За останній тиждень стало відомо про загибель 29 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Пирятинської міської ради, 13 січня 2024 року поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області загинув Мельниченко Олексій Володимирович.

Воїн народився 28 серпня 1989 року у місті Пирятин в родині військового. Проживав у місті Пирятин. У 2006 році закінчив місцеву школу № 4. Згодом навчався у Полтавському професійно-технічному училищі № 4, де здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів та електрогазозварника. У 2007-2008 роках проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював маляром на станції технічного обслуговування. Був мобілізований на захист Батьківщини 20 січня 2023 року.

За інформацією Хорольської міської ради, 24 березня 2024 року під час виконання військового обов’язку поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області загинув Рідкобород Сергій Григорович — солдат, радіотелефоніст піхотної роти 143-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 24 січня 1967 року. Проживав у селі Вишняки Хорольської громади. У полеглого захисника залишилися сестра, брат, цивільна дружина, донька, онука та племінники.

За інформацією Карлівської міської ради, 30 травня 2024 року внаслідок ворожих штурмових дій в районі села Новоолександрівка Покровського району Донецької області загинув Бондаренко Ігор Володимирович — солдат, водій евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону.

Воїн народився 3 листопада 1985 року. Проживав у місті Карлівка.

За інформацією Лубенської міської ради, 9 липня 2024 року внаслідок ворожих штурмових дій поблизу села Водяне Волноваського району Донецької області загинув Мурашов Олександр Вікторович — солдат, стрілець-снайпер механізованого батальйону.

Воїн народився 11 травня 1995 року у селі Мгар Лубенської громади. Проживав у селі Мгар. Навчався у Мгарській початковій школі, а згодом — у школі № 7 міста Лубни. Закінчив Лубенський лісотехнічний фаховий коледж за спеціальністю «обробка деревини», а також заочно здобував освіту в Національному університеті біоресурсів та природокористування України.

Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював на підприємстві «Грейд Плюс», де займався виготовленням меблів. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до Лубенського добровольчого формування № 1, а у січні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилася мама.

За інформацією Сергіївської громади, 16 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Красногорівка Покровського району Донецької області загинув солдат Гуденко Владислав Вячеславович.

Воїн народився 6 жовтня 1998 року. Проживав у селі Сергіївка Миргородського району.

За інформацією Лубенської міської ради, 19 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Успенівка Покровського району Донецької області загинув Куришко Іван Миколайович — солдат, розвідник-санітар роти спеціального призначення.

Воїн народився 27 серпня 1987 року. Проживав у місті Лубни. Навчався у школі № 4. Здобув вищу освіту в Українській державній академії залізничного транспорту у місті Харків. У цивільному житті впродовж десяти років працював черговим на залізничній станції Лубни. Згодом започаткував власну справу та займався вантажними перевезеннями. З перших днів повномасштабного вторгнення вступив до Лубенського добровольчого формування № 1, а згодом приєднався до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися батьки, брат, сестра, дружина та син.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 29 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стара Сорочина Курської області загинув старший сержант Паляниця Сергій Миколайович.

Воїн народився 25 травня 1976 року у місті Полтава. У 1980 році родина переїхала до міста Горішні Плавні. Навчався у школі № 2 та у Комсомольському політехнічному технікумі, де здобув кваліфікацію техніка-механіка. У 1994-1996 роках проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті, згодом — на інших підприємствах міста. З 2020 року працював у ТОВ «Феррострой». Був мобілізований на захист Батьківщини 19 листопада 2024 року.

За інформацією Гадяцької міської ради, 30 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області загинув солдат Ходіс Олександр Сергійович.

Воїн народився 20 квітня 1982 року. Проживав у селі Яреськи Шишацької громади та селі Середняки Петрівсько-Роменської громади.

За інформацією Полтавської міської ради, 22 вересня 2025 року під час виконання військового обов’язку у Донецькій області загинув Романець Павло Васильович — майстер-сержант, інспектор прикордонної служби вищої категорії, начальник першої інспекторів прикордонної служби.

Воїн народився 4 січня 1971 року у селі Калайденці Лубенського району. Навчався у місцевій середній школі. Після закінчення школи навчався у відокремленому структурному підрозділі «Березоворудський фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» за спеціальністю «зоотехнік». Проживав у місті Полтава. Був мобілізований на захист Батьківщини 25 лютого 2022 року.

