За останній тиждень стало відомо про загибель 27 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 9 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Архангельське Покровського району Донецької області загинув старший солдат Драч Вадим Петрович.

Воїн народився 31 липня 1974 року в місті Комсомольськ (нині — Горішні Плавні). Закінчив середню школу № 3, фах помічника машиніста тепловоза здобув у Комсомольському професійно-технічному училищі № 15. У 1992-1994 роках проходив строкову військову службу. У цивільному житті з грудня 1994 року працював за фахом у залізничному цеху на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Мобілізований до лав Збройних Сил України 21 лютого 2023 року.

За інформацією Полтавської міської ради, 12 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Водяне Покровського району Донецької області загинув Легар Максим Ростиславович — старший солдат, оператор самохідної артилерійської батареї.

Воїн народився 31 грудня 1998 року в місті Полтава. Закінчив місцеву загальноосвітню школу № 26. Фахову освіту за спеціальністю «помічник бурильника» здобув у Полтавському коледжі нафти і газу, а згодом заочно навчався у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Значна частина його життя була пов’язана з Чутівщиною: літні канікули проводив у дідуся в Новофедорівці, де після строкової служби працював на автозаправній станції.

Контракт із Збройними Силами України уклав 11 лютого 2022 року, тож із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист держави. У складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців обороняв Київщину, а з червня 2022 року нищив ворога на Донеччині — поблизу Сєвєродонецька, Часового Яру та Вугледара. 14 лютого 2023 року отримав поранення. За бойові заслуги був особисто нагороджений Президентом України. Після лікування та реабілітації повернувся у стрій. Навесні 2024 року пройшов навчання за кордоном, здобувши командирські навички, а в травні був переведений у піхоту. У полеглого захисника залишилися дідусь, батьки та дружина.

За інформацією Великосорочинської сільської ради, 22 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Курахове Покровського району Донецької області загинув Перец Василь Ашотович.

Воїн народився 28 травня 1991 року в селі Липецька Поляна Закарпатської області. Згодом родина переїхала до села Мареничі Великосорочинської громади. Закінчив 9 класів Солонцівської загальноосвітньої школи, фах тракториста здобув у Решетилівському професійно-технічному училищі № 52. У цивільному житті працював в агрофірмі «Зоря-Агро», захоплювався риболовлею. Був мобілізований до лав Збройних Сил України у серпні 2024 року. У полеглого захисника залишилася велика родина.

За інформацією Білицької селищної ради, 19 грудня 2024 року під час штурмових дій противника поблизу села Сухі Яли Покровського району Донецької області загинув Панасенко Олександр Борисович — старший солдат протитанкового взводу.

Воїн народився 8 червня 1986 року в селищі Білики. Закінчив місцеву школу, фах газозварювальника здобув у професійно-технічному училищі міста Полтава. У цивільному житті працював за спеціальністю на цукровому заводі, а згодом — у Полтаві. До лав Збройних Сил України був призваний 24 березня 2022 року. У полеглого захисника залишилися мама, сестра, дружина та дві доньки.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 17 січня 2025 року в Донецькій області внаслідок штурмових дій противника за підтримки FPV-дронів загинув Голубич Павло Григорович.

Воїн народився 16 травня 1983 року у селі Чапаєвка (нині — Мар’янівка) Великобагачанської громади. Закінчив Хорольську школу № 1, фахову освіту здобув у Хорольському професійно-технічному училищі. У цивільному житті працював у ПА «Агроінвест» та ПАФ «Україна». З початком повномасштабного вторгнення став на захист держави, отримав поранення. Після реабілітації, у 2024 році, повернувся до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися батьки, сестри, брат, дружина, син та дві доньки.

За інформацією Михайлівської сільської ради, 6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донецької області загинув Мірошник Іван Миколайович.

Воїн народився 7 лютого 1986 року в селі Андріївка Михайлівської громади. Закінчив місцеву загальноосвітню школу. У полеглого захисника залишилися дружина та маленька донька.

За інформацією Решетилівської міської ради, 2 вересня 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу загинув солдат Ковальов Олександр Андрійович.

Воїн народився 6 листопада 1993 року. Проживав у селі Глибока Балка Решетилівської громади.

За інформацією Миргородської міської ради, 20 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області загинув Човганюк Анатолій Васильович — молодший сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Воїн народився 3 листопада 1988 року. Проживав у селі Слобідка Миргородської громади.

За інформацією Карлівської міської ради, 31 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Гришине Покровського району Донецької області загинув Муравйов Ігор Олександрович — солдат, старший стрілець-оператор стрілецького батальйону.

Воїн народився 5 серпня 1981 року. Проживав у місті Карлівка.

За інформацією спільноти школи № 19, 31 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Шевченко Покровського району Донецької області загинув Пупченко Олексій Олексійович.

