Вдова загиблого солдата поскаржилась на булінг дитини у Карлівському ліцеї

Суть проблеми

За останні місяці мій син неодноразово стикався з приниженнями, психологічним тиском та проявами булінгу з боку свого класного керівника 7-А класу Карлівського ліцею імені Ніни Герасименко Слєпцової Людмили Миколаївни.

Зі слів дитини та на підставі подальших подій, вчителька:

• принижувала його перед класом;
• тягала за одяг;
• підвищувала голос;
• звинувачувала у тому, чого він не робив;
• примушувала одного прибирати весь клас;
• не замовляла йому обіди, хоча він має пільги, як дитина загиблого Захисника України.

Після цього мій син:

• боїться йти до школи;
• має проблеми зі сном;
• тривожиться;
• плаче після занять;
• повідомляє, що не хоче бачити свого класного керівника.

Це відповідає ознакам булінгу, визначеним Законом України «Про освіту» та Порядком МОН №1646.

Бездіяльність адміністрації школи

Я зверталася:

• усно до класного керівника;
• до директора ліцею;
• 07.11.2025 подала офіційну письмову заяву про булінг;
• 21.11.2025 я вже особисто написала заяву до поліції про булінг.

Однак, директор не повідомила Національну поліцію протягом однієї доби, як зобов’язує закон. Комісію з розгляду випадку булінгу створили із суттєвим порушенням строків із новим складом, засідання не провели протягом 3 робочих днів, а скликали через два тижні, але все одно не провели. Засідання комісії призначили аж на 20 листопада, а мене не інформували про вжиті заходи. Реакція носила формальний, а не захисний характер. Такі дії та бездіяльність ставлять під загрозу психологічну безпеку моєї дитини.
Проблема стосується не лише моєї родини.

Хочу окремо наголосити, що класного керівника Слєпцову Людмилу Миколаївну призначили лише цього навчального року. І саме відтоді ситуація в класі різко погіршилася. За три місяці після її призначення: п’ятеро дітей покинули цей клас, з них 21.11.2025 я перевела свого сина до іншої школи, а 24.11.2025 ще один учень перейшов в паралельний клас. Для школи це — критичний показник.

Коли за перші місяці роботи нового класного керівника йде стільки дітей, на мою думку, це свідчить не про «випадковість», а про системну проблему, яка напряму впливає на психологічний стан учнів.

Чому я звертаюся до ЗМІ

Я звертаюся до вашої редакції, тому що: хочу захистити свого сина; хочу, щоб суспільство знало про цю проблему; хочу, щоб подібні ситуації не повторилися з іншими дітьми; хочу привернути увагу відповідальних органів до бездіяльності адміністрації.

Батько дитини загинув за те, щоб його дитина могла жити у безпечній країні.
Я не можу мовчати, коли бачу, що його сина принижують у школі, де він мав би відчувати себе захищеним.

З повагою і болем у серці, Ольга, мама хлопчика

Від редакції. Документи, які засвідчують особу матері школяра, є в редакції. Жінка попросила не називати її прізвище, щоб не наразити дитину на негативну реакцію.