Олексій Чепурко про Полтаву після обстрілу
Полтавщина знову пережила ракетно-шахедний удар. На жаль, такі страшні події вже стали частиною нашого життя. Але цього разу наслідки виявилися значно серйознішими: ворог пошкодив енергетичну інфраструктуру, і місто відчуло це в кожному дворі і кожній квартирі.
Передусім тому, що без електроенергії залишилися великі підприємства, які забезпечують життєдіяльність нашої громади - так звана критична інфраструктура. На «Полтававодоканалі» без електроенергії зупинився водозабір, підкачувальні станції, вода перестала надходити в систему взагалі.
Ланцюгова реакція - і ось вже хвиля відключень накрила «Полтаватеплоенерго». Котельні не можуть працювати без води, а разом з нею зникло й тепло в оселях полтавців.
Через дефіцит енергії «Укренерго» почало масово відключати електромережі. Місто поглинула темрява: не працював електротранспорт, погасло вуличне освітлення, підприємства та цілі мікрорайони годинами сиділи без світла.
Коли електрику подали, люди почали викладати фото лічильників: замість 220 вольт — 300 чи навіть 350. Горіла техніка: холодильники, телевізори, пральні машини. Під ударом опинилися і ліфти. Понад 200 зупинилися, багато двигунів згоріли. Відновлення триває, але знерухомленими вони лишатимуться ще довго. Відтак мешканців верхніх поверхів, особливо літнім людям або родинам з маленькими дітьми, не позаздриш. Кожен вихід на вулицю перетворюється на випробування.
Чи були ми готові? Судячи з коментарів — не всі. Попередження про можливі довгі відключення багато хто проігнорував, залишившись без запасів води, їжі швидкого приготування, альтернативних джерел освітлення і взагалі без плану дій.
Є питання й до влади. Комунікація, як завжди, слабка. Люди не знали, коли чекати води, тепла, світла. Графіки відключень перетворилися на справжні головоломки, адже змінювалися багато разів на день, а пояснень ніхто не давав. Під час кризи найгірше — це невідомість. Говорити з людьми, пояснювати, пропонувати рішення - обов'язок влади, а не забаганка.
Що робити? Прийняти очевидне: зима буде складною, а удари продовжаться. Кожному варто підготуватися. Зробити хоча б найпростіше: мати запас продуктів, що довго зберігаються і швидко готуються, в також води на кілька днів із розрахунку 3 л/день на людину, заряджені павербанки, перевірені акумулятори, за можливості — генератор, зарядну станцію чи інше джерело альтернативного живлення.
Щирі компліменти полтавському бізнесу. Магазини, АЗС, торгові центри працювали максимально стабільно. Бізнес давно навчився виживати самостійно — і міській владі тут точно є чому повчитися.
Цей обстріл — не останній. Але якщо будемо підтримувати одне одного й готуватися завчасно, пройдемо зиму гідно.
Олексій ЧЕПУРКО