Чому Полтавщина святкує рік кажанів

Відповідно до Резолюції шостої Наради Сторін Угоди про збереження популяцій європейських кажанів за пропозицією Секретаріату Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин 2011-2012-й роки проголошено міжнародними роками кажанів.

Ряд рукокрилі (кажани) — великий ряд ссавців, здатних активно літати. Його представники поширені на всіх континентах планети від північної межі лісу до тропіків і пустель Австралії (крім Антарктиди). Живляться переважно комахами, хоча для багатьох видів їжею служать плоди, нектар квітів, дрібні хребетні й навіть кров великих ссавців (група вампірів). Потаємний нічний спосіб життя, безшумні польоти, своєрідна зовнішність породили багато легенд і фантастичних оповідань про цих на диво цікавих та корисних тварин.

Проте слід згадати і ще одну назву цих тварин — летючі миші, хоча насправді до мишей (які є гризунами) вони ніякого відношення не мають. Саме завдяки такій назві рукокрилі натерпілися немало лиха, оскільки їх часто ототожнювали з шкідниками — мишовидними гризунами. Дрібні кажани дещо нагадують мишей, хоча зовнішній вигляд рукокрилих своєрідний. Серед них є і досить великі представники: летючі собаки і лисиці.

Рукокрилі — єдина група ссавців, здатних до довготривалого активного польоту. Їх крило утворене шкіряною перетинкою, що охоплює видовжену передню та задню кінцівки тварин. Хоча кажани добре бачать, в темряві очі використовуються ними менш за все. Кажани «бачать» вухами: випромінюючи серії ультразвукових сигналів на частоті 20-120 кГц и сприймаючи відлуння, вони розрізняють об’єкти величиною до 0,08 мм. Це дозволяє їм успішно орієнтуватися та полювати у темряві.

У фауні України налічується 26 видів рукокрилих. Всі вони занесені до третього видання Червоної книги України. Найбільше їх видове різноманіття характерне для Українських Карпат і зони широколистих лісів та Гірського Криму. Найменший вид фауни України (нетопир-карлик) може поміститися в сірниковій коробці, найбільший (вечірниця велетенська) — за розмірами не більше горобця. Всі види нашої фауни (як і більшість видів ряду) — комахоїдні. За добу кажан з’їдає комах (серед яких багато шкідників) у кількості, що дорівнює 1/2 — 1/3 ваги тварини. Представник середнього за розмірами виду за ніч може вжити 4000 комарів. Кажани не будують сховищ, а використовують природні укриття або об’єкти, створені людиною (печери, скельні тріщини, дупла дерев, горища ті ін.). В зв’язку з пристосуванням до польоту і необхідністю обмежувати польотну вагу кажани народжують лише одного, зрідка двох, дитинчат. Незважаючи на невеликі розміри, кажани живуть порівняно довго: до 5-30 років.

На Полтавщині зареєстровано десять видів представників їх різновидів, з них найбільше представлений рід нічниця (нічниця водяна, нічниця вусата, нічниця довговуха, нічниця ставкова). Чи не найрозповсюдженіша серед них нічниця водяна. Поширена вона в усій області. Цей різновид може мешкати у різних біотипах, але завжди поблизу водойми. Поширений у нас також інший розповсюджений представник роду кажанів — кажан пізній. Це характерний для нашої області осідлий представник. Так званий синантроп, який оселяється у різних частинах людських осель. На полювання кажан вилітає за глибокої темряви за, що й отримав свою назву. Навіть під час зимового сну може періодично прокидатися та вилітати, тому його появу можна іноді спостерігати навіть у найморозніші місяці року.

Рукокрилі Полтавської області є досить чисельними представниками класу ссавців. Основна їх маса належить до деревно-чагарникового та антропогенно зміненого фауністичних комплексів, але є й представниками біля водних біотипів. Останніми роками спостерігається зменшення їх чисельності внаслідок зменшення кількості придатних сховищ, відсутності спокою у тривалих засідках, погіршення кормової бази, санітарної рубки лісів з метою зменшення частки дуплистих дерев, негативного ставлення населення до самого існування рукокрилих. Всі види кажанів Полтавської області занесені до Червоної книги України та потребують постійної охорони.

Кажани — одна з найбільш вразливих груп ссавців. Кожний другий вид кажанів, що мешкають в Україні, занесений до національної Червоної Книги; всі види знаходяться під охороною декількох міжнародних конвенцій.

Іван ПІДДУБНИЙ, начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища у Полтавській області