Володимир Когут: Полтавщина може розраховувати на проекти енергостійкості та житла для ВПО від британських партнерів

Т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут офіційно повідомив про контакти із британським бізнесом під час поїздки полтавської делегації до Великобританії.

«Ознайомилися з передовим досвідом у сфері чистої енергетики та управління відходами. Відвідали центр Orbis у місті Ловстофт. Це провідний світовий центр в галузі морських відновлюваних джерел енергії. Обговорили сучасні тенденції до розбудови сектору чистої енергетики та можливості співпраці. Також побували на сміттєпереробному об’єкті, який перебуває в управлінні Ради графства Саффолк. Ознайомилися з технологічними процесами сортування, переробки та утилізації відходів. Вивчаємо досвід для впровадження подібних проєктів на Полтавщині.

У межах візиту мав зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Валерієм Залужним. Була конструктивна розмова про стан та перспективи співпраці Полтавщини з регіонами Сполученого Королівства. Спільно із представниками бізнесу обговорили можливості поглиблення економічного партнерства, залучення британських інвестицій».

Окремо для «Полтавщини» Володимир Когут уточнив окремі нюанси знайомства із підприємствами графства Саффолк.

«Ще на стадії формування нашої делегації ми вирішували, яку складову нам потрібно обрати, щоб представити Полтавщину? Обрали бізнес-спрямованість. Графство Саффолк зробило енергетику одним зі своїх пріоритетів в розвитку. В ході візиту ми ознайомились із роботою міні-індустріального парку, це своєрідний енергетичний хаб. У комунальній споруді винаймають площі приватні компанії. Вони ведуть такі напрями, як вітрова електроенергія на морі та на землі, атомна електроенергія, сонячні електростанції, розробка газових родовищ. Поруч — морський порт, який розвиває місцева влада — інвестовано 50 млн фунтів стерлінгів, щоб збільшити перевалку вантажів, переважно це обладнання. Наприклад, вони починали з вітряка, який мав розмах лопатєй 3 м, а зараз їм необхідні вітряки з лопатями 30 м.

До речі, думаю, що якщо переймати цей досвід, то перспективним місцем на Полтавщині для ВЕС може стати берег по руслу Дніпра.

Інший наш досвід — сміттєпереробний завод. Місцева влада 13 років назад провела тендер, умовою якого була найнижча ціна на комунальну послугу. Вони уклали з переможцем — французькою фірмою — угоду на 25 років. Інвестор вклав 25 млн фунтів, це не так і багато. Заробляє управлінська компанія та графство по формулі 50 на 50.

Користь від проекту — в день переробляється 200 тонн сміття (на 80% із Саффолку, решта із прилеглих територій). Все сміття перегорає, на підприємстві навіть не чути смороду. На заводі під час згорання сміття підігрівається вода, яка крутить турбіну потужністю 50 МВт. Для порівняння турбіна на ТЕЦ має потужність 100 МВт. Електроенергія скидається в мережу. Далі — це використання шлаку. Він йде на будівництво доріг. Із всього об’єму сміття не використовується тільки 3%.

Наша делегація донесла нашу позицію до місцевих простих людей, я мав 3 виступи на радіо. Що Україна бореться та захищає свою державність.

Британці досить серйозно підійшли до питання можливих інвестицій. Обговорили можливості допомоги в частині будівництва сонячних електростанцій, акумуляторів для шкіл. Загалом мали розмову на тему енергостійкості, а також щодо житла для ВПО. Наразі готуємо запити та листи, щоб можна було організувати таку допомогу. Наші британські партнери налаштовані позитивно та сподіваються, що їхня допомога буде ефективною».

Окремо Володимир Когут відповів на чутки щодо спільного фото із послом Валерієм Залужним, ім’я якого досить часто вносять у рейтинги кандидатів в президенти. Він вже поставив на майбутнього президента?

«Жодної конспірології тут немає. Одне з основних завдань українського посольства в Лондоні — залучати інвестиції. Валерій Залужний підказав нам напрям руху. При зустрічі я щиро подякував йому за проведену велику роботу, адже наш візит відбувся на достойному рівні», — відповів Володимир Когут.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»