Кляті питання: п’яний лікар…

Є такий серіал — «Пекло на колесах». Класний серіал. Мені сподобався. Але розмова не про нього. Там є епізод, який дозволить нам проілюструвати нашу розповідь сильним прикладом. У центрі нашої уваги сім’я мормонів-поселенців, ферма яких знаходиться на шляху будівництва залізниці — батько сімейства, кілька дружин і кілька дітей. Здебільшого дівчатка і хлопець років сімнадцяти. Навколо нікого. Ну як нікого? Бандити й індіанці завжди поруч. Тому будинок нагадує фортецю.

Згідно із законом, вони повинні прибратися і не заважати будівництву. Ясна річ, вони не хочуть. Роки праці, кров’ю і потом нажите майно. Виникає конфлікт, в результаті якого глава сім’ї вбиває шерифа залізниці. Залізничники повертаються з армійським підкріпленням. Варіантів немає — мормони здаються. Але виникає питання покарання за вбивство шерифа. І покарання одне — шибениця. І тоді батько сімейства вказує на сина: «Це він!». І хлопчину вішають. Важкий епізод!

Мотиви голови сімейства зрозуміти можна. Якщо повісять його — вся сім’я загине. Нікому буде їх захищати. Нікому виконувати важку роботу. Всі помруть. Не від куль бандитів або стріл індіанців, так від голоду. Виходячи з цього, сім’я йде на жертву.

Можна було б обговорити, але, думаю, не варто. Слава Богу, ми живемо в суспільстві, в якому ніхто з нас ніколи не потрапить у подібну ситуацію і не стане перед таким страшним вибором. Давайте обговоримо більш близький нам приклад.

У місті є лікар. Про таких кажуть — хірург від Бога. У своїй спеціалізації найкращий, якщо не єдиний. Сотні людей поставив на ноги. Сотні вдячних пацієнтів. Десятки операцій на тиждень і запис на місяці вперед. Переоцінити його користь для суспільства неможливо.

І ось він сідає за кермо після вживання деякої дози алкоголю. Може це трапилося вперше, а може він так робить постійно. Ми не знаємо. Раніше сходило з рук, а сьогодні ні. Смертельна ДТП. На пішохідному переході. І що робити?

І тут давайте ускладнимо завдання, і уявімо, що ви не просто коментатор із соціальних мереж, який звик коментувати все підряд, і не нести за свої слова і дії ніякої відповідальності. Ви суддя. І вам потрібно прийняти рішення. І звичайно, вам нададуть варіанти. Знайдеться «фунт», який скаже, що за кермом був він, а не хірург. А ви прекрасно розумієте, як було насправді. Про це пише преса, про це кричать у мережах, про це говорить все місто. А з іншого боку, ніби як і з сім’єю загиблого питання врегулювали. За допомогою грошей, звичайно. Приймайте рішення. Так що — закон є закон і він єдиний для всіх?

А можемо ще ускладнимо завдання. Близька вам людина — мама, дружина або, не дай Боже, дитина хвора. Що ви тільки не перепробували — нічого не допомагає. Останній варіант — операція у цього хірурга. І вона вже призначена на наступному тижні. І ви не тільки розумієте, ви, буквально, відчуваєте біль свого близького. Так само як і біль ще кількох сотень людей, які теж сподіваються на операцію як на останній шанс. Деяких ви можливо знаєте особисто. І вони не просять, вони зі сльозами на очах благають вас дати їм шанс.

І чи не промайне в голові раціональна, по суті, думка, що закони існують для того, щоб зробити життя кожного члена суспільства безпечним, комфортним і щасливим. І що запроторивши лікаря до в’язниці, ви зробите нещасними сотні людей. І це саме ви приречете їх на страждання. А з іншого боку, чи знайдете ви в цьому випадку відповідь на ще одне кляте питання, яке існує в будь-якому суспільстві — так що, багатим і успішним усе можна, а закон тільки для бідних?

У мене відповіді немає. Тому я ніколи і не хотів бути суддею. А у вас є? Так що правильно, принцип, який говорить, що закон один для всіх, чи все ж таки теорія вищого блага?

Коментарі, лайки, підписки щиро вітаються!