«Полтаваобленерго» запропонувало жителям 109-го мікрорайону вмикати потужні електроприлади не усім будинком, а по черзі під’їздами

На сьогоднішньому засіданні виконавчого комітету Полтавської міськради для інформування населення слово надали директору Полтавської об’єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» Юрію Тарасову.

Зокрема його попросили надати пояснення щодо ситуації у 109-му мікрорайоні, жителі якого по 18-20 годин не мають ані світла, ані води. Ситуація там ускладнена ще й тим, що багатоповерхівки не мають централізованого гарячого водопостачання, а тому чи не у кожній квартирі стоїть бойлер. Одночасне їм вмикання призводить до пожеж в електрощитових.

Юрій Тарасов: Наші представники з головного офісу неодноразово цю ситуацію озвучували, і я сподіваюсь, що доволі широко. Тоді я коротко, максимально, наскільки це буде можливо. Зрозуміло, що Полтавська область є транзитною, генеруючих потужностей у нас наразі немає. Сонячна генерація не працює на сьогоднішній день, хоча там її теж у нас мізер. Тому маємо те, що маємо. Полтавська філія і «Полтаваобленерго» в цілому, як оператор системи розподілу, повністю на сьогоднішній день готова до розподілу електричної енергії всім споживачам. В нас всі проведені капітальні ремонти, в нас мінімальна кількість пошкодженого обладнання, яке ми в аварійному режимі постійно ремонтуємо. Тому ми повністю готові до розподілу електричної енергії на максимальну потужність всім споживачам. І ми всі повинні розуміти, що ми в цьому безпосередньо зацікавлені, бо заробітну плату наші працівники отримують якраз в залежності від обсягу розподілу електричної енергії. Тому ми хочемо розподіляти електричну енергію, ми її розподіляємо в залежності від того, наскільки це дає можливість в магістральних електричних мережах і в об’єднаній енергетичній системі в цілому. Я думаю, на цьому загальне пояснення достатньо.

Стосовно наших мереж. Аварійні відключення мають причину глобальну — це пошкодження наших мереж, а вони виникають внаслідок значних перевантажень ліній. Чому? Тому що коли проектуються лінії і будуються, то враховується коефіцієнт одночасності використання потужності всіма об’єктами електроенергетики. І тому, ось, наприклад, якщо взяти житловий будинок, то там на 400 квартир коефіцієнт одночасності складає при розрахунку одночасності використовуваної потужності складає 0,12. Тобто 12% від загальної потужності, яка є сумарно в кожного споживача. На сьогоднішній день ці коефіцієнти не працюють. Ви самі розумієте, коли графік погодинних вимкнень складає там 4,5-5 черг, коли абонент з живленням одну годину — не можна зараз довести жодному споживачу, що ти сьогодні економніше споживай, не вмикай потужні електроприлади. Всі намагаються зробити за оцю годину все: включити, попрати, посушити, приготувати. Будемо об’єктивні: стримати абонентів в соціальній якійсь значимості економії електричної енергії — дуже складно. Тому маємо те, що маємо. Маємо пошкодження, які нам необхідно оперативно в аварійному режимі усувати.

Це стосується зокрема і 109-го мікрорайону. Там було кілька складових проблем. Я зупинюся, мабуть, на крайніх, які мають місце. От найбільш проблемна там трансформаторна підстанція 533-тя. В ній два трансформатори: один — тисяча кВА (кіловольт-ампер), інший — 630. Ми встановили, замінили не так давно.

Чотирьохсоткіловатний трансформатор недавно просто вийшов з ладу. Чому виходить обладнання з ладу? Знову ж таки, з причини того, що спочатку пошкоджуються низьковольтні запобіжники. Ми їх піднімаємо до максимуму, замінюємо автоматичні вимикачі до максимуму, навіть вже нехтуючи, чесно кажучи, безпекою нашого обладнання. Потім є високовольтні запобіжники, які при неспрацюванні уже… Бо коли ми встановлюємо низьковольтні запобіжники до максимуму, то вони витримують певні лінії, певне обладнання. Але вже спрацьовує високовольтний по загальному об’єму потужності, яка використовується. І коли ми збільшуємо ще й запобіжники високовольтні, це приводить в кінцевому підсумку до того, що взагалі виходять з ладу трансформатори. Я вам можу показати фото, коли в нас плавляться шини на силових трансформаторах, на обладнанні РУ-0,4 кВ. Це все дуже складно. І його ремонтувати, повірте, дуже складно, через те, що все треба по-новому перебирати… тому ремонти затяжні. Але ми з цим всім справляємося. Ми дотримуємося гарантованих стандартів якості і максимально оперативно усуваємо аварійні ситуації, які відбуваються.

