На Кадетаріумі грав камерний оркестр, летіли яйця в Януковича та били битою Путіна
28 червня відбувся «Кадетаріум: Open Air», на якому відвідувачі могли насолодитися музикою камерного оркестру, придбати книги та цікаві дрібнички, покидати яйця в Януковича, побити битою Путіна, та пр
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
Фото: Микола Лисогор
28 червня відбувся «Кадетаріум: Open Air», на якому відвідувачі могли насолодитися музикою камерного оркестру, придбати книги та цікаві дрібнички, покидати яйця в Януковича, побити битою Путіна, та просто гарно провести час
Під прохолодною тінню кленів Корпусного парку, спекотного суботнього дня, пройшло святкування ювілею Кадетського корпусу та Дня Конституції.
Як розповів нам один із організаторів Святослав Келим-Золотайко:
— Ми проводимо Кадетаріум під відкритим небом, бо, по-перше, організувати його в середині будівлі, дуже складно і витратно, а, по-друге, потрібно, щоб люди подивилися на Кадетський Корпус зі сторони. Також сьогодні День Конституції, ми ще раз нагадаємо про проблему Кадетського корпусу і вшануємо ухвалення в 1996 році основного закону України, який закріпив незалежність нашої держави.
Координатор громадського комітету із порятунку будівлі Кадетського корпусу Борис Тристанов розповів:
— Вчора був ювілей від дня відкриття Кадетського корпусу, також пройшло 40 днів як губернатор обіцяв зробити робочу групу по порятунку Кадетського корпусу і не зробив її. Кадетський Корпус такий же пам’ятник Полтавській битві, як і Монумент Слави, але за ним чомусь ніхто не слідкує. Нова влада, як і попередник, не хоче займатися культурою. Не розумію, чому вони так себе поводять? Мабуть, владі не потрібні культурні люди, бо такі люди мислять. Перше, чим може допомогти влада, це хоча б визначити юридичний статус будівлі, тоді можливо знайдуться інвестори. Полтавська влада не хоче рекламувати своє місто. Чому це робиться у Львові, а не робиться в Полтаві? Полтаві також є що показати. Потрібно розкручувати Кадетький корпус, це унікальна історична будівля. Кожен десятий випускник Петропавлівського кадетського корпусу ставав генералам, 230 випускників стали Георгіївськими кавалерами. Було підраховано, що для консервації( це перекрити дах щоб не затікало, підправити щоб не розвалювалося) потрібно 18 млн. гривень, а вся реставрація коштує 20 млн доларів. Я думає, це вже і не такі великі гроші, на передвиборчі компанії витрачають більше.
Кадетаріум розпочався з виступу камерного оркестру Полтавської філармонії, який виконував класичні композиції Баха, Бетховена, Моцарта, та ін. Розпочали із знаменитої «Мелодії» українського композитора Мирослава Скорика. Атмосфера, створена музикантами, викликала справжній живий інтерес і хвилювання у слухачів.
Як розповіла рядова міщанка (так нам представилася) Наталія Євгенівна:
— Кадетаріум прекрасна ідея молоді. Ми не перший раз на нього приходимо, а мій син і племінник в числі організаторів. Ну як можна не радіти коли молоді люди проявляють потяг до мистецтва. Дивлячись на них, я вірю, що Полтава духовна столиця. Під тінню дерев слухати таку музику просто шикарно. Влада повинна підтримати молодь і зробити так як молодь хоче. Полтава стане культурним центром і поширить свою культуру на Схід і на Захід.
Новинкою цього Кадетаріуму була «інтелектуальна барахолка». Де можна було купити книги, оригінальні речі, світлини, платівки та інші дрібнички. Виручені кошти організатори планують перечислити на рахунок благодійної організації «Врятуй життя». Як розповіла Дарина Дмитренко, яка придбала книгу поета Івана Козлова:
— Я люблю поезію тому і придбала цю книгу. Мені подобається Кадетаріум, мені подобається, що тут люди розмовляють українською мовою. Всі веселі, радіють життю. Прекрасно, що організатори влаштовують благодійні акції. Я ходила прибирати Кадетський корпус, але на Кадетаріумі перший раз. Обов’язково прийду на Кадетаріум 3.0.
Особливий куточок на Кадетарумі влаштували активісти ГО «Злам стеріотипів». Вони створили своєрідну територію «Bander Land». Там був стенд з фото бойових дій на Сході, а хлопець розповідав різні факти про неоголошену війну з Росією. По фотопортретам Януковича, Путіна, Кісєльова люди кидали яйцями та кульками з водою. Була лялька для биття, де кожен охочий придумував собі ворога (найчастіше це був Янукович і Путін) та бив його битою.
Вуличні художники прямо під відкритим небом малювали картини та графіті, а прохожі могли спостерігати за процесом живопису.
На заході попіклувалися не лише про духову їжу, тут знайшовся стіл і з смаколиками, правда вегетеріанськими. Вегетеріанці Полтави виставили стіл на якому були смачнющі хлібці без дріжжів, які мали назву «єссейський хліб», вегетеріанське суші з огірками, та диво чай, який був солодкий без цукру.
Завітала на Кадетаріум відома Полтавська телеведуча Олена Никифоренко. Вона презентувала свою фотовиставку «Двері». На підвішених картонках були розміщені фото дверей старих будинків в Полтаві. Полтавці розглядали і намагалися вгадати на якій вулиці вони зустрічали ці двері. Як розповіла Олена:
— Коли я ходжу по Полтаві і беру в людей інтерв’ю зустрічаю багато старих будинків, люблю ретро і завжди їх фотографую на телефон. Хочу привернути увагу людей до дверей, коли одні двері закриваються, інші відчиняються, треба зажди надіятися і вірити в перемогу.
Як завжди, на Кадетаріумі були поети з «Magnum Opus», які розмістилися з ковдрами на траві та провели читання поезії, до яких запрошували всіх охочих.
І хоча цей Кадетаріум був на таким масштабним, як попередні, але легка і тепла атмосфера була просто незабутньою.
До речі, наступний «Кадетаріум 3.0» активісти збираються провести 24 серпня.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»