За інформацією Петрівсько-Роменської сільської ради, 9 лютого 2026 року під час виконання військового обов’язку пішов із життя Мельниченко Олег Васильович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів.

Воїн народився 7 червня 1978 року. Проживав у селі Петрівка-Роменська Миргородського району.

За інформацією Оржицької селищної ради, 10 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Вільнянськ Запорізької області загинув Боровко Ігор Миколайович — молодший сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Воїн народився 3 липня 1987 року у селі Заріг Оржицької громади. Навчався у місцевій школі. Згодом навчався у Хорольському агропромисловому коледжі за спеціальністю «обслуговування устаткування і систем газопостачання» та здобував вищу освіту в Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова. У цивільному житті працював у ТОВ «Черкасигаз». Під час повномасштабного вторгнення брав участь у відновленні пошкодженої інфраструктури міста Харків.

Долучився до лав Збройних Сил України 10 грудня 2024 року. Боронив країну на Сумському та Запорізькому напрямках. У полеглого захисника залишилися мама, брат, дружина, донька та син.

За інформацією Полтавської міської ради, 11 лютого 2026 року у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І. І. Мечникова помер Наливайко Павло Юрійович — солдат, оператор відділення роботизованих систем.

Воїн народився 4 березня 1990 року. Проживав у місті Полтава. Навчався у ліцеї № 38 імені Івана Павловського. У 2013 році закінчив Полтавську державну аграрну академію за спеціальністю «процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва». Був мобілізований у січні 27 січня 2026 року. У померлого захисника залишилися мама та брат.

За інформацією Полтавської міської ради, 11 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області загинув Серебренніков Олексій Анатолійович — солдат, стрілець-снайпер десантно-штурмового відділення.

Воїн народився 21 вересня 1996 року у селі Абрамівка Машівської громади. Згодом переїхав до міста Полтава. Навчався у Терешківській загальноосвітній школі. У 2015 році закінчив Полтавський професійний ліцей, де здобув спеціальність «оператор з обробки інформації та програмного забезпечення». Був мобілізований до лав ЗСУ у вересні 2025 року.

За інформацією Полтавської міської ради, 12 лютого 2026 року у Харківській області помер Прокоф’єв Євген Віталійович — солдат, стрілець стрілецького відділення.

Воїн народився 8 серпня 1972 року. Проживав у місті Полтава. Навчався у гімназії № 25. У 1990 році закінчив професійно-технічне училище № 23 за спеціальністю «столяр-червонодеревець». У цивільному житті займався виготовленням меблів. Був мобілізований 6 лютого 2026 року. У померлого захисника залишилися мама, дружина, донька та онука.

За офіційною інформацією, 15 лютого 2026 року у лікарні міста Ужгород помер Ляшенко Роман Олександрович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів.

Воїн народився 20 липня 1997 року. Проживав у місті Кременчук. Навчався у місцевій гімназії № 21. Був мобілізований на захист Батьківщини у 2025 році. У полеглого захисника залишилися батьки.

За інформацією Зіньківської міської ради, 16 лютого 2026 року у лікарні міста Дніпро помер Мисик Володимир Григорович — сержант, водій-електрик польової лазні взводу матеріально-технічного забезпечення танкового батальйону.

Воїн народився 6 березня 1976 року. Проживав у місті Зіньків. Навчався у місцевій восьмирічній школі № 3. Після закінчення школи навчався у професійно-технічному училищі № 41. Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював на підприємствах Зіньківської громади. Боронив Україну з 2020 року, брав участь у бойових діях у найгарячіших точках.

За інформацією Глобинської міської ради, 17 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Покровка Сумської області загинув солдат Прищепа Віктор Іванович — стрілець-помічник гранатометника.

Воїн народився 13 березня 1981 року у селищі Ємільчине Житомирської області. Після аварії на Чорнобильській АЕС родина переїхала до міста Глобине на Полтавщині. Навчався у місцевій школі № 5. У цивільному житті займався пічною справою, а також працював у дитячому садку «Сонечко» у місті Олевськ. Був мобілізований на захист Батьківщини у червні 2023 року. Нагороджений відзнакою «Бойовий піхотинець» та орденом «Ветеран війни». У полеглого захисника залишилися мама, брати та сестри.

