За останній тиждень стало відомо про загибель 24 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Решетилівської міської ради, 11 травня 2024 року поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області загинув молодший сержант Курильчук Михайло Володимирович. Проходив службу у 22-й окремій механізованій бригаді. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 11 травня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 22 квітня 1969 року. Проживав у селі Потічок Полтавської області.  Виконував бойові завдання у Донецькій області. 

За інформацією Полтавської міської ради, 15 травня 2024 року у Донецькій області під час проведення евакуаційних заходів загинув Меженко Олег Павлович — солдат, водій-механік 110-ї окремої механізованої бригади. 

Воїн народився 12 жовтня 1973 року. У школі Олег Меженко був одним із найкращих бігунів на довгі дистанції. Брав участь у змаганнях, отримував нагороди. Любив працювати руками, особливо з деревом.  Виконував бойові завдання у Донецькій області. У полеглого захисника залишилися рідні.

За інформацією Ланнівської сільської ради та Карлівської міської ради, 25 вересня 2024 року поблизу села Любимівка Кореневського району Курської області у бою загинув Наконечний Станіслав Петрович — солдат, стрілець-снайпер 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти військової частини А0362. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 25 вересня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 1 серпня 1970 року в селі Попівка Полтавської області. Проживав у селі Ланна Полтавської області. 20 травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у Курській області. 

За інформацією Оржицької селищної ради, 26 вересня 2024 року поблизу міста Вугледар Донецької області у бою загинув Ончуков Руслан Андрійович — старший солдат, старший стрілець-оператор 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 26 вересня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено за результатами ДНК-експертизи у вересні 2026 року.

Воїн народився 18 червня 1995 року в місті Лисичанськ Луганської області. З 2022 року проживав у селищі Оржиця Полтавської області. Навчався у школі міста Лисичанськ, згодом закінчив Лисичанський гірничий технікум за спеціальністю техніка-технолога вугільної промисловості. У цивільному житті працював на шахті імені Д. Мельникова та у відділенні компанії «Нова пошта». У 2016–2019 роках проходив службу за контрактом у лавах Збройних Сил України, брав участь у бойових діях на сході України. 10 вересня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Нагороджений відзнаками «Потом і кров’ю» та «За оборону Вугледара». 

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 жовтня 2024 року у Курській області Російської Федерації під час виконання бойового завдання загинув Корольов Дмитро Олександрович — солдат, старший стрілець 1-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 24 жовтня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 20 жовтня 1985 року в місті Кременчук Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у гімназії № 22 міста Кременчук, згодом закінчив вище професійне училище № 2 міста Кременчук.

За інформацією Полтавської міської ради, 6 січня 2025 року поблизу села Погребки Суджанського району Курської області під час виконання військового обов’язку загинув Злобинець Сергій Анатолійович — старший солдат, старший стрілець-оператор стрілецького відділення стрілецького взводу 3-го батальйону 110-ї окремої механізованої бригади. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 6 січня 2025 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 16 листопада 1973 року в місті Полтава Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у школі № 24 міста Полтава, згодом закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 10 за спеціальністю регулювальника радіоелектронної апаратури та приладів. Проходив строкову військову службу у місті Львів. У цивільному житті 23 роки працював водієм у ТОВ «Домінік». 

За інформацією Лубенської міської ради, 14 лютого 2025 року під час бою загинув Кривенко Владислав Сергійович — солдат, гранатометник десантно-штурмового батальйону.  Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 14 лютого 2025 року, факт його загибелі було підтверджено за результатами експертизи у вересні 2026 року.

Воїн народився 8 березня 1993 року в місті Лубни Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у навчально-виховному комплексі № 9 міста Лубни, згодом закінчив Войнихівське професійно-технічне училище № 53 за спеціальністю кухаря-кондитера. У цивільному житті працював на будівництві у місті Київ та у службі охорони у Хмельницькій області. 

За інформацією Кобеляцької міської ради, 10 березня 2025 року у Курській області Російської Федерації під час виконання бойового завдання загинув Барсуков Юрій Володимирович. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 10 березня 2025 року, факт його загибелі було підтверджено за результатами експертизи 1 вересня 2026 року.

Воїн народився 19 жовтня 1981 року. 

