Військовослужбовця з Кременчука Тараса Деркача нагородили медаллю «Воєнний хрест»
Командира взводу наземних роботизованих комплексів 91-го окремого протитанкового батальйону Тараса Деркача, родом із Кременчука, нагородили заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «Воєнний хрест».
Про це повідомили у Полтавському обласному ТЦК та СП.
Нагородження відбулося з нагоди річниці створення взводу наземних роботизованих комплексів. Відзнаки військовослужбовцям вручив командир батальйону Назарій Кішак.
У 91-му окремому протитанковому батальйоні зазначили, що за рік роботи підрозділ став важливою складовою бойової діяльності. Наземні роботизовані комплекси використовують для доставлення необхідних вантажів на позиції, евакуації та виконання інших завдань у небезпечних районах.
«Ці нагороди — за роботу, яка не завжди помітна, але має дуже конкретний результат на фронті: більше збережених життів і більше виконаних завдань», — наголосили у батальйоні.
Сам Тарас Деркач присвятив нагороду своїм побратимам.
«Для мене це відзнака всієї фронтової команди робокопів 91-го. За 10 місяців наші роботи виконали 111 бойових місій, подолали понад 2500 кілометрів та перевезли в сірій зоні понад 35 тонн вантажів, рятуючи життя побратимів і виконуючи завдання там, де небезпечно», — зазначив військовослужбовець.
За словами офіцера, формування підрозділу триває через постійне навчання, освоєння нових технологій і пошук ефективних рішень.
У цивільному житті Тарас Деркач працював журналістом «Громадське-ТБ Кременчук». Від початку російсько-української війни він висвітлював події на передовій, готував репортажі із зони бойових дій, звільнених територій та деокупованих населених пунктів.
У грудні 2023 року Деркача нагородили орденом «За заслуги» III ступеня за вагомий внесок у розвиток української журналістики та висвітлення подій повномасштабної війни. Того ж року він мобілізувався до лав Збройних сил України. Нині військовослужбовець із позивним «Сюжет» продовжує службу та командує взводом наземних роботизованих комплексів.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»