Масляна у Полтаві перетворилася на загальноміські посиденьки
Свято зустрічі весни та зими пройшло на центральній вулиці міста
Свято зустрічі весни та зими пройшло на центральній вулиці міста
Сьогодні у Полтаві святкують Масляну. Саме в цей день, за народним повір’ям, зустрічаються дві пори року. Зважаючи на сьогоднішню погоду зима таки переселила весну, бо було досить холодно та хмарно.
Втім, зимова погода не зупинила полтавців, які прийшли на свято Масляної, яке за традицією відбулося на площі біля театру імені Гоголя. Окрема частина людей спостерігала за розважальною програмою перед будівлею театру, а діти шкільного віку ще й активно брали участь у різноманітних конкурсах. Інші ж зустріли свято із шашликами, млинцями та варениками.
Ціновий діапазон на млинці був досить широким, а ось асортимент, в принципі, усталеним. Один млинець із начинкою обходився покупцям від 3 до 8 грн. Порцію продавали за 15 грн. Млинці продавали із м’ясом, печінкою, сиром, маком, грибами.
Хоча ціни влаштували далеко не усіх. Наприклад, Володимир Олександрович бідкався «Полтавщині»:
— Я спитав, а чи є безплатні вареники, а мені відповіли, що є, але не в цій країні. А в якій? От хочеться задати це питання Віктору Федоровичу, Миколі Яновичу, і кому там ще?
Порцію вареників із картоплею (3 шт.) за 12 грн. він не «осилив», тому вдовольнився одним.
Нагодувала свою доньку Катерину і полтавка Інна, правда, мимоходом:
— Взагалі, ми йшли до моєї подружки, але донька захотіла чогось смачненького. Довелося купити один вареник за 5 грн. Вважаю, що дорого, як для вареника.
А ось Катерина Борисівна, яка живе навпроти театру Гоголя, вийшла сьогодні, щоб прогулятися, тому ані млинців, ані вареників не купляла:
— Краще за домашні вареники — я не їла, тому тут я з донькою та онукою, за компанію, їсти нічого не буду.
Хоча більшість полтавців цього дня уваги на ціни не звертали й завзято та переважно разом із алкоголем «знищували» різноманітні наїдки: як покупні, так і свої, принесені з дому. Тому свято більше нагадало загальноміські посиденьки на центральній вулиці. Можливо, що і такий вид дозвілля має право на життя.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»