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 24 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання з евакуації поранених загинув Олійник Віталій Сергійович — матрос морської піхоти Збройних Сил України. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 3 вересня 1982 року в місті Дніпродзержинськ (нині — Кам'янське) Дніпропетровської області. З 1985 року проживав у місті Комсомольськ (нині — Горішні Плавні) Полтавської області. Навчався у школі № 4 міста Комсомольськ, згодом закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського за спеціальністю «Екологічна безпека». У цивільному житті працював на підприємствах у містах Горішні Плавні та Дніпро. 5 лютого 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у складі морської піхоти.

За інформацією Глобинської міської ради, 24 червня 2025 року поблизу села Зелена Долина Краматорського району Донецької області у бою загинув Ковальов Олександр Олександрович — солдат, командир бойової машини — командир відділення механізованого батальйону. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 24 червня 2025 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 26 серпня 1991 року в селі Кравченки Полтавської області. Навчався у школі села Кравченки та школі села Федорівка Полтавської області, а у 2011 році закінчив Полтавський технікум харчових технологій Національного університету харчових технологій. У цивільному житті працював у приватному підприємстві «Крючков», а з 2020 року — комірником у компанії «Фокстрот» у місті Полтава. 4 квітня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у Донецькій області. 

За інформацією Миргородської міської ради та Комишнянської селищної ради, 20 вересня 2025 року у Сумській області під час виконання бойового завдання у бою загинув головний сержант Хорольський Олександр Михайлович — військовослужбовець 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 20 вересня 2025 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 30 серпня 1980 року. З 1993 року проживав у селищі Комишня Полтавської області. Навчався у школі селища Комишня, згодом у місті Хорол здобув професію водія. У 1999 році розпочав строкову військову службу у прикордонних військах у місті Котовськ (нині — Подільськ) Одеської області. У цивільному житті працював у ТОВ «Агротех-Гарантія», в Управлінні державної служби охорони та охоронником у компанії «Нафтогаз України». У 2015–2016 роках брав участь в АТО на Донецькому напрямку. 24 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Запорізькому, Донецькому та Сумському напрямках у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Нагороджений нагрудним знаком «За вірність народу України», медалями «За оборону рідної держави» та «Хрест Сил територіальної оборони», почесними нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» і «Хрест хоробрих», а також відзнакою Міністерства оборони України «За поранення».

За інформацією Семенівської селищної ради, 7 грудня 2025 року у місті Сіверськ Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Ахмацький Максим Сергійович — пілот безпілотних систем. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з грудня 2025 року, факт його загибелі було підтверджено у вересні 2026 року.

Воїн народився 18 вересня 1989 року. Проживав у селі Вереміївка Полтавської області та у місті Полтава. У цивільному житті працював у Полтаві. Пройшов військову підготовку у Великій Британії та навчальному центрі «Десна», де опанував спеціальність пілота безпілотних систем.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 19 березня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув Кондратенко Андрій Іванович — солдат, водій-електрик стрілецького взводу стрілецької роти 3-го батальйону територіальної оборони. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 19 березня 2026 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 1 жовтня 1983 року в місті Кременчук Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 5, згодом закінчив вище професійне училище № 7 міста Кременчук. 12 квітня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

За інформацією Департаменту соціального захисту Кременчуцької міської ради, 20 червня 2026 року загинув Веснянко Олександр Олександрович. 

Воїн народився 6 грудня 1991 року. Навчався у гімназії № 26 міста Кременчук. 

За інформацією Хорольської міської ради, 20 червня 2026 року у Краматорському районі Донецької області внаслідок авіаційного удару керованими авіабомбами загинув Дужик Євген Олександрович — сержант, оператор безпілотних літальних апаратів 4-го екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3-го взводу ударних БАК 5-ї роти ударних БАК 3-го батальйону БАК 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог» Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 20 червня 2026 року, факт його загибелі було підтверджено за результатами судово-медичної (ДНК) експертизи у вересні 2026 року.

Воїн народився 30 квітня 1988 року в селі Андріївка Полтавської області. Проживав у рідному селі. Навчався в Андріївській загальноосвітній школі I–III ступенів, згодом закінчив Хорольський агропромисловий коледж за спеціальністю «Організація і технологія ведення фермерського господарства», а у 2011 році здобув вищу освіту у Полтавському університеті економіки і торгівлі за напрямом «Технологія харчування» з кваліфікацією інженера-технолога. У цивільному житті працював кухарем у мережі ресторанів «ЯпонаХата» у місті Київ та у закладах харчування в Чорногорії. У 2008–2009 роках проходив строкову військову службу у лавах Державної спеціальної служби транспорту. 31 серпня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посадах командира відділення у 77-й окремій аеромобільній бригаді, номера обслуги у 13-му окремому стрілецькому батальйоні «Полтава» та стрільця-помічника гранатометника у 117-й окремій важкій механізованій бригаді. Брав участь у боях на Бахмутському напрямку поблизу сіл Кліщіївка, Григорівка та Андріївка Донецької області, де дістав поранення. З листопада 2025 року виконував бойові завдання у складі 427-ї окремої бригади безпілотних систем «Рарог». Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

