Чим намагаються визначити погоду полтавські метеорологи
Психрометрична будка. У ній мінімальний, максимальний, сухий та змочений термометр | Фото: Каріна Тютюнник
Про «колекцію» приладів часів СРСР, якими метеорологи намагаються визначити погоду, та про вимушене використання неписаного способу «пальцем в небо»
1
Ірина Семенова знімає показники з глибинних витяжних термометрів. Перевіряти дані з термометрів на глибині 20 та 40 см потрібно кожні три години. З витяжних термометрів, які сягають глибини 80 см, 1,60 м та 2,40 м, — раз на добу
Фото: Карина Тютюнник
2
Глибинний термометр, що дає можливість виміряти температуру на глибині 2,40 м
Фото: Каріна Тютюнник
3
Метеоролог фіксує температуру на поверхні ґрунту
Фото: Каріна Тютюнник
4
Савінівські колінчаті термометри. Вимірюють температуру ґрунту на глибині 5 см, 10 см, 15 см і 20 см. Показники треба знімати кожні три години
Фото: Каріна Тютюнник
5
Раніше метеорологи вимірювали температуру рельс. 5 років тому «Укрзалізниця» відмовилася від цієї послуги — вона була платна
Фото: Каріна Тютюнник
6
Планшет горизонтальний без бортиків. Через день метеорологи знімають марлю і передають її до хімлабораторії. Так у Полтаві перевіряють повітря на наявність у ньому викидів
Фото: Каріна Тютюнник
7
Установка для вимірювання кількості та інтенсивності опадів. Всередині — опадовимірювальне відро
Фото: Каріна Тютюнник
8
Плювиограф. Визначає кількість та інтенсивність опадів
Фото: Каріна Тютюнник
9
Психрометрична будка. У ній мінімальний, максимальний, сухий та змочений термометр
Фото: Каріна Тютюнник
10
Пуста будка. У ній мають бути термограф та гідрограф. Вони поламані, але списувати «брехливі» прилади — не безкоштовне задоволення. Наприклад, аби списати термометр, потрібно надати документи, куди поділи ртуть...
Фото: Каріна Тютюнник
11
...У Полтаві ртуть не утилізують — потрібно їхати у Дніпропетровськ (за свій рахунок). Тому такі прилади на метеостанції просто не використовують. На фото - місце для вимірювання радіації. Прилад приносять та забирають з собою
Фото: Каріна Тютюнник
12
Актинометри. Ці прилади мають вимірювати випромінювання, але тривалий час не працюють. За словами полтавських метеорологів, ступінь радіації в Україні вимірюють тільки на двох-трьох станціях
Фото: Каріна Тютюнник
13
Прилад для вимірювання інтенсивності опадів. Він не працює
Фото: Каріна Тютюнник
14
Ожеледний верстат для ожеледно-ізморозних відкладень. До речі, раз на 1-3 роки прилади мають проходити повірку. Повірка одного термометра на сьогоднішній день коштує 80 гривень. Грошей на це немає, тому метеорологам дозволили самим перевіряти обладнання
Фото: Каріна Тютюнник
15
Флюгер, який працює «як хоче». За словами метеорологів, його потрібно змазати, але лізти на гору ніхто не ризикує. Чому змазати флюгер не допоможуть МНСники чи працівники ПЕЗО «Міськсвітло»? Вони ж мають спеціальну техніку...
Фото: Каріна Тютюнник
16
... Ольга Штитьова зауважила: ця послуга платна. Так, потрібно близько 120 гривень (стільки коштує година роботи спецмашини)На фото - анемометр (вимірює швидкість вітру).ПЕТ-пляшки потрібні, щоб у термометри не затікала дощова вода
Фото: Каріна Тютюнник
17
Майданчик спостережень Полтавського обласного центру з гідрометеорології
Фото: Каріна Тютюнник
18
Майже всі прилади Полтавського обласного центру з гідрометеорології, м’яко кажучи, застарілі - часів СРСР
Фото: Каріна Тютюнник
19
Ламповий пристрій М-63, до якого під’єднаний ще один флюгер. За словами метеорологів, єдиний, хто розбирається у таких приладах, чоловік - у Харкові
Фото: Каріна Тютюнник
20
Кіт супроводжує метеорологів на майданчик спостереження вночі, коли на опорах перегорають лампи (їх жінки заміняють за власні кошти). Полтавки жартують: прогнозувати погоду вони можуть і за поведінкою тварин. Якщо котик згорнеться клубочком…:)
Фото: Каріна Тютюнник
21
Один з нових приладів Полтавського обласного центру з гідрометеорології (майже гордість!)
Фото: Каріна Тютюнник
22
Шановні, це не хрест! Це бур для взяття проби ґрунту
Фото: Каріна Тютюнник
23
Електронні ваги — вони є тільки у метеорологів з обласного центру. Райони такою розкішшю не забезпечені
Фото: Каріна Тютюнник
24
Скляночки для проб ґрунту. Кожна метеостанція проводить такі процедури на полях з трьома культурами і наповнює ґрунтом 60 стаканчиків. На усіх метеостанціях, крім полтавської, зважують грунт за допомогою старих вагів з гирями
Фото: Каріна Тютюнник
25
Тут висушують проби ґрунту
Фото: Каріна Тютюнник
26
Морозильна камера для визначення критичної температури, при якій гине озимина. Прилад не працює — немає хладогенту
Фото: Каріна Тютюнник
27
Полтавський обласний центр з гідрометеорології
Фото: Каріна Тютюнник
Про «колекцію» приладів часів СРСР, якими метеорологи намагаються визначити погоду, та про вимушене використання неписаного способу «пальцем в небо».
Сьогодні «Полтавщина» побувала у Полтавському обласному центрі з гідрометеорології. Ми хотіли дізнатися, чому прогнози синоптиків бувають хибними.
Як виявилося, причини дві. По-перше, Україна і досі не має свого супутника, тому метеорологи змушені користуватися закордонними синоптичними картами. По-друге, майже всі прилади, які використовують для спостереження за погодою полтавські метеорологи, 50-80-их років випуску. Після побаченого вже не виникає запитань, чому можна цілий день носити парасольку, але так і не побачити ані краплини дощу.
Пропонуємо читачам заочно ознайомитися з обладнанням, яке використовують у Полтавському обласному центрі з гідрометеорології. Детальніше про це — у коментарях до фото.
Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»
