Юні художники з Опішні подарували Полтаві новорічну виставку-інсталяцію

Казковий принц знайшов свою Попелюшку | Фото: Ілона Чорногор

В Полтавському літературно-меморіальному музеї імені І. Котляревського свої роботи вперше презентували вихованців Опішнянського колегіуму мистецтв. Новорічною виставкою-інсталяцією юних художників можна насолоджуватися до 20 січня.

На виставці представлені роботи вихованців Юлії Багацької, художниці-керамістки, художниці-педагога Опішнянського колегіуму мистецтв.

Окрім робіт учнів, вражали фантазію й роботи самого педагога Юлії Багацької. Дивовижі керамічні новорічні іграшки — рибки, голубки, ялинки, дзвіночки та інші дивовижні речі. Техніка, в якій працює майстриня, налічує сотні років.

— В нас були напрацювання, але не було можливості приїхати з Опішні до Полтави. Жити в Полтаві і робити виставку, набагато простіше. Я дуже рада, що школа підтримала мою ініціативу представити дитячі роботи в Полтаві. З транспортом нам допоміг благодійний фонд духовного відродження «Батьківщина», — розповіла Юлія Багацька. — Сьогодні представляємо близько ста робіт різного формату.

Окрім малюнків, діти подарували й концертну програму з піснями та театральним дійством. Вони представили сценку «Попелюшка».

Головна актриса — Попелюшка — Настя Коваленко, учениця 4 класу Опішнянського колегіуму мистецтв, продемонструвала нам свої роботи — сніжинки маленькі і великі.

— Я дуже люблю малювати. Хочу стати художницею, як і моя вчителька Юлія Миколаївна Багацька, — повідомила Настя. — У нас сьогодні все вийшло! Ми сюди обов’язково приїдемо ще. На Новий рік я всім — дорослим і діткам, бажаю дуже міцного здоров’я, щоб робили гарні роботи і всього найкращого.

На прощання Юлія Багацька, яка виявилася дуже скромною та навіть сором’язливою людиною, як, мабуть, всі справжні митці, розкрила нам таємниці таланту та творчого обдарування:

— Творчість — це як для пташки спів, от вона не може не співати, вона буде чимось жертвувати, але буде цим займатися. Я вважаю, що в житті може виникнути такий момент, коли творчість засинає, але не втрачається. З часом талант все одно пробудиться в якійсь творчості, в кожного це щось своє. Просто людина бере матеріал в руки і він допомагає їй розкритися.

Ілона ЧОРНОГОР, «Полтавщина»