Полтавська обласна філармонія: два роки після пожежі

Душова кабінка для балетників | Фото: Каріна Тютюнник

Будівля Полтавської обласної філармонії на сьогоднішній день очікує капітального ремонту. Проте визнавати себе «бідними-нещасними» працівники філармонії відмовляються.

У лютому 2009 року сталася пожежа в Полтавській обласній філармонії. Минуло більше двох років. Ми навідалися туди, аби подивитися, як просуваються справи з ремонтом будівлі.

— Уже з обласного бюджету виділили 299 тисяч гривень на проект, який зараз розробляють для капітального ремонту філармонії, — розповів директор Полтавської обласної філармонії Олег Тищик. — Це проект на будівлю, звук, світло, механіку сцени. По його закінченні та по проходженні державної експертизи можна вже буде просити 900-950 тисяч для покрівлі і освоювати ці кошти. Так, частково покрівлю після пожежі відремонтували. Проте замінити її потрібно повністю. Ще у планах проекту зробити вентиляцію з підігрівом, запровадити нові технології освітлення в залі. До речі, зал плануємо зробити на 300 чоловік. Колишній нараховував 350 глядацьких місць.

На сьогоднішній день артисти Полтавської обласної філармонії працюють. Але на виїзді. У своїй будівлі можуть хіба що проводити заходи для 120 чоловік — у фойє, куди виставили стільці. Глядачі, які туди приходять, — переважно школярі. Інші ж шукають місця проведення заходів поза будівлею. А ті, у свою чергу, можуть відбуватися і в Полтавському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя, і в Полтавському краєзнавчому музеї, і в Полтавському музичному училищі. До речі, за минулий рік філармонія провела близько 400 концертів — майже усі не у своїй будівлі. На сьогоднішній день артисти відпрацьовують щоденно по 3-4 концерти.

— Що тут важливо: ми не просто бідні-нещасні і потребуємо ремонту, а маємо сьогодні підтримку. Наприклад, у минулому році з обласного бюджету виділили близько 100 тисяч гривень, на які ми купили музичні інструменти, частково — одяг сцени (завіси). У грудні минулого року зробили вентиляцію. Відремонтували балетний зал, окремі кімнати, замінили деякі вікна. Зробили і душову кабінку. Це не наша примха — згідно з санітарними нормами вона потрібна для наших балетників. Ще одне: щоб доїхати в Чорнухинський район і довезти туди 45 учасників колективу «Полтава», потрібно дві тисячі гривень. Проте жодного разу з глядачів ми кошти не брали.

Виїзні концерти працівники філармонії влаштовують і у найвіддаленіших куточках Полтавщини. Наприклад, у вересні-жовтні минулого року артисти провели 65 концертів у рамках акції «Майстри мистецтв трудівникам села». Докладніше про це розповів безпосередній учасник «мистецьких походів» — Василь Пилипенко, заслужений працівник культури, заступник директора з концертної діяльності:

— Я можу назвати по кілька віддалених сіл у кожному районі Полтавської області, де ми побували. І там приїзд філармонії — свято, тому що люди тривалий час не бачать подібних програм. Пам’ятаю, в одному з сіл Миргородського району концерт мав відбутися о 14:00. А в селі важко зібрати усіх людей, тим паче посеред дня. Думали, що ніхто не прийде, але зал був заповнений ущент. А після концерту підійшов голова однієї з селищних рад Миргородського району і сказав, жартуючи: «Ви знаєте, я був закоханий у Кубанський козацький хор (Росія). Думав, нічого кращого не існує. Але коли послухав наших філармоністів, змінив орієнтацію!» Тому приємно, коли люди з вдячністю сприймають народну творчість. Буває, налітає на тебе юрба у 100 чоловік: обіймають, майже цілують. Просто скучили вже за народною творчістю та й іншими стилямию. Що по телевізору сьогодні бачать? А за народним скучили.

На запитання, чи повернуться, на думку Олега Тищика, до філармонії глядічі після капітального ремонту її будівлі, останній відповів: безперечно. Проте з сучасною музикою працівники філармонії конкурувати і не думають. Чому, пояснив Олег Тищик:

— Найголовніша проблема у тому, що пожежа вивела з ладу наш зал, і люди забули дорогу до філармонії. Сподіваємось, після капітального ремонту глядачів значно побільшає. Справа у тому, що філармонія виховує музичні смаки. Конкуренції з іншими стилями не може бути, оскільки треба дати людині матеріал. А вона потім з нього обиратиме. Скажімо, рок і реп мають свого слухача. Когось перетягувати на свій бік — не толерантно. І це, звичайно, викликає тільки спротив. Наша задача нести мистецтво. І мистецтво гарне, а не ширвжиток. А люди вже самі зроблять висновок: що гарно, і в чому істинне мистецтво. Тому на даний момент чекаємо на розробку і узгодження проекту. Як тільки — так одразу ж і приступимо до капітального ремонту будівлі філармонії.

Довідково: Полтавська обласна філармонія заснована 24 вересня 1943 року — відразу після визволення Полтави від фашистських загарбників. У 1946 році у філармонії вже сформувалася хорова капела, жіночий хоровий ансамбль, у1947 році — концертний ансамбль, бригада солістів. 1951 рік став знаменним організацією жіночого театралізованого ансамблю пісні і танцю. Зараз у філармонії працює шість творчих колективів — пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава», український народний оркестр «Мамай», концертний ансамбль «Чураївна», ансамбль бандуристок «Вишиванка», камерний оркестр, вокально-інструментальний ансамбль «Слов’яни». Серед працівників філармонії — народна артистка України Наталія Хоменко, заслужені артисти України: балетмейстер-постановник Вадим Перепелкін, солісти-вокалісти Валентина Колісник, Олена Білоконь, Василь Панчук, заслужені працівники культури України — Пилипенко В. А. (заступник директора), Жорновий М.І. (художній керівник українського народного оркестру «Мамай»), Кривенко Ф.І. (художній керівник пісенно-танцювального ансамблю «Полтава»).

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»