Католики Полтави відзначають Різдво
Римо-католицька церква вчить, що Різдво — це свято народження Ісуса в серці
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
Фото: Богдан Андрєєв
У Полтаві католики почали святкувати Різдво. На Святвечір, який за юліанським календарем відзначається 24 грудня, у полтавському храмі Воздвиження Хреста Господнього провели святкову літургію з нагоди Різдва Христового. Священник полтавського костелу отець Андрій розповів про значення цього великого християнського свята.
— Особливість Різдва у тому, що це такий день, коли Бог приходить до людини. Якщо людина відчуває провину, прагне отримати пробачення за щось, то в на Різдво — це надія на виправлення. Якщо понад дві тисячі років народився єдинородний Син у людській подобі, то сьогодні Ісус має народжуватися у серці кожного вірянина.
— Те, що Різдво за юліанським календарем не є в Україні офіційно затвердженим вихідним днем, не може зупинити того, хто щиро переживає радість народження Христа. По-перше, згідно із закону робітник має право попросити вихідні на час святкування великих релігійних свят. У мене є знайомі працівники атомної електростанції, і вони змогли домовитись зі своїм начальством про відпустку на час святкування Різдва. І по-друге — так, чимало роботодавців, зокрема, приватних підприємців не схвалюють будь-який відрив від роботи, але коли людині справді треба — хіба ж вона не знайде спосіб зробити собі вихідний? Тож хто захоче, знайде можливість відсвяткувати. Можу навіть зазначити, що за моїми підрахунками, на великі християнські свята до костелу приходить чи не вдвічі більше вірян, аніж в інші дні.
На святковій літургії у Святвечір настоятель храму отець Лукаш урочисто вніс скульптуру Ісуса Христа до вертепу, встановленого у храмі.
Богдан АНДРЄЄВ, «Полтавщина»