Шість із половиною років полону вважали за СЗЧ: військовий з Полтавщини домігся скасування безпідставного статусу
Військовослужбовець Станіслав родом із Полтавщини понад шість років провів у російському полоні, проте його військова частина весь цей час вважала бійця таким, що самовільно залишив місце служби. Відновити справедливість, розблокувати законні виплати та отримати направлення на лікування захиснику допомогли лише після втручання Офісу Військового омбудсмана.
Хлопець підписав контракт зі Збройними Силами України у 2017 році відразу по досягненню повноліття та служив кулеметником. У січні 2019 року під час виходу на нічне бойове чергування неподалік Горлівки він потрапив у ворожий полон. Після втрати зв'язку командування подало його в СЗЧ. У неволі житель Полтавщини пройшов через жорстокі допити та катування, після чого окупаційна адміністрація засудила його до сімнадцяти років колонії за сфабрикованими звинуваченнями у спробі захоплення влади.
У серпні 2025 року Станіслава вдалося визволити під час обміну полоненими. Держава офіційно визнала його військовополоненим, проте військова частина відмовлялася скасовувати статус СЗЧ. Через цю бюрократичну перепону захисник не міг відновити військовий квиток, оформити законні дев'яносто днів відпустки та отримати належні виплати. Також він не мав змоги продовжити лікування пошкоджених спини, коліна та зубів поза межами реінтеграційного центру, оскільки частина ігнорувала запити на направлення.
Ситуація зрушила з мертвої точки, коли військовий звернувся зі скаргою до Офісу Військового омбудсмана. За словами представника управління Вадима Приймака, складність справи полягала в тому, що після початку повномасштабного вторгнення початкову військову частину Станіслава розформували, а документацію передали іншому підрозділу. Юристи розшукали копії старого службового розслідування про зникнення бійця та співставили їх із даними Служби безпеки України. Зібрані докази передали новому командуванню, яке швидко визнало подання в СЗЧ безпідставним та скасувало цей статус.
Наразі перебування в російських катівнях Станіславу повністю зарахували як проходження військової служби та вже видали наказ про виплату грошового забезпечення за весь період неволі. Захисник очікує на відновлення документів, направлення на повноцінне лікування та оформлення звільнення зі служби. Сам військовий наголошує, що для нього було критично важливо не лише отримати виплати, а передусім офіційно відновити правду про пережите, адже через бюрократичну байдужість із його біографії намагалися викреслити шість із половиною років життя.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»