Полтава отримала власного святого та місце під новий храм

Фото: Олег Журавльов

У прихильників Української Православної Церкви Московського Патріархату сьогодні кілька приводів для свята

— У Митрополита Володимира дуже щільний графік. Він багато їздить, не дивлячись на свій поважний вік. А вшанування святого Афанасія, нашого земляка, — подія непересічна і сама по собі визначна, хоча і не прив’язана до будь-яких інших релігійних дат, — сказав «Полтавщині» прес-секретар Полтавської єпархії ігумен Тихон Васильєв.

По-перше, саме по собі прибуття до Полтави Блаженішого Митрополита Київського і всієї України Володимира — подія непересічна. Побачити Предстоятеля, доторкнутися до його рук, отримати з них причастя чи окроплення святою водою — привід для гордості і радості прихожан. Але не всім бажаючим це вдалося, тому що черги і натовп всюди, де був Володимир, вражали. Ймовірно, близько тисячі людей зібралося послухати його у храмі Полтавського Хрестовоздвиженського жіночого монастиря та навколо храму.

Друге, що побачили та почули численні прихожани, — Його Блаженство очолив урочисту Божественну Літургію, за якою звершив чин прославлення у лику місцевшанованого святого Єпископа Афанасія (Вольховського).

Довідково. Святитель Афанасій Полтавський, Мгарський народився приблизно у 1741 році у Полтаві в родині священика Павла Волховського. Помер він у січні 1801 року єпископом Могилівським і Полоцьким. Життя цієї людини було направлено на служіння Богу та людям. Федір рано втратив своїх близьких: у 23 роки — батька і дядька, яких дуже любив, у 28 — дружину. Після цієї трагічної події він постригся у монахи та відповідно до цього змінив ім’я — став Афанасієм. За своє життя він зробив багато добрих справ, серед яких зцілення, порятунок від несправедливого звинувачення та багато іншого. За посади не тримався і легко ними нехтував заради чесного ім’я довіри людей. Після смерті з’ясувалося, що мощі Афанасія — нетлінні. Через велику кількість зцілень і чудес матеріали до канонізації святителя Афанасія були підготовлені швидко. Ім’я святителя було внесено в Полтавський патерик, що готувався до видання, але настав 1917 рік і справу довелося відкласти дуже надовго. 27 травня 2010 року священний синод УПЦ МП, нарешті, відніс Афанасія Полтавського, Мгарського до лику місцевих святих, затвердив його іконописне зображення та житіє і призначив дату його вшанування — 14 січня.

До речі, сьогодні нащадок Афанасія — протоієрей Георгій Вольховський з Дніпропетровської області — серед інших був присутній на літургії та останній заупокійній літії за спочилим єпископом.

Перше молитовне поклоніння перед святим образом Святителя Афанасія звершив Митрополит Володимир. Після чого причастив кілька десятків віруючих та відзначив чотирьох представників влади орденами за заслуги перед церквою.

Наступна подія, більш світська, відбулася у Полтавському художньому музеї, де Блаженіший відкрив виставку портретів церковних діячів XVII-XVIII століть з колекції національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

На останок свого перебування у Полтаві Митрополит Володимир освятив місце на перехресті вулиць Сінна та Пушкіна під будівництво храму на честь Святого Апостола Андрія Первозванного. У 30-ті роки минулого століття там був зруйнований храм, в якому служив сповідник Православної віри Священномученик Василій (Зеленцов), єпископ Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії.

В якості благословення на добрі справи Митрополит Володимир вручив Володимирську ікону Божої Матері міському голові Полтави Андрію Матковському.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»