Воїн народився 29 січня 1989 року в місті Полтава. Був випускником Полтавської загальноосвітньої школи № 19. У 2012 році переїхав до села Корсунівка Миргородського району, де проживав разом із родиною. Мобілізований до лав Збройних Сил України у серпні 2025 року.

За інформацією Лубенської міської ради, 19 січня 2026 року на Покровському напрямку Донецької області внаслідок отриманих у бою поранень загинув Конько Станіслав Васильович — сержант, головний сержант мотопіхотного батальйону.

Воїн народився 4 квітня 1978 року в селі Вищий Булатець Лубенського району. Закінчив місцеву школу, фах тракториста-машиніста здобув у професійно-технічному училищі № 46 селища Лазірки. Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював на «Укрзалізниці» та охоронником у приватних фірмах Києва. У 2014 році брав участь у проведенні антитерористичної операції. Згодом знову став до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися дружина та донька.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 20 січня 2026 року у Синельниківському районі Дніпропетровської області загинув Бескоровайний Антон Валерійович — солдат, майстер-електрик рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів.

Воїн народився 23 липня 1990 року в місті Кременчук. Закінчив Кременчуцьку гімназію № 20 та Науковий ліцей «Політ», де навчався за профілем інформаційних технологій та захоплювався історією. У цивільному житті працював електриком на Полтавському гірничозбагачувальному комбінаті. До лав Збройних Сил України став у перший день повномасштабного вторгнення. Раніше ніс службу у складі 110-ї окремої механізованої бригади, зокрема брав участь в обороні Авдіївки. У полеглого захисника залишилися мама та дружина.

За інформацією Лубенської міської ради, 20 січня 2026 року на Запорізькому напрямку раптово помер Копайленко Сергій Леонідович — старший солдат, номер обслуги бойової машини реактивної артилерійської батареї.

Воїн народився 5 червня 1978 року в місті Київ. Закінчив Київську загальноосвітню школу № 46, здобув фах токаря. Трудову діяльність розпочав на заводі «Більшовик». З 2000 року проживав у селі Вовчик Лубенської громади. У цивільному житті працював на приватних підприємствах у селі Литвяки та на станціях технічного обслуговування автомобілів у місті Лубни. Став на захист Батьківщини у 2023 році. Отримав поранення, але після лікування повернувся у стрій. У полеглого захисника залишилися мама, дружина та діти.

За інформацією Полтавської міської ради, 20 січня 2026 року у військово-медичному клінічному центрі Харкова помер майор Мірошніченко Владислав Володимирович.

Воїн народився 30 листопада 1970 року в місті Бобруйськ Могильовської області Республіки Білорусь. Середню освіту здобув у школі № 5 міста Бобруйськ та школі № 1 міста Суми. Вищу військову освіту отримав у Сумському вищому артилерійському командному училищі імені М. В. Фрунзе. Проходив службу на керівних посадах в артилерійських підрозділах, зокрема був командиром реактивного артилерійського дивізіону, очолював служби озброєння та технічні частини. З 18 липня 2025 року обіймав посаду заступника командира окремого батальйону підтримки.

За інформацією Щербанівської сільської ради, 21 січня 2026 року поблизу села Руська Лозова Харківської області внаслідок отриманої вибухової травми загинув солдат Дудка Денис Геннадійович.

Воїн народився 29 серпня 1991 року. Проживав у селі Розсошенці Щербанівської громади.

За інформацією Піщанської сільської ради, 22 січня 2026 року на Сумському напрямку внаслідок нещасного випадку трагічно загинув Вітко Андрій Вікторович — солдат механізованої бригади.

Воїн народився 24 вересня 1992 року в місті Кременчук. До лав Збройних Сил України був призваний у лютому 2025 року.

За інформацією Лубенської міської ради, 22 січня 2026 року в районі селища Тернувате Запорізької області внаслідок стрілецького бою з противником загинув Каюн Юрій Вікторович — солдат, розвідник роти спеціальної розвідки.

Воїн народився 29 жовтня 1991 року в селі Кононівка Лубенського району. Навчався у Чуднівській початковій та Нижчебулатецькій загальноосвітній школах. Фахову освіту за спеціальністю «тракторист-машиніст широкого профілю» здобув у професійно-технічному училищі № 53 села Войниха.

У цивільному житті працював будівельником у місті Київ та водієм-експедитором на підприємствах Лубенщини. Виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. У полеглого захисника залишилися сестра, дружина та доньки.

За інформацією Карлівської міської ради, 23 січня 2026 року помер Тонконіг Дмитро Станіславович — сержант, навідник кулеметного взводу механізованого батальйону.

Воїн народився 17 липня 1973 року. Проживав у місті Карлівка.

За інформацією Пирятинської міської ради, 24 січня 2026 року помер Бибик Андрій Миколайович.

