Розлучення як спосіб ухилення від мобілізації — ВРП перевірить рішення трьох суддів з Полтави

Підставою для відкриття дисциплінарних проваджень стали матеріали, що свідчать про можливі системні порушення під час розгляду справ, пов’язаних із визначенням місця проживання дітей. Згідно із зібраними матеріалами, такі рішення суддів могли використовуватися чоловіками для отримання відстрочки або уникнення мобілізації.

У ході дисциплінарного слухання члени палати зазначили, що в справах, які розглядала суддя Наталія Тимошенко, фіксувалися такі ознаки:

• відсутність висновків органів опіки та піклування;
• ігнорування позиції дітей;
• ухвалення рішень у надзвичайно короткі строки — від 11 до 37 днів;
• сумнівні обставини автоматизованого розподілу справ;
• зникнення частини матеріалів.

У зв’язку з цим Друга дисциплінарна палата ВРП вирішила розширити перевірку та відкрити провадження також щодо суддів Володимира Бугрія та Олени Шевської, які розглядали аналогічні справи.

Зокрема, увагу дисциплінарної палати привернула справа, яку розглядав суддя Шевченківського райсуду Полтави Володимир Бугрій. Він ухвалив рішення визначити місце проживання дитини з батьком. Невдовзі після цього чоловік разом із дитиною виїхав за кордон. Згодом, за даними Держприкордонслужби, країну залишила й мати — вже з іншою дитиною. Таким чином, формальне «розлучення» батьків виглядало фіктивним, а ухвалене рішення фактично дозволило всій родині перетнути кордон.

Крім того, одну з таких справ суддя Тимошенко розглядала у закритому режимі, а після витребування її на запит члена Вищої Ради Правосуддя з'ясувалося, що справа втрачена і у суду немає жодної електронної копії з її матеріалів, які були подані сторонами.

На розгляді судді Шевської теж було 26 справ даної категорії, у десяти з них місце проживання дитини було визначено з батьком. Розгляд справ відбувся без з’ясування думки дітей та в засідання не залучалися представники органів опіки та піклування.  

За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, такі дії суддів могли створювати умови для зловживань і використовуватись для ухилення від мобілізації в умовах воєнного стану.

Тепер у рамках дисциплінарних проваджень буде проведено перевірку матеріалів справ і зібрано пояснення самих суддів.

Розлучення може бути використане як спосіб уникнення мобілізації, коли чоловік та дружина діють злагоджено для створення штучного спору, наприклад, подання позову про визначення місця проживання дитини з батьком, аби надати чоловікові право на відстрочку від мобілізації. Проте, якщо в діях особи відсутній склад правопорушення (тобто, якщо кримінальне переслідування є неправомірним), відповідальність за ухилення від мобілізації не настане. Важливо зазначити, що розлучення є законним процесом, але спроба використати його для ухилення від мобілізації може мати юридичні наслідки, якщо буде доведено зловживання правом, особливо якщо це призводить до штучного створення обставин, що дають підстави для відстрочки, а не реальних сімейних обставин.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»