Боженківське кладовище у поминальний понеділок

Могили померлих, прибрані до поминальних днів | Фото: Каріна Тютюнник

На поминальні дні прибирання могил у деяких полтавців зводиться до неписаного кодексу «моя хата з краю».

До поминальних днів працівники Полтавського спецкомбінату похоронно-ритуального обслуговування особливо ретельно прибирають територію цвинтарів. «Полтавщина» вирішила це перевірити та відправилися на Боженківське кладовище.

Для тих, хто прийшов навести лад на могилах родичів, завезли воду та пісок. За словами Рамаза Заркуа, директора Полтавського спецкомбінату похоронно-ритуального обслуговування, на ці потреби місто виділило 200 тонн піску. Його щодня порціонно розвозять на кладовища в Івонченцях, на Крутому Березі, у Затурино, у Розсошенцях, на Боженко та на Єврейське кладовище.

До речі, зазвичай кладовища прибирають по понеділках та по п’ятницях. До поминальних днів прибирання цвинтарів стало щоденною роботою. Як розповів Ромаз Заркуа, прибирають на кладовищі щоденно близько 20 осіб (допомога з Київського та Ленінського районів міста). Октярський район у Полтаві допомагає технікою. Її кількість, яку задіюють щоденно, різна: в один день для вивозу сміття приїжджало п’ять самосвалів, один сміттєвоз та один навантажувач; в інший – два самосвали та навантажувач. Починають роботи працівники о 6-тій ранку. Закінчують близько 9-10-ої. За словами Ромаза Заркуа, потім прибирати на кладовищах стає важко – з’являється забагато полтавців, які прийшли навести лад на могилах померлих родичів. А водії навантажувачів та сміттєвозів мають бути особливо обережними, аби, проїжджаючи, не зачепити дорогі автомобілі мешканців нашого міста, що припарковуються посеред основних доріг кладовища. «Полтавщина» стала свідком такої події. Проте учасники ситуації розійшлися полюбовно – від’їхати чоловіки погодилися, але зробили це не одразу: довелося чекати водія автомобіля, через який інші не могли проїхати.

По бокам кладовища поставлені сміттєві баки. Непотріб полтавці можуть скидувати і на околицях доріг (потім його спалюють). Проте не усі вважають наявність баків на кладовищі доцільним — прибиральники могил, які знаходяться подалі від центральних доріг, більше воліють складувати сміття під забором. Не стільки загрозливо, скільки мальовничо виглядають на фоні величезних куп непотребу надписи і таблички «Сміття не кидати. Штраф 1200 гривень». Складують сміття полтавці і в проходах між могилами. Ми запитали у Ромаза Заркуа, скільки часу потрібно для того, аби винести таку кількість сміття вручну, адже техніка до околиць кладовища під’їхати не може. Відповідь: 2-3 людини впораються зі сміттям за годину (не розгинаючи спини та добре утрамбовувати гілля та решту непотребу, аби не носити повітря).

— Ну, чого людям не вистачає? — задається питанням Роман Заркуа. — Вже і контейнери їм поставили, і піску навезли, і туалети пофарбували. Вони усе одно ведуть себе, як і вели. Ти ж не поставиш вартового, аби той стояв під парканом і слідкував за тим, хто там накидає? Не поставиш. А деяким полтавцям ліньки зібрати сміття та винести до дороги, вони кидають його, де прийдеться, а ми повинні потім думати, що з ним робити. Кілька разів штрафували, коли помічали таке беззаконня. Люди реагували по-різному, типу, це не наша компетенція прибирати сміття, а ваша робота. А накидати — їхня компетенція? Потім доводилося інспекторам за контролем по благоустрою стояти над душею у таких осіб і контролювати те, як вони приберуть за собою сміття.

Ще одне спостереження «Полтавщини» — за прибиранням на кладовищі могил. На жаль, для декого — традиційне, адже не вперше ми фотографуємо охайно прибрані могили поряд із закиданими отим прибраним (гілля й інший непотріб) «чужими» могилами. Проте захламлені чи тільки приїжджими? Одна з могил нас вразила. На фото видно, що хтось спиляв гілки та покидав їх прямо на пам’ятник (навряд чи своєму родичу!). Роман Заркуа зазначив: так, його працівники також займаються спилюванням аварійних дерев, проте від недбайливих робітників, на жаль, ніхто не застрахований. На запитання, чому розпиляні частини дерев не винесені, Роман Заркуа зазначив: більшість – вже вивезли сміттєвози, решту ще прибиратимуть.

Сьогодні ж, на поминальний понеділок, кладовища, як ніколи, наповнені живими – люди прийшли пом’янути померлих родичів та знайомих, прибрати на їхніх могилах. Одні виказують повагу до пам’яті рідних, інші — неповагу до їхніх «сусідів»: при нас чоловік хотів викинути вирваний бур’ян на поряд розташовану могилу. Побачивши фотоапарат, почухав потилицю і пішов до основної купи сміття при дорозі. І, здається, стоїчний спокій можна прочитати тільки на писках собак, які облюбували місце на Боженському кладовищі, де поховані німці.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»