Меру Полтави — нагороду, ветеранам авіації — привітання та «бойові» 100 грам

Черга за солдатською кашею | Фото: Каріна Тютюнник

Сьогодні з нагоди 67-ої річниці перемоги привітали ветеранів полтавської 13-ої гвардійської авіадивізії. Захід відбувся на території військової частини А2673.

З привітальними словами до полтавців та ветеранів звернулися голова Полтавської ОДА Олександр Удовіченко, голова Полтавської обласної ради Іван Момот та мер Полтави Олександр Мамай. Поки керманичі області та міста говорили, матусі намагалися заочно познайомити дітей з Олександром Мамаєм: «Бачиш отого чоловіка у сірому піджаку? То наш мер». А ось привітальне слово ветерана Володимира Федотова, гвардії полковника, слухав мало хто: і про сльози на очах у День Перемоги, і про труднощі, і про патріотизм… Можливо, полтавці давно не бачились – і тому були небайдужі до теревенів. Можливо, через це і хвилина мовчання перетворилася на півхвилину мовчання.

На промовах же урочистості не закінчилися. Опісля представники авіаційної комендатури провели церемонію нагородження. Пам’ятні знаки «За сприяння повітряним силам» отримав Олександр Мамай та секретар Полтавської міської ради Оксана Деркач.

До речі, щодо ветеранів авіації, яких сьогодні привітали з Днем Перемоги, і про яких можна дізнатися в музеї. За словами заступника командира в/ч А2673 з виховної роботи, майора Володимира Федорчука, загальна кількість ветеранів авіаційної комендатури складає кілька сотень осіб. Наприклад, тільки у 5-му полку їх близько 100-150. Середній вік ветеранів  — 72 роки. Є й ті, кому 65, а є й такі, кому виповнилося вже 86. І з усіма військові підтримують доброзичливі стосунки. Як зазначив Володимир Федорчук, «спілкуються з ними не тільки на свята». Ветерани ж у свою чергу навідатися до військової частини раді. Проходячи повз побратимів, жартують: «Тут зібралися тільки пропитані духом авіації».

У Полтаві нагородили представників міської ради та привітали ветеранів авіації з Днем Перемоги.

Згодом полтавці навідалися до відкритого сьогодні майданчика зенітно-артелерійського озброєння та місцевого військово-історичного музею.

— До старих експонатів у музеї авіації додалося ще чотири зали, — розповів «Полтавщині» Володимир Федорчук. — Один з них — це зал, присвячений воїнам-авіаторам, які загинули після війни при виконанні навчальних і спеціальних завдань. Наприклад, при дозаправці в повітрі, при перельотах. А також  —  при випробуванні ядерної зброї — самі бомби не скидали, але проходили через ядерну хмару — вивчали вплив випромінювання на екіпаж. Льотчики-то залишилися живі, але техніки за відсутності такого поняття, як дезактивація, померли за півроку. 56 людей нашої 13-ої дивізії загинуло з 1953 року по 1987-ий. Ми пам’ятаємо про них. Такої кімнати-музею більше ніде немає.

Наостанок же — найсмачніше: полтавців пригостили довгоочікуваною солдатською кашею. Малеча зайняла перші місця у черзі ще до того, як почався сам захід. Полтавці брали тарілки і сідали пригощатися з друзями та родинами на траву. В оголошенні ж до каші ветеранам обіцяли «фронтові 100 грам», проте полтавці з цим впоралися і самі — горілку принесли з дому. Ми ж поцікавилися у військових, хто спонсорує сьогоднішню кашу. На це Володимир Федорчук відпові так:

— Розповім старий анекдот. Йде Велика Вітчизняна війна. І боєць каже: «Товариш командир, у мене закінчилися патрони». А той йому відповідає: «Ну, ви ж комуніст!», — і кулемет застрочив знову. Також і у нас так: каша з внутрішніх резервів. І при цьому –— смачнюча!

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»