З 2028 року на Полтавщині можуть зупинити виділення земель через відсутність просторових планів
З 1 січня 2028 року на Полтавщині може повністю зупинитися зміна призначення земель та будівництво за межами населених пунктів. Причина полягає у відсутності затверджених комплексних планів просторового розвитку, на розробку яких громадам бракує десятків мільйонів гривень.
З 1 січня 2028 року в Україні остаточно вступають у дію нові вимоги до містобудівної документації. Громади, які не матимуть затвердженого комплексного плану просторового розвитку, не зможуть розробляти детальні плани територій за межами населених пунктів. Це фактично зупинить виділення землі, зміну її функціонального призначення та запуск нових інвестиційних проєктів.
Про це під час апаратної наради в Полтавській ОВА 16 листопада повідомила заступниця директора департаменту містобудування та архітектури Ірина Особік. За її словами, ситуація в області критична: з 60 громад жодна ще не затвердила такий план. На фінальній стадії перебуває лише Лохвицька громада, яка у 2020 році отримала на це державну субвенцію. Ще 39 громад формально розпочали процес, ухваливши відповідні рішення, а 21 громада до роботи навіть не приступала.
Основна причина затримки — брак грошей. За словами Ірини Особік, вартість такого документа стартує від 10 мільйонів гривень. Голова Полтавської облради Олександр Біленький зазначив, що для багатьох громад сума може складати 30-40 мільйонів гривень, яких зараз у місцевих бюджетах немає, тому парламент, найімовірніше, буде змушений відтермінувати дедлайн.
В.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова заявила, що розробку плану для Полтавської громади, до якої входять 49 населених пунктів на площі 549 квадратних кілометрів, у 2024 році оцінили у 60 мільйонів гривень. Наразі місто за підтримки міжнародних партнерів з GIZ розробляє цифрові картографічні основи для 20 сіл громади, щоб зменшити витрати.
Своєю чергою селищний голова Градизька Мирослав Носа звернув увагу на недосконалість ціноутворення:
«Вартість плану рахується від площі громади. 70% нашої площі — це Кременчуцьке водосховище та лісовий фонд. Виходить, нам потрібно заплатити за фотографію водосховища, що ніяк не вплине на розвиток громади».
Щоб здешевити процес, Полтавська ОВА планує звернутися до Міністерства розвитку громад і територій з пропозицією розділити комплексний план на дві частини. Перша — недорога стратегічна основа з межами та обмеженнями, друга — динамічна частина, тобто генеральні та детальні плани, яку громади зможуть розробляти поступово за потреби.
Паралельно допомогу органам місцевого самоврядування запропонував Полтавський державний аграрний університет. За словами професора Сергія Шевчука, навчальний заклад має фахівців та програмне забезпечення для аудиту геопросторових даних, які є базою для майбутніх планів. Катерина Ямщикова вже заявила про готовність Полтави долучитися до пілотного проєкту університету.
Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич зі свого боку розкритикував громади, які роками «топчуться на місці» та ігнорують кадрові й наукові можливості місцевого університету. За його словами, така бездіяльність свідчить про непрофесійність управлінських рішень керівників на місцях.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»