На сьогоднішній день, в принципі, по 109-му мікрорайону, я сподіваюсь… Ну ось чергова вчорашня ситуація аварійна, яка там трапилася, знову перегоріли високовольтні запобіжники. Ми їх замінили черговий раз. Шукаємо наступні варіанти, яким чином ми будемо там продовжувати цю роботу. Але хотілось би, щоб ця робота була синхронна не тільки від нашої сторони, а й з боку мешканців, з боку жителів. Через те, що не зможемо ми забезпечити жодні наші мережі. Більше того, пошкоджуються не тільки наші мережі, будуть пошкоджуватися мережі абонентів, самих будинків житлових. І хто їх буде ремонтувати — це питання теж необхідно усвідомлювати кожному мешканцю житлового будинку. Що просто так, коли будуть виходити з ладу внутрішньобудинкові мережі, то це безпосередньо вже відповідальність кожного абонента і ці затрати вже будуть покладені виключно на абонентів, безпосередньо на них. Бо ми взагалі не відповідаємо за ці ж мережі, це ж всі повинні розуміти. Тому необхідно, як на мене… ми само собою будемо здійснювати всі заходи, які від нас залежні, ми ж дотримуємося чинного законодавства. І, зокрема, наприклад, після вчорашнього аварійного відключення ми збільшили час включеного стану абонентів на більше, ніж дві години, замість однієї години включення абонентів, які повинні були бути по графіку. Тобто ми компенсували, навіть з лишком, той час аварійної ситуації, який вчора трапився.

Але ж! Ще раз прошу кожного дослухатися. Це питання не виключно енергетиків, це питання і суспільства, кожного абонента, щодо його свідомості. Через те, що коли ми маємо такі графіки складні, то це шлях до того, що будуть виходити з ладу не тільки наші мережі, а й мережі внутрішньобудинкові. А це проблема додаткова для всіх інших.

Прохання до абонентів наступні. Кожен будинок має свою групу в соцмережах. ОСББ створені, ЖЕК в нас функціонує. Необхідно проводити комунікацію, наприклад, чотирьохпід’їздний будинок. Кожен під’їзд може в оцю годину пікових навантажень, коли ми надаємо електричну енергію, використовувати по чергах. Домовляються вони всередині самого будинку, що, наприклад, в оцю годину потужні електроприлади вмикає одна частина абонентів, в іншу — інша черга. Я розумію, що це складно врегулювати. Але повірте мені, коли будуть виходити з ладу вже щитові будинків і спалахувати проводка в самих будинках, то тоді всі пригадають сказані мною слова. І всі будуть задумуватися, яким чином все-таки здійснювати цей перерозподіл.

Я не забираю відповідальності з «Полтаваобленерго», як з оператора системи розподілу. Ще раз підкреслюю: ми повною мірою виконуємо взяті на себе зобов’язання. Ми в графіках аварійних відключень усуваємо протягом 22 годин, як передбачено законодавством. При випадках, коли аварійна ситуація трапляється внаслідок спрацювання автоматики або перегорання (певних аварійних ситуацій під час застосування ГПВ), ми продовжуємо термін дії після ремонту. Ми з своєї сторони все робимо належне від нас.

Член виконкому Олексій Чепурко: Основною, на мій погляд, проблемою 109-го мікрорайону є те, що там є колосальні перевантаження, є проблема відсутності централізованої подачі гарячої води. Практично в кожній квартирі на сьогоднішній день стоїть бойлер. І зрозуміло, що коли включають світло на годину, люди всі, і це достатньо природно, вмикають їх. І тут ми ніяк не проконтролюємо цей процес, не домовляться люди між собою: давайте не ставити задач, які не будуть виконані… Кожна людина, як тільки вмикають світло, починає: хтось щось прати, хтось заряджати якісь акумулятори, які у людей є, всі включають воду, бо очевидно, що хочеться помитись в гарячій воді — це природний процес. І тут наступне зауваження до Тараса Володимировича, якому я ще весною отут, у цім приміщенні говорив: Тарас Володимирович, зверніть увагу на проблему 109-го мікрорайону і постачання гарячої води. Ми тоді домовлялись, що буде окрема нарада. З теплоенерго я говорив. Ну, вони чекають все-таки ініціативу від міста.

