Вертеп у Полтаві і не тільки

«Живий» вертеп у Львові | Фото: Андрій Дубенко

Прижилася у Полтаві традиція: на новорічні свята вже третій рік поспіль біля театру Гоголя з’являється символ Різдва. Споглядання його, кажуть, приносить щастя і душевну рівновагу...

Вертеп у дослівному перекладі із старослов’янської — печера. Та сама, у Віфлеємі, пристосована під хлів, де відпочивала колись діва Марія із Йосипом з маленьким Ісусиком. Та сама, над якою дороговказом зійшла Зірка. Там Сину Божому вклонилися пастухи, а троє волхвів принесли для Нього золото, ладан і Смірну.

Як показало життя, вертепи бувають різні. Починалися вони в Україні у XVII-XVIII століттях як мандрівні театри, головними героями яких були ляльки на мотузках. Сам вертеп у ті часи був великим дерев’яним ящиком із двох поверхів. Внизу була стабільно закріплена композиція із маріонеток — зазвичай із тими персонажами, які ми щойно згадали. А на другому поверсі ляльководи розігрували сатирично-побутові інтермедії, сюжети для яких вибирали найрізноманітніші. Головний критерій відбору тем — щоб було смішно.

Від «рухливої» частини вертепу сьогодні збереглося небагато в Україні — вуличні різдвяні вистави на релігійні теми за участю акторів або ляльок відбуваються переважно у західних областях держави.

Зате нерухома частина вертепу, його «свята» складова сьогодні набуває все більшої популярності — стає окрасою міст та містечок по всій Україні. З чого тільки не виготовляють фігурки для такого вертепу, як тільки не прикрашають! Навіть вдягають їх у стилізований одяг тих далеких часів, коли народився і жив Ісус Христос. Більше того, поруч із фігурками людей можна побачити тварин, які, за легендою, опинилися поруч з родиною Сина Божого в момент сходження на небосхил Віфлеємської зірки. Це вівці, віслюк та віл. Кажуть, вони зігрівали Ісуса своїм диханням у тій печері.

Багато різних традицій на Полтавщину приходить із заходу країни. Тому, якщо у Полтаві з’явився «святий» вертеп, хто знає: можливо через кілька років з’явиться і «живий»? Так, у Львові підлітки із задоволенням стають акторами такого своєрідного театру. Для більшої реальності картини поруч із людьми знаходяться справжні тварини. Звичайно, дитина в яслах при цьому — все-таки лялька. Яке Різдво від того не перестає бути великим святом, святом народження нового року і нового життя.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»