Свідок Єгови з Пирятина отримав іспитовий строк за ухилення від мобілізації
Пирятинський районний суд виніс вирок 31-річному місцевому мешканцю Олександру К. за ухилення від мобілізації. Чоловік, який є прихожанином релігійної організації «Свідки Єгови», двічі відмовився отримувати бойову повістку та просив направити його на альтернативну цивільну службу.
Згідно з матеріалами справи, у жовтні 2024 року Олександр пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби у Збройних силах України. Проте він відмовився від повістки на відправку до навчального центру. Чоловік пояснив, що його релігійні переконання не дозволяють йому брати до рук зброю, та написав заяву з проханням призначити невійськову службу.
У березні 2025 року військкомат надіслав пирятинцю повістку поштою для уточнення даних, але він її проігнорував. Через це наприкінці травня поліцейські затримали його та примусово доставили до місцевого ТЦК як порушника обліку. Там йому знову намагалися вручити бойову повістку, але він удруге написав відмову з тих самих релігійних мотивів.
Під час судового розгляду сторона захисту намагалася довести щирість переконань обвинуваченого досить незвичними доказами. Зокрема, адвокат надав суду відеозаписи про історичне переслідування «Свідків Єгови» у нацистській Німеччині та СРСР, документи іноземними мовами та навчальні програми ЗСУ. Проте суддя відхилила ці матеріали, зазначивши, що вони не стосуються безпосередньої суті справи.
У суді Олександр К. просив його виправдати. Він наголосив, що не ухиляється від виконання громадянського обов'язку, а діє виключно через глибоку віру. Чоловік надав довідку, що прийняв хрещення як Свідок Єгови ще у квітні 2015 року. Більше того, у мирний час, із 2017 по 2019 рік, він уже реалізував своє право на свободу совісті та проходив альтернативну службу санітаром у Пирятинській центральній районній лікарні замість строкової армії.
Суддя, спираючись на актуальну практику Верховного Суду, роз'яснила, що право на свободу віросповідання не є абсолютним. В умовах воєнного стану закон просто не передбачає механізму заміни мобілізації на альтернативну службу. Відтак, наявність релігійних переконань не є законною підставою для звільнення від захисту держави.
Водночас суд врахував, що віра Олександра є щирою та тривалою. У вироку окремо зазначено, що його переконання не були створені штучно з метою ухилення через правовий нігілізм чи страх. Оскільки чоловік не становить високої небезпеки для суспільства та керувався внутрішнім конфліктом сумління, суддя вирішила не відправляти його за ґрати.
Олександру К. призначили три роки позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»