В Оржиці зауваження за справляння нужди переросло в бійку: чоловік отримав умовний термін за перевищення самооборони
Оржицький районний суд виніс вирок у справі про нанесення тяжких тілесних ушкоджень під час вуличного конфлікту. Інцидент, що почався з зауваження за непристойну поведінку, завершився черепно-мозковою травмою та судимістю. Про це відомо з вироку суду.
Подія сталася вночі 22 червня 2024 року на вулиці Центральній у селищі Оржиця. За матеріалами справи, потерпілий повертався з кафе «Каштан», де святкував випускний сина. Поблизу двоповерхового будинку, що знаходиться між церквою та «Маркетоптом», він відійшов з тротуару, щоб справити природну потребу.
У цей час повз проходив обвинувачений разом зі знайомою. Він зробив чоловікові зауваження. У відповідь на це той, хто справляв потребу, повівся агресивно: підійшов до перехожого, штовхнув його в плечі, від чого той упав, а коли обвинувачений підвівся — вдарив його кулаком в обличчя.
Коли нападник наблизився, щоб завдати ще одного удару, обвинувачений, захищаючись, відмахнувся скляною пляшкою горілки, яку тримав у руці. Удар прийшовся в голову опонента.
Удар спричинив тяжкі тілесні ушкодження: потерпілий отримав відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку та численні переломи кісток обличчя. Попри це, у суді він зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки той повністю відшкодував завдану шкоду.
Обвинувачений свою вину визнав частково. Він наполягав, що не мав наміру калічити людину, а лише захищався від нападу, оскільки потерпілий першим застосував фізичну силу.
Спочатку дії обвинуваченого кваліфікували як умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК України), що передбачає реальне ув’язнення. Проте суд, дослідивши докази та покази свідків, погодився з доводами захисту. Було встановлено, що ініціатором бійки був саме потерпілий, а обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, однак перевищив її межі, застосувавши пляшку проти беззбройної людини.
Кваліфікацію змінили на ст. 124 КК України (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони).
20 січня 2026 року суд визнав чоловіка винним та призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі. Враховуючи обставини справи та відсутність судимостей, його звільнили від відбування реального покарання з випробувальним терміном на 1 рік.
Протягом цього часу засуджений зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця проживання. До 20 лютого обвинувачений може подати апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції.
Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»