Тому, дивіться, іще раз: 109-й мікрорайон — це комплексна проблема. Зрозуміло і очевидно, що проблеми з дефіцитом електричної енергії у нас надовго. І вони не закінчаться з там потеплінням, вони, на жаль, не закінчаться через місяць, через два і через три. Тому всі організації, які відповідають за забезпечення життєдіяльності, мають під цю історію підлаштуватись. Десь маєте підлаштуватись ви, розуміючи, що отакі навантаження будуть. Десь має доробити свою роботу «Полтававодоканал», сподіваюсь, найближчим часом дороблять і принаймні люди будуть постійно з водою під час відключень. Десь має включатись місто, більш інтенсивно. Давайте збирати ще раз теплоенерго, ЖЕО, ОСББ, і говорити. Якщо ми можемо відновити туди централізоване постачання гарячої води, і це розвантажить систему (я маю на увазі подачі електричної енергії), то це вихід. Якщо є інші варіанти, якщо це зараз теплоенерго скаже, що це економічно невигідно, що це будуть там платіжки великі… Так само ми маємо зрозуміти. Але вихід там має бути. Бо ситуація найближчим часом не зміниться. І ми там матимемо постійну напругу…

Якщо зараз ми зрозуміємо, що постачання гарячої води не допоможе, а тільки погіршить ситуацію — одна історія. Якщо це розвантажить систему і допоможе — давайте рухатись в цьому напрямку. Але іще раз, проблема 109-го мікрорайону комплексна. Давайте писати план, 10, 15, 20 пунктів і поетапно, разом з обласними підприємствами, разом з «Полтаваобленерго»…

В.о. міського голови Катерина Ямщикова нагадала про важливість комунікації із жителями будинків, які не можуть додзвонитись на колл-центр обленерго.

Юрій Тарасов: Хочу акцентувати увагу з приводу роботи кол-центру і відносно напруги. Справа в тому, що в Полтаві, наприклад, 142 000 побутових абонентів. Дзвінки, які надходять в кол-центр під час аварійних ситуацій… Ну, нам необхідно 140 000 працівників кол-центру, щоб одночасно можна було поспілкуватися. Ви розумієте, що це неможливо. Тому ми створили додатково в кожній філії, в кожній дільниці об’єднаних філій додаткові номери телефонів для комунікації. Але й вони не можуть, звісно ж, справитися з таким напливом дзвінків і звернень. Коли все спокійно, повірте, в нас тиша в диспетчерській. Але тільки починається проблема — вони починаються одночасно в усіх. І всі хочуть зателефонувати. Друге питання, відносно напруги. Справа в тому, що до нас з магістральних мереж часто напруга надходить уже занижена або завищена. І це знову наслідок ворожої діяльності. Ми зі своєї сторони можемо певні дії робити для врегулювання напруги. Наприклад, по заниженій напрузі якогось окремого трансформатора ми можемо виїхати, перевести положення трансформатора в певне положення, якщо воно ще не переведене. Але такі проблеми з напругою, вони все-таки мають місце. Ми на них реагуємо, бо це один з гарантованих стандартів якості. Але слід зауважити, ще раз підкреслюю, що дуже часто до нас надходить напруга, якій ми не можемо після трансформації забезпечити гарантований стандарт якості, і не через нашу причину.

Катерина Ямщикова: Юрій Миколайович, повірте, те, що я бачу: якби це було написано «Ця аварія відбулася не там… Шановні мешканці, ми не можемо…» або «Ця аварія на наших мережах, дана година буде компенсована», повірте, це знімає не просто напругу у людей. Бо вони ж самі інколи покричать, а потім і кажуть, що «ми все розуміємо», але просто хочеться знати. Бо це планування життя зараз нашого. Якщо є можливість взяти відповідальну особу, яка у вас веде ваші телеграм-канали, офіційні мережі, десь те, що ви говорите ось такою простою мовою, разово писати — ми будемо підхоплювати, допомагати розповсюджувати цю інформацію і будемо допомагати десь роз’яснювати мешканцям. Бо інколи ми не маємо відповідь на ці запитання. У нас запитують, а у нас цієї відповіді немає, тому що це виключно компетенція енергетиків регіону, області, міста і країни.

Юрій Тарасенко пообіцяв, що це питання буде додатково обговорено і будуть прийняті відповідні рішення.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»