У Зачепилівці перевіряли неблагонадійних

Відвідували ці категорії людей не даремно, адже згідно з сумною статистикою пожеж саме вони ще користуються грубами, які перебувають у вкрай жахливому стані. «Достукатися» до свідомості власників таких осель дуже важко. Частіше у їхньому житті нічого важливішого немає, аніж щоденне вживання оковитої. Перед цією згубною звичкою і про безпеку власних дітей не думають.

Під час обходу працівники МНС та пічники просили господарів показати свої прилади опалення. 

— Основні недоліки які ми побачили, це незадовільний стан масиву печей, а також металевих частин у них, особливо духовок, — розповів виконроб підприємства, яке займається перевіркою та ремонтом печей і димоходів Василь Минюк. — У більшості випадків вони були прогорілі і через великі шпарини угарний газ потрапляв до помешкання. У одному із будинків біля такої духовки ми побачили щільно приставлене господарське ліжко. Таким чином хтось грівся протягом усієї зими. Те, що мешканці цього будинку досі не потруїлися чадним газом, який просочується через отвір духовки, просто диво!

Звісно, перевіряючі застерегли господарів та порадили їм негайно закласти цеглою даний отвір. Хоча по їх реакції та швидким запевненням «Та у нас усе буде добре!» ніхто не дасть гарантії, що вони відразу візьмуться за усунення небезпеки для свого життя. Скоріше за все господарі палко бажали швидше здихатися небажаних гостей. На прощання рятувальники подарували листівки із вимогами правильного користування пічним та газовим опаленням, яких господарі поклялися суворо дотримуватися.

Також за допомогою спеціального приладу пічники перевіряли наявність тяги в димо-вентиляційних каналах. І не завжди вона відповідала нормі. 

— Дуже прикро, що ми практично не в змозі вплинути на свідомість цієї категорії людей, — говорить провідний фахівець УМНС України в Полтавській області Руслан Діденко. — Були такі помешкання в яких ми побували вже вдруге, але, на жаль, там усе залишилося без змін. Ні наші вмовляння, ні застереження не змінюють відношення до власної безпеки, а над цінністю власного життя чи життя своїх близьких окремі селяни навіть не замислюються. Знову бачимо недопалки біля ліжка, цілу груду пляшок на подвір’ї, коморі чи просто у будинку.

Про важкість роботи із такою категорією людей говорив і сільський голова Михайло Заріцький. Він бідкався, що саме з початком весни у них починає горіти трава навколо села.

— Тут зовсім неподалік ліс! Як почне горіти так можна і не зупинити! А винних знайти не можемо. Ніхто нікого не бачив, і все. От тільки учора гасили таку пожежу. Добре, що хоч вчасно повідомили, а то ловили б палія біля районного центру! Я розумію, що селяни палять суху траву аби влітку гарне сіно заготовити на зиму худобі. Але у нас в селі п’ять корів! Ну скільки потрібно їм того сіна аби запасти на зиму? Невже для цього необхідно усе село спалити?

Це вже не перший рейд МНСників та пічників у Новосанжарському районі. Саме цей край викликає занепокоєння фахівців у питанні дотримання селянами правил пожежної безпеки.

Тетяна ЄРМОЛЕНКО, «Полтавщина»