Сучасні інженерні рішення для птахоферм: виклики та можливості
Пташник – це завжди баланс між теплом, повітрям і енергією. Якщо тепла мало – птиця витрачає корм на обігрів себе. Якщо повітря подається неправильно – з’являється волога, аміак і стрес. Якщо системи не узгоджені між собою, ферма починає платити за повітря, яке сама ж викидає назовні.
Ось тут і починається інженерія. І питання не у тому, яке обладнання купити, як воно працюватиме разом.
Коли обігрівається не пташник, а вулиця
На багатьох птахофермах опалення й вентиляція існують окремо. Обігрівачі підібрали «із запасом», а вентиляцію – за каталогом. І що в результаті? Обігрівачі працюють постійно, вентилятори тепле повітря виводять з приміщення, температура ніби в нормі, проте витрати невиправдано великі. А насправді картина зовсім інша: реальна потреба в теплі на 20–30% нижча, ніж встановлена потужність. Просто тому, що ніхто не рахував систему як одне ціле. І в цьому найбільша помилка!
Бо більше тепла не означає краще, пояснюють фахівці компанії “ВАДА”.
Як інженер дивиться на пташник
Щоб зрозуміти, чи пташник працюватиме ефективно чи витрачатиме ресурси даремно, інженер дивиться на нього як на систему з кількома ключовими параметрами. Що на цьому етапі береться до уваги спеціалістами? Ось кілька факторів:
- скільки тепла виділяє птиця на кожному етапі росту;
- скільки повітря потрібно для видалення вологи й газів;
- скільки тепла при цьому втрачається;
- як компенсувати ці втрати з мінімальними витрат.
Наприклад, у перші дні вирощування птиця майже не виділяє власного тепла, а через 2-3 тижні її тепловиділення зростає різко. Якщо система опалення цього не враховує, ферма або переплачує за зайві обігрівачі, або отримує нестабільний мікроклімат, який негативно впливає на конверсію корму та здоров’я птиці.
Інженерія на практиці
На одному з пташників, який супроводжувала команда “ВАДА”, основною проблемою була нерівномірна температура: у центрі приміщення тепло, а по краях – холодніше. Персонал постійно «додавав газ», але проблема не зникала. “Після аналізу з'ясувалося, що обігрівачі розміщені без урахування руху повітря, вентиляція створювала локальні протяги, а автоматика реагувала лише на один датчик. Ми запропонували змінити схему подачі повітря, рознести датчики температури, а автоматичне керування налаштувати за середнім показником”, – розповідає інженер компанії Олександр Сакун. Після цих змін температура вирівнялася, а витрати на опалення зменшилися без зниження режимів. “Ми нічого не вимикали і не економили на птиці. Просто змусили систему працювати логічно», — додає фахівець.
Де птахоферми реально втрачають гроші
Найбільші втрати виникають через неправильний підбір обігрівачів, відсутність зонування пташника, керування системами вручну, нехтуваннями тонкощами технології вирощування птиці на різних етапах. І це не щось теоретичне, а через ці нюанси платіжки на комунікації на фермі показують явні перекоси.
А якщо пташник спроєктований грамотно як єдина система, то температура у ньому є рівномірною, птиця росте стабільно, а витрати є більш-менш прогнозованими.
Саме такий підхід “ВАДА” застосовує під час будівництва та оснащення птахоферм: не як продавець обладнання, а як інженерна команда, яка відповідає за результат.
Андрій ПЕТРОВ