«Маркетопт» не доплачує в бюджет 4,3 млрд грн щороку: у Верховній Раді розкрили схему роботи мережі через 1500 ФОПів
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики офіційно визнав діяльність мережі магазинів «Маркетопт» прикладом масштабного ухилення від сплати податків. Згідно з офіційним рішенням комітету від 12 листопада 2025 року, через схему дроблення бізнесу держава втрачає мільярди гривень, а до самої мережі можуть застосувати жорсткі банківські санкції.
«Маркетопт» у цифрах: мільярдні обороти та мізерні податки
У документі, оприлюдненому головою комітету Данилом Гетьманцевим, зазначається, що станом на кінець 2025 року єдиної юридичної особи «Маркетопт» не існує. Замість цього бізнес, який налічує 476 магазинів і входить у ТОП-10 ритейлерів країни за кількістю транзакцій, юридично роздроблений на 8 компаній та близько 1500 фізичних осіб-підприємців (ФОП).
Комітет оприлюднив вражаючу статистику розриву між доходами та сплаченими податками за січень-серпень 2025 року:
- Виторг мережі: 5 млрд 773,5 млн грн (на 43% більше, ніж минулого року).
- Сплачені податки: лише 219 млн грн.
- Для порівняння: «білі» мережі з аналогічними оборотами за цей же період сплатили до бюджету 5,1 млрд грн. Тобто «Маркетопт» сплачує у 23 рази менше податків, ніж законослухняні конкуренти.
За розрахунками нардепів, річні втрати бюджету лише від однієї цієї мережі сягають 4,3 млрд грн.
Нові критерії перевірок фуд-ритейлу
Окрім несплати податків з обороту, мережу та галузь загалом звинувачують у заниженні офіційних зарплат. За даними комітету, середня зарплата у сфері фуд-ритейлу у 2024 році склала 7,5 тис. грн, що навіть менше за встановлений законом мінімум.
Щоб боротися з цим, податкова служба отримала доручення проводити хронометраж і фактичні перевірки магазинів, які торгують підакцизними товарами (алкоголь, тютюн), якщо офіційна зарплата працівників там нижча за:
- 16 000 грн — для великих міст;
- 12 000 грн — для сільської місцевості та невеликих міст.
Нацбанк може заблокувати рахунки
Найжорсткішим нововведенням може стати залучення банківської системи до боротьби з тіньовими схемами. Комітет рекомендував Національному банку України до 1 лютого 2026 року зобов'язати банки виявляти зв’язки ФОПів із конкретним брендом чи торговою маркою.
Якщо банк встановить, що група ФОПів фактично працює як одна велика мережа (як у випадку з «Маркетоптом»), йому буде заборонено продовжувати ділові відносини з такими клієнтами. Це фактично означає блокування рахунків та відключення терміналів для оплати.
Нагадаємо, влітку Данило Гетманцев у своєму відеоблозі детально розбирав схему роботи «Маркетопту» у Полтаві та Кременчуці, де в одному приміщенні торгівлю ведуть одночасно до 9 різних підприємців. Тепер ця інформація лягла в основу офіційного рішення про примусову детінізацію галузі.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»