Горбанівська ікона: заступниця і похвала землі нашої Полтавської
Буденна суєта часто відвертає нас від споглядання духовного. Водночас, жителям не тільки культурної, але і релігійної перлинки України важко лишитися осторонь питань віри. У циклі статей ми розповімо про головні релігійні принади нашої області
Горбанівська чудотворна ікона — одна з найвідоміших святинь Полтавщини. Окремі вчені виводять історію святині аж із Корсунської ікони, що була принесена з Корсуня в Київ Володимиром у 988 році. Нинішня святиня — вірогідно, копія того зображення.
Горбанівська чудовторна ікона Божої Матері.
Назву іконі дав козак Горбань (згодом він дав назву і селищу Горбанівка), який, працюючи у полі, і натрапив на образ. Під час покосу раптом коса вдарила об щось у високій траві і зламалась. Виявилось, що саме так в нашу історію увійшла нова релігійна святиня. Шрам від удару косою під правим оком Божої Матері на іконі лишився по сьогодні. За легендою, місце удару деякий час мироточило, в чому миряни бачили подібність до плачу лику. Ці дані відомі зі слів горбанівського священика отця Василя Павловського.
Дореволюційні історики вважали, що у поле ікона потрапила з рук шведів, адже існують дані про негативне ставлення шведської армії до православних церков, одна з яких була розграбована, а її ікони викинуті шведськими вояками як непотріб. Важко сказати, чи має ця легенда під собою реальне підґрунтя, адже більшість сучасних дослідників схиляються до думки про лояльність шведів до українських церков. Як це часто буває з історією, істина, вірогідно, десь посередині. У будь-якому випадку релігійна святиня зберігалася дивом. Допоміг і матеріал, на якому виконано зображення — металева пластина.
На місці знахідки силами мирян і духовенства звели дерев`яний храм. Особливу роль у будівництв церкви відіграв козацький полковник Ілля Волковняков (якого після смерті було поховано разом із дружиною у цьому храмі). З того часу ікона стала приваблювати мирян, адже відкрилися її цілющі властивості.
Коли було збудовано храм, на сьогодні достеменно не відомо, проте у 1734 році він уже існував, оскільки в дореволюційному єпархіальному архіві зберігалися метричні книги, датовані цим роком. У 1765 році поблизу церкви побудували дерев`яну дзвіницю. У 1818 році на місці старого храму, за дозволом єпископа Полтавського і Переяславського, преосвященнійшого Мефодія та стараннями настоятеля, священика Євтихія Павловського, постав новий, мурований храм Різдва Пресвятої Богородиці. Неподалік від нього відкрили цілюще джерело.
Починаючи з 1850 року, щорічно 13 липня Горбанівська ікона в супроводі багатотисячного натовпу віруючих переносилася до Полтави і залишалася в місцевому Успенському соборі протягом 40 днів, тобто до 23-го серпня, коли знову хресним ходом поверталася в Горбанівську церкву.
Щороку миряни вшановують чудотворну ікону.
Домовилися у цій божій справі
навіть церкви: до обіду служать літургію віряни УПЦ КП, після обіду —
віряни УПЦ МП.
Під час панування радянської влади храм, де розміщувалася ікона, розділив участь багатьох тодішніх церков — був зруйнований. Водночас хресні ходи із чудотворною іконою це не спинило: вони продовжувалися, але в межах міста. З 1962 року чудотворний образ перебуває у Свято-Макаріївському кафедральному соборі м. Полтави.
Гарне оздоблення (срібна риза з позолотою та 57 діамантами) святині — результат неабиякої шани чудотворного образу мирянами. Нинішнє пишне убранство ікони створено на пожертви людей, які зцілилися завдяки Горбанівській Божій Матері. За словами релігійних співів, ікона є «заступницею і похвалою землі нашої Полтавської».
для «Полтавщини»