Мер Полтави їхав одружуватися на тролейбусі

— Після школи я відпрацьовував збиранням дитячих велосипедів — на Панаса Мирного колись був такий цех. Там же працювала моя майбутня теща, а її донька заходила до неї в гості. Так ми і познайомилися. Це було приблизно в серпні 26 років тому. Минуло трохи менше року — і 3 червня ми із Людою одружилися, — поділився спогадами з «Полтавщиною» Олександр Федорович.

Якраз незадовго до весілля у нього були вступні виступи до Полтавського інженерно-будівельного інституту. Один іспит він склав на «5», інший на «4» — отримані бали дозволяли стати студентом.

— А я дуже хотів одружуватися. І просив, щоб в інституті мені дали можливість перевестися на заочне відділення. Але для цього я мав провчитися рік на стаціонарі. Зваживши дві важливі для мене речі, — обрав шлюб, — сказав Олександр Мамай.

Тож саме одруження стало причиною відмови від навчання, а не відрахування, про яке перед виборами міського голови Полтави пліткували всі, кому не лінь. До того ж Олександр Мамай вирішив надолужити згаяне — і став студентом аграномічного факультету ПДАА.

До речі, коли Олександр Мамай розпочинав подружнє життя — йому було 18 років, Людмилі — на 6 років більше і це був другий її шлюб. Але ні різниця у віці, ні матеріальні негаразди, ні можливість стати студентом не похитнули твердого наміру зробити дружиною єдину і найкращу жінку. Минуло 25 років — і він ні про що не жалкує.

Олександр Мамай говорить, що він не романтик, а прагматик. Можливо, цим фактом — а ще реаліями радянської доби — пояснюється день розпису в ЗАГСі. Олександр Федорович пригадує, що тоді була середа. Він вже працював на овочевій базі, куди добирався з дому велосипедом — через Пушкарівські ставки навпростець. На базу підійшла майбутня дружина, вони вдвох сіли на тролейбус — і поїхали розписуватися.

Олександр та Людмила Мамаї на виборах міського голови Полтави

— Тому що тоді таксі коштувало 3 рублі, а я заробляв у день 10 рублів, — згадує Олександр Мамай. Молодята урочисто відсвяткували своє весілля через кілька днів, у суботу, — в ресторані «Театральний». Як і всі неромантичні чоловіки, Олександр Федорович не пригадує вбрання нареченої — «щось таке гарненьке». Головне, говорить він, відчуття щастя, яке відтоді не залишає, і діти, яких йому народила Людмила.

Олександр Мамай не носить обручки — у нього «зроду її не було». Коли не вистачало грошей — не купили, а коли з’явилися кошти — подружжя не побачило в подружніх прикрасах сенсу. Сенс у шлюбі з’являється тоді, коли людям приємно проводити разом час, — вважає він.

Власне, Олександр Федорович збирається невдовзі кілька днів відпочити з родиною у Туречинні — з 8 по 15 червня. На ці дні якраз припадає два вихідні і свято Трійці.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»