«Тато, мама та я» з усієї України змагаються в полтавському басейні
У Полтаві відбуваються змагання всеукраїнського масштабу — «Тато, мама, я — спортивна сім’я»
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
Фото: Каріна Тютюнник
У Полтаві відбуваються змагання всеукраїнського масштабу — «Тато, мама, я — спортивна сім’я».
Сьогодні у Полтаві проходить заключний етап Всеукраїнського фестивалю «Мама, тато, я — спортивна сім’я». Організував захід Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
Змагання відбуваються вже четвертий день. Естафети проводять у басейні «Дельфін». Участь у боротьбі за кубок приймають сім’ї з 21 регіону: Дніпропетровської, Хмельницької, Миколаївської, Сумської, Кіровоградської, Рівненської, Черкаської, Харківської, Запорізької, Київської, Одеської, Вінницької, Донецької, Чернігівської, Волинської, Житомирської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Луганської та Полтавської області. За титул найспортивнішої сім’ї змагаються у таких естафетах: «Баскетбол», «Торнадо», «Золотий ключик», «Мисливство», «Слалом», «Єралаш», «Смуга перешкод».
Під час естафет родини ведуть себе по-різному. Одні, впевнено крокуючи до перемоги, підганяють один одного, сперечаються, інколи покрикують. Інші ж — ніби на сімейному пікніку просто добре проводять час один з одним. Наприклад, ми спостерігали за ситуаціями, коли діти боялися пливти з дощечкою або ж переймалися через те, що у них це погано виходить. Тоді татусі пливли поряд зі своїми синами та доньками: підтримуючи, підштовхуючи вперед. І на фініші ніяких тобі докорів дитині. Проте що важливіше: здобути перемогу чи зберегти мир та стосунки, вирішувати членам родин.
Така ситуація сталася і з родиною Самчуків, які приїхали в Полтаву з Житомирської області (Баранівський район, село Табори). Тато — Олександр, мама — Зоя, син — Рома. Голова родини — батько — поспілкувався з «Полтавщиною».
— Ви вперше берете участь у таких змаганнях?
— Всеукраїнського масштабу — так. У районних, обласних — не вперше.
— Перемоги хочеться?
— Звичайно. За цим і приїхали.
— То цю ціль і переслідуєте?
— Не тільки. Ми намагаємося пропагувати здоровий спосіб життя.
— Як у вас з курінням, алкоголем? Зарядочка зранку, пробіжка?
— Не куримо, не п’ємо — це так. А ось зарядка — стараємось, стараємось...
— Принцип жити здорово якось накладає свій відбиток на виховання Роми, з іншими принципами пов’язаний?
— Аякже! Мінімум комп’ютера, мінімум телевізора. Це у нього є, але ми обмежуємо.
(На запитання, як тобі такий стиль виховання, Рома з посмішкою хитає головою та зазначає: «Добре»).
— Якщо вже заговорили про принциповість, то скажіть: яким основним принципом керується ваша родина під час цих змагань?
— Головне — не перемога, а участь, але поганий той солдат, який не мріє стати генералом.
Загалом захід проходить динамічно: учасників багато — встигнути узяти участь у змаганнях мають усі. Напруження від хвилювання намагаються зняти вболівальники, серед яких більшість — полтавська малеча. Вони, як справжні патріоти, постійно кричать: «Полтава!» — навіть тоді, коли на старті команди з інших областей. Як у будь-яких змаганнях між учасниками виникали непорозуміння: публіка негативно сприйняла кмітливість команди тата, мами та доньки з Дніпропетровська. Вони додумалися пливти з дощечкою не в руках, а затиснувши її між ногами. Чи то інші учасники самі про це не подумали. Чи правилами не передбачено... Та остаточне слово за суддею: перепливти дистанцію з дощечкою у руках.