За інформацією Хорольської міської ради, 28 липня 2026 року у Синельниківському районі Дніпропетровської області внаслідок авіаційного удару керованими авіабомбами загинув Бова Ярослав Володимирович — старший сержант, головний сержант взводу протидії екіпажам безпілотних літальних апаратів противника 1-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Воїн народився 19 березня 2001 року в селі Радьки Полтавської області. Проживав у рідному селі. 12 квітня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. 

За інформацією Полтавської міської ради, 30 серпня 2026 року загинув Голтвянський Євген Олександрович — солдат, кулеметник. 

Воїн народився 10 травня 1974 року в місті Полтава Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у школі села Рубани Полтавської області, згодом — у школі № 20 та школі № 26 міста Полтава. У цивільному житті з 1993 року працював у галузі поліграфії. 

За інформацією Зіньківської міської ради, 31 серпня 2026 року внаслідок важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання, помер військовий медик Олександр Володимирович Хіль. 

Воїн народився 24 червня 1984 року. Проживав у селі Власівка Полтавської області. Закінчив Лебединське медичне училище. У цивільному житті працював медбратом, фельдшером та масажистом. У 2017 році проходив службу за контрактом у лавах Збройних Сил України, брав участь в АТО. З початком повномасштабного вторгнення повторно став на захист України. Нагороджений державними відзнаками. 

За інформацією Лохвицької міської ради, 5 вересня 2026 року помер Микитюк Максим Миколайович — оператор безпілотних літальних апаратів. 

Воїн народився 7 січня 2000 року в місті Лохвиця Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у школі № 2 міста Лохвиця, згодом закінчив Лохвицьке професійно-технічне училище № 27 за спеціальністю перукаря. У 2025 році підписав контракт та став до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

За інформацією Гадяцької міської ради, 5 вересня 2026 року під час лікування помер старший матрос Христенко Андрій Васильович. 

Воїн народився 7 вересня 1972 року в місті Гадяч Полтавської області. Проживав у рідному місті. У січні 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. 

За інформацією Новоселівської сільської ради, 7 вересня 2026 року внаслідок тяжкого поранення, отриманого 19 січня 2023 року поблизу міста Соледар Донецької області під час виконання бойового завдання, помер солдат Стоцький Станіслав Сергійович — військовослужбовець 116-ї окремої бригади територіальної оборони. 

Воїн народився 14 квітня 1967 року. Проживав у селі Рунівщина Полтавської області. У 1985–1987 роках проходив строкову військову службу, виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані. У 2015–2016 роках брав участь в АТО на сході України. З перших днів повномасштабного вторгнення повторно став на захист України. Виконував бойові завдання на Харківському, Сумському та Донецькому напрямках у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони. 

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 9 вересня 2026 року внаслідок гострої серцево-судинної недостатності помер Бут Олександр Васильович. 

Воїн народився 21 листопада 1972 року.  Проживав у селі Бутова Долина Полтавської області.

За інформацією Лохвицької міської ради, 10 вересня 2026 року у госпіталі внаслідок тяжкого мінно-вибухового поранення, отриманого 13 серпня 2026 року поблизу міста Костянтинівка Донецької області під час виконання бойового завдання, помер Каплун Олександр Ігорович — солдат, радіотелефоніст 19-го центру спеціального призначення.

Воїн народився 26 грудня 1998 року в місті Лохвиця Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у гімназії № 1 міста Лохвиця, згодом закінчив Професійно-технічне училище № 32 міста Червонозаводське за спеціальністю оператора комп’ютерного набору. У цивільному житті працював у мережі «АТБ». У 2019 році проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. 10 березня 2022 року добровольцем був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді розвідника-навідника 7-ї розвідувальної групи 2-ї роти спеціального призначення 1-го загону спеціального призначення. 13 вересня 2023 року поблизу села Вербове Запорізької області дістав вогнепальне осколкове поранення під час артилерійського обстрілу. З квітня 2026 року виконував бойові завдання на посаді радіотелефоніста 19-го центру спеціального призначення. 

За інформацією Чорнухинської селищної ради, загинув Андрєєв Роман Миколайович. 

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»