Воїн народився 21 лютого 1984 року в місті Пирятин. Закінчив Пирятинську загальноосвітню школу № 3, фах техніка-механіка здобув у Березоворудському державному аграрному технікумі. У 2003-2005 роках проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював на ТОВ «Пирятинагроконсерв», у службі охорони, а з 2008 року займався підприємницькою діяльністю — ремонтом побутової техніки. До лав Збройних Сил України за контрактом долучився у серпні 2025 року. У полеглого захисника залишилися брат, дружина та дві доньки.

За інформацією Полтавської міської ради, 24 січня 2026 року в районі села Малинівка Дніпропетровської області загинув Катченко Іван Сергійович — лейтенант, командир самохідної артилерійської батареї.

Воїн народився 19 березня 2004 року в місті Полтава. Закінчив Полтавську гімназію № 7 імені Т. Г. Шевченка. У 2025 році здобув вищу військову освіту в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Управління діями підрозділами артилерії». Одразу після випуску уклав контракт та став на захист держави. За словами побратимів, молодий офіцер неодноразово рятував свій екіпаж, виводячи підрозділ з-під ворожих обстрілів. Життя захисника обірвав удар FPV-дрона. У полеглого воїна залишилися батьки.

За інформацією Гребінківської міської ради, 25 січня 2026 року в районі села Ківшарівка Куп’янського району Харківської області загинув Слєпухов Кирило Євгенович — лейтенант, командир екіпажу станції радіоелектронної розвідки маневреної групи батальйону безпілотних систем.

Воїн народився 21 лютого 1986 року в місті Донецьк. Здобув вищу освіту за спеціальністю «правознавство» у Донецькому правовому університеті. У цивільному житті працював помічником прокурора. У 2013 році виїхав до родини в Ізраїль, проте з початком антитерористичної операції повернувся, щоб стати на захист рідної землі. Після початку повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони у місті Бориспіль. Згодом пройшов навчання на оператора безпілотних систем у Вінниці. Виконував бойові завдання, зокрема особливої важливості, на Харківському напрямку. У полеглого захисника залишилися дружина та онуки.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 26 січня 2026 року в районі села Новомиколаївка Харківської області внаслідок атаки ворожого дрона по автомобілю евакуації загинула Ліскунова Олександра Миколаївна — старший сержант, завідувач медичним пунктом колишнього 32-го окремого стрілецького батальйону.

Захисниця народилася 17 грудня 1995 року в місті Кременчук. Згодом родина переїхала до міста Комсомольськ (нині — Горішні Плавні). Закінчила загальноосвітню школу № 6, фахову освіту за кваліфікацією «фельдшер» здобула у Кременчуцькому медичному коледжі. У цивільному житті працювала у Кременчуцькій дитячій лікарні, з 2019 року — у «Центрі ПМСД м. Горішні Плавні», а згодом — у Дитячо-юнацькій спортивній школі № 3. Добровільно стала на захист держави 4 квітня 2022 року. Поховали захисницю в Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».

За інформацією Лохвицької міської ради, 26 січня 2026 року на Покровському напрямку помер Сухий Володимир Ігорович.

Воїн народився 29 травня 1988 року в селі Ластівка Турківського району Львівської області. Закінчив Ластівецьку середню школу, фахову освіту за спеціальністю «електрогазозварювальник» здобув у Меденицькому професійно-технічному училищі № 72. З 2014 року проживав у селі Яхники Лохвицької громади. У цивільному житті у 2017-2022 роках працював у ТОВ «Дружба Яхниківська». До лав Збройних Сил України долучився у червні 2024 року. У полеглого захисника залишилися сестри, дружина та донька.

За інформацією Великорублівської сільської ради, 27 січня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України загинув старший солдат Декань Руслан Юрійович.

Воїн народився 9 березня 1975 року. Проживав у селі Козлівщина Великорублівської громади.

За інформацією Лубенської міської ради, 27 січня 2026 року на Сумському напрямку внаслідок атаки ворожого дрона загинув Лукаш Євгеній Анатолійович — солдат, стрілець-помічник гранатометника батальйону територіальної оборони.

Воїн народився 1 лютого 2007 року в селі В’язівок Лубенського району. Закінчив Лубенську спеціальну школу. Здобув фах маляра-штукатура у професійно-технічному училищі № 12. У березні 2025 року уклав контракт та став до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися бабуся, батьки, сестри та брат.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 27 січня 2026 року під час захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України загинув Отяковський Олексій Сергійович.

Воїн народився 14 лютого 2003 року в місті Кременчук. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 25.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, повідомленою 31 січня 2026 року, у лікарні міста Слов’янськ Донецької області помер Шепель Максим Григорович.

Воїн народився 22 вересня 1984 року. Проживав у селі Якимове Великобагачанської громади.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Генеральний штаб ЗСУ