За інформацією Лубенської міської ради, 17 лютого 2026 року у бою за Україну в Дніпропетровській області загинув Шведченко Євгеній Сергійович — солдат, стрілець-снайпер механізованого батальйону.

Воїн народився 4 березня 1987 року. Проживав у місті Лубни. Навчався у місцевій школі № 7, згодом закінчив НВК № 9. У цивільному житті працював слюсарем на Лубенському ринку, в охоронних фірмах та на місцевому молокозаводі. Став на захист України у 2024 році. Боронив країну на різних напрямках фронту. У полеглого захисника залишилися батьки та брат, який також боронити країну.

За інформацією Хорольської міської ради, 18 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Покровка Сумської області внаслідок атаки ворожого FPV-дрона загинув Куц Вадим Миколайович — солдат, навідник кулеметного взводу штурмової спеціалізованої роти «Шквал» 253-го окремого штурмового полку «Арей».

Воїн народився 25 грудня 1992 року у селі Вишняки Хорольської громади. Навчався у місцевій школі. У 2011 році закінчив Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у місті Хорол. У цивільному житті працював у місті Київ. Був мобілізований до лав ЗСУ 30 грудня 2025 року. У полеглого захисника залишилися бабуся, мама, сестра та дві племінниці.

За інформацією Лубенської міської ради, 19 лютого 2026 року в медичному закладі від поранення, отриманого під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області, помер Повшта Олексій Васильович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів батальйону безпілотних систем.

Воїн народився 30 вересня 1979 року у місті Аден у Ємені. Проживав у місті Київ та селі Березоточа Лубенського району. Навчався у початковій школі села Березоточа. Згодом родина повернулася до міста Київ, де він закінчив школу та професійно-технічне училище, здобувши спеціальність «столяр». У 2003 році закінчив Київський будівельний технікум. У цивільному житті працював виконробом у ТОВ «Тектоніка». Був мобілізований на захист України у червні 2024 року. У полеглого захисника залишилися дружина, син та сестра.

За інформацією Полтавської міської ради, 20 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Бачівськ Шосткинського району Сумської області загинув Голяка Олександр Миколайович — головний сержант мінометної батареї батальйону територіальної оборони.

Воїн народився 27 жовтня 1980 року у селі Молучище Рівненської області. У 1990 році через аварію на Чорнобильській АЕС родина переїхала до села Минівка Терешківської громади. Навчався у місцевій школі, а згодом здобував освіту у Карлівському професійно-технічному училищі. Строкову службу проходив у місті Харків. Став на захист України у 2014 році: служив у Криму на кораблі «Григорій Куроп’ятников», який після початку окупації півострова був виведений до Одеси, а згодом — до Маріуполя. З початком повномасштабного вторгнення приєднався до 57-го батальйону 104-ї окремої бригади ТрО «Горинь», де очолив взвод розвідки. У полеглого захисника залишилися батьки та двоє синів.

За інформацією Хорольської міської ради, 21 лютого 2026 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області загинув Дудник Володимир Миколайович — солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-ї окремої штурмової бригади.

Воїн народився 22 червня 1999 року у місті Кремінна Луганської області. Навчався у місцевій школі № 3, після чого вступив до Кремінського технікуму, де здобував фах електрогазозварника. Проходив строкову військову службу, а згодом добровільно брав участь в АТО/ООС. Був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО» та відомчими бойовими нагородами.

У 2022 році через повномасштабне вторгнення росіян родина була змушена переїхати до міста Ужгород, а згодом — до села Староаврамівка Хорольської громади на Полтавщину.

1 травня 2022 року був мобілізований на захист Батьківщини. Пройшов навчання та став бойовим медиком евакуаційної групи. Восени 2025 року приєднався до 3-ї ОШБр. Брав участь у боях на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках. Похований у селі Староаврамівка. У полеглого захисника залишилися мама, сестра, дружина та син.

За інформацією Полтавської міської ради, 21 лютого 2026 року у медичному закладі міста Полтава помер Хорошун Віталій Михайлович — солдат, стрілець відділення охорони Полтавського об’єднаного міського ТЦК та СП.

