У Полтаві восьмою хресною ходою вшанували жертв голодоморів

Страшка статистика голодомору 30-х років | Фото: Анна Довгошей

У Полтаві заходи з вшанування жертв голодоморів відбуваються з 2005 року. Сьогодні все було очікувано. Представники обласної влади свою акцію провели на Зажур-горі біля Мгарського монастиря, що в Лубенському районі, у супроводі представників духовенства УПЦ Московського патріархату. Представники нинішніх опозиційних політичних сил організували мітинг і хресну ходу в Полтаві, їм допомагали священнослужителі Київського патріархату.

Незадовго до початку заходу серед натовпу з’явився мер Полтави Олександр Мамай у супроводі друзів. Можливо, вертався додому із футбольного матчу? Адже колись, у кращі часи нашої співпраці, із гордістю казав: рідну команду підтримує особисто і у будь-яку погоду, коли вона грає вдома (до речі, «Ворскла» сьогодні програла «Волині» — 0:1). Але спитати його думку з приводу сьогоднішньої акції і ставлення до голодомору нам не вдалося: очільник міста зник так само непомітно, як і з’явився.

Захід в обласному центрі, біля входу до «Злато-міста», розпочався із виступів відомих особистостей, серед яких були колишній і нинішній нардепи — Микола Кульчинский і Юрій Бублик, депутат обласної ради Петро Ворона. Різними словами вони говорили про одне: страшний штучний голод, який тричі приходив на родючі українські чорноземи у 1921-23-х, у 1932-33-х, у 1946-47-х роках. За підрахунками вчених у ті часи загалом загинуло більше 10 мільйонів мешканців УРСР. Найстрашнішим був голод 30-х. Організатори сьогодні показували слайди. Німі докази більшовицького злодіяння дивляться на нас із тогочасних світлин — особливо страшними видаються напівмертві діти із впалими очима і опухлими животиками.

До речі, три полтавські представництва опозиційних політичних сил, які пройшли до парламенту, скинулися грішми і закупили кількасот свічок у різнокольорових прозорих футлярах — аби безкоштовно роздати їх усім бажаючим перед сьогоднішньою акцією. Символи пам’яті закінчилися швидко — всім не вистачило.

Пан Микола прийшов сьогодні до «Злато-міста» із фотографією матері. У 33-му йому був лише рік, мама його врятувала і сама врятувалася, зокрема, продала свій золотий хрестик у Полтаві. Разом із ним багато полтавців — хто свідомо, хто випадково — приєднався до акції. Загалом, за даними міліціантів, що охороняли порядок і супроводжували хресну ходу, в заході взяло участь понад 500 осіб.

Півгодини — після виступів та хвилини мовчання — під скорботні звуки дзвона рухалася колона від центру міста до Свято-Успенського собору. Вуличні ліхтарі чомусь запізнювалися і шлях людям освітлювали вогники свічок. Всі бажаючі вмістилися у храмі, панахиду за померлими від голодоморів відслужив Архієпископ Полтавський і Кременчуцький владика Федір.

Із цікавості «Полтавщина» опісля завітала до Спаської церкви, що знаходиться неподалік. Там якраз йшла служба. Нас цікавило, чи читали тут сьогодні молитви за жертвами голодоморів. Жінка, що продає свічки, зазначила: нині звичайна суботня служба, але сьогодні вранці було відповідне богослужіння. Що ж роблять «розкольники» у соборі поруч — тамтешніх прихожан не цікавить.

До теми: голодомор на Полтавщині мовою документів Полтавського обласного архіву.

Анна ДОВГОШЕЙ для «Полтавщини»