Воїн народився 23 квітня 1972 року. Проживав у місті Полтава. Навчався у школі № 18. У 1992 році закінчив Полтавський електротехнічний технікум, де здобув спеціальність «токар». Був мобілізований до лав ЗСУ 23 листопада 2023 року. Спочатку проходив службу на посаді комірника, а у 2024 році був переведений на службу до ТЦК.

За інформацією Миргородської міської ради, 23 лютого 2026 року внаслідок раптової зупинки серця помер Ярмоленко Олександр Іванович — солдат, старший стрілець-вогнеметник механізованої бригади.

Воїн народився 19 лютого 1979 року в багатодітній родині у селі Кибинці Миргородської громади. Проживав у рідному селі. Після закінчення дев’яти класів місцевої школи одразу розпочав трудову діяльність. У цивільному житті багато років працював на місцевій фермі та у товаристві «Агротех-Гарантія». Олександра Івановича знали як людину з «золотими руками», яка не боялася найважчої праці й завжди була готова підставити плече товаришу. У померлого захисника залишилися батько, дружина, син та троє онуків.

За інформацією Полтавської міської ради, 24 лютого 2026 року помер Похідня Андрій Володимирович — солдат, курсант навчального взводу зв’язку.

Воїн народився 12 лютого 1979 року. Проживав у місті Полтава. У 1994 році закінчив Тахтаулівську середню школу. Згодом навчався у Полтавському професійно-технічному училищі № 17, яке закінчив у 1997 році за спеціальністю «електрик».

За інформацією Лохвицької міської ради, 24 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Федорівське Дніпропетровської області загинув Сидоренко Юрій Олексійович — молодший сержант, водій-санітар.

Воїн народився 2 липня 1980 року. У 1995 році закінчив Лохвицьку гімназію № 1. У цивільному житті з 1997 року працював у радгоспі імені Мічуріна. У 2012 році переїхав до села Яхники Лохвицької громади, де працював у ТОВ «Дружба Яхниківська». З 2016 року працював у Яхниківській сільській раді, а з 2021 року — у комунальному підприємстві «Добробут-сервіс». У полеглого захисника залишилися мама, брат, шість сестер, дружина та два сини.

За інформацією Зіньківської міської ради, 26 лютого 2026 року внаслідок тяжкої хвороби помер Білоус Іван Миколайович — солдат, мінометник 116-ї бригади, ветеран російсько-української війни.

Воїн народився 7 жовтня 1990 року у селі Гришки Зіньківської громади. Проживав у рідному селі. Навчався у місцевій школі, а згодом — у Зіньківському професійно-технічному училищі, де здобув фах взуттьовика. У цивільному житті працював у місцевому господарстві.

З початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. Брав участь у бойових діях на Донецькому та Харківському напрямках. У квітні 2024 року отримав важке поранення, після чого проходив реабілітацію в лікарні міста Івано-Франківськ та тривалий час адаптовувався до цивільного життя вдома.

Нагороджений почесною відзнакою Полтавської обласної ради — нагрудним знаком «За вірність народу України» II ступеня.

За інформацією Білицької селищної ради, 27 лютого 2026 року від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання у Донецькій області, загинув Халява Ростислав Георгійович — солдат, радіотелефоніст мінометного взводу.

Воїн народився 4 серпня 1995 року. Проживав у селі Мирне Білицької громади. У полеглого захисника залишилися батько та сестра.

За інформацією Кременчуцького спортивного ліцею імені Піддубного, повідомленою 28 лютого 2026 року, від отриманих у бою тяжких поранень помер Слюсар Рустам Вейсал-Огли — солдат, майстер відділення дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Воїн народився 6 квітня 1994 року у селі Устимівка Глобинського району. Виховувався у багатодітній родині та рано залишився сиротою. У 2000 році переїхав до села Пироги, де навчався до 4 класу. Захоплювався малюванням та спортом, особливо футболом. Продовжив навчання у Кременчуці, у спортивному ліцеї імені Піддубного. Здобув фах зварювальника у ПТУ № 6. Трудовий шлях розпочав у Глобиному, пізніше працював будівельником у Києві. Став до лав Збройних Сил України 26 жовтня 2024 року. Воював на Харківському напрямку. У полеглого захисника залишилися бабуся, брат та сестра.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»