За останній тиждень стало відомо про загибель 17 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Кобеляцької міської ради, 9 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області загинув Шишацький Віталій Сергійович — солдат, старший стрілець-оператор піхотної роти.

Воїн народився 1 травня 1989 року в селі Раївка Синельниківського району Дніпропетровської області. Згодом разом із родиною переїхав у село Іванівка Кобеляцької громади. Навчався у місцевій школі та у Кобеляцькому ліцеї. Працював в агрофірмі «Добробут», займався веденням підсобного господарства.

У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Залишався вірним військовій присязі, мужньо боронив незалежність України. Після тривалих місяців невідомості у серпні 2025 року тіло Віталія Шишацького було ідентифіковане методом ДНК-аналізу. У полеглого захисника залишилися мама та брати.

За інформацією Лубенської міської ради, 15 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Орлівка Покровського району Донецької області загинув Самченко Дмитро Валерійович — сержант, стрілець стрілецького батальйону.

Воїн народився 26 січня 1983 року у Лубнах. Навчався у школі № 10, здобув професію зварювальника у Лубенському професійно-технічному училищі № 12. Після строкової служби у Збройних Силах залишився служити надстроково. Пізніше понад десять років працював у Лубенському районному управлінні поліції.

У 2014 році став на захист України, пройшов бої під Іловайськом, Дебальцевим, Щастям, обороняв Донецький аеропорт. Після демобілізації у 2016 році працював інструктором у навчальному центрі.

У 2023 році знову вступив до лав Сил оборони України. Воював на Куп’янському та Покровському напрямках. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та син.

За інформацією Гадяцької міської ради, 11 липня 2024 року внаслідок авіаційного удару поблизу села Липці Харківської області загинув старший солдат Литвиненко Ярослав Олександрович.

Воїн народився 12 березня 1997 року. Проживав у селі Сари Гадяцької громади.

За інформацією Михайлівської сільської ради, 31 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Парасковіївка Бахмутського району Донецької області загинув Філіпович Володимир Миколайович — старший стрілець з 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.

Воїн народився 7 травня 1975 року в селі Павлівка Михайлівської громади, де минули його дитячі та юнацькі роки. Після дев’яти класів місцевої школи навчався у Красноградському сільськогосподарському технікумі, здобув фах механіка-технолога. Після строкової служби працював у колгоспі, на хлібозаводі в Карлівці. Згодом — у Полтаві, де остаточно пов’язав життя з військовою службою. У 2017 році брав участь в Антитерористичній операції. У березні 2024 року уклав контракт і служив у найгарячіших точках фронту. У полеглого захисника залишилися дружина та син.

За інформацією Лохвицької міської ради, 7 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Чумацьке Покровського району Донецької області загинув солдат Москаленко Вячеслав Вікторович.

Воїн народився 22 серпня 2002 року в селі Млини Лохвицької громади. Навчався у Млинівській школі. Брав активну участь у спортивних змаганнях. Згодом здобув освіту у Глинському професійному аграрному ліцеї за спеціальностями тракториста, слюсаря та водія. У червні 2021 року був призваний на строкову військову службу. На початку 2024 року одружився, став батьком.

За інформацією Глобинської міської ради, 2 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Зелений Кут Донецької області загинув Кравченко Євгеній Григорович — солдат, розвідник-сапер інженерно-саперної роти.

Воїн народився 26 вересня 1989 року в селі Федорівка Глобинської громади. Здобув фах електрозварника й все життя працював за спеціальністю. У полеглого захисника залишилися батьки та брат, який також захищає Батьківщину.

За інформацією Котелевської селищної ради, 4 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув Тараненко Олег Андрійович — солдат, оператор-радіотелефоніст польового вузла зв’язку.

Воїн народився 4 червня 1978 року в селищі Котельва, де пройшли його дитинство і юність. Навчався у Котелевській школі № 5, здобув професію тракториста у ПТУ № 54. Працював у місцевих сільськогосподарських підприємствах трактористом, пізніше — у будівельній бригаді різноробочим.

Після початку повномасштабної війни став до лав Збройних Сил України, мужньо боронив рідну землю до останнього подиху.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 16 серпня 2025 року на Сумському напрямку під час виконання бойового завдання загинув Гордієнко Сергій Вікторович — молодший сержант, кулеметник піхотного відділення.

Воїн народився 9 жовтня 1978 року. Проживав в Олександрії, Кременчуці та Горішніх Плавнях. У полеглого захисника залишилися батько, дружина та троє дітей.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 20 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Клебан-Бик Краматорського району Донецької області загинув сержант Бахмутенко Вадім Павлович з бригади Національної гвардії України «Азов».

Воїн народився 12 квітня 1993 року в Кременчуці. Навчався у ліцеї № 6, гімназії № 9 та у Вищому професійному училищі № 7. З початку війни на сході України у 2015 році добровольцем став на захист Батьківщини й понад десять років свого життя присвятив військовій службі. У складі підрозділів брав участь у бойових діях у зоні АТО та ООС, а з 2022 року — у повномасштабній війні. Служив у піхоті, згодом у танковому батальйоні. Побратими згадують його як доброго, щирого і водночас відважного воїна, який не боявся найважчих завдань. У полеглого захисника залишилися мама, троє братів, дружина та три доньки.

За інформацією Полтавської міської ради, 21 серпня 2025 року під час виконання завдань за призначенням у Дніпропетровській області загинув солдат Богута Сергій Анатолійович.

Народився 1 травня 1970 року у Полтаві. У травні 2024 року був призваний на військову службу, проходив службу на посаді майстра рухомої ремонтної майстерні у складі 152-ї бригади.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 21 серпня 2025 року внаслідок ракетного удару по місту Суми загинув солдат Силка Віталій Валерійович.

Народився 29 липня 1987 року у Зінькові. Проживав у селі Мала Кохнівка Кременчуцького району. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 28. Працював підсобним робітником на будівництві. У вересні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Під час служби пройшов важкі випробування — мав поранення та контузії, однак залишався незламним. Колеги та рідні згадують його як добру, чуйнішу за всіх людину, яка завжди приходила на допомогу. У полеглого захисника залишилися мама, тітка та син.

За інформацією Полтавської міської ради, 23 серпня 2025 року під час виконання завдань за призначенням у Донецькій області помер солдат Гречка Сергій Олегович.

Народився 27 серпня 1997 року у Полтаві. У 2019 році закінчив Полтавський національний педагогічний університет. У березні 2025 року був призваний на військову службу, проходив службу на посаді водія-електрика-моториста. У цивільному житті працював водієм.

За інформацією Шишацької селищної ради, 27 серпня 2025 року помер молодший сержант Стародуб Володимир Васильович.

Народився 5 листопада 1973 року у селі Герасимівка Семенівського району. Закінчив Хорольський агропромисловий технікум, здобув професію техніка-електрика. Після строкової служби працював у місцевому господарстві, а згодом на молокозаводі «Гадячсир».

У квітні 2014 року став на захист України в лавах Збройних Сил, брав участь у проведенні АТО. Відзначався відповідальністю, стійкістю та авторитетом серед побратимів.

Навесні 2022 року знову пішов захищати Батьківщину. Переніс численні контузії та лікування, але продовжував службу. У полеглого захисника залишилися дружина, донька та син.

За інформацією Хорольської міської ради, 29 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок скиду ворожого дрона в Краматорському районі Донецької області загинув старший сержант Кіяненко Олександр Володимирович.

Народився 15 квітня 1971 року в селі Надія Диканського району Полтавщини, з дитинства проживав у місті Хорол. Закінчив Хорольську школу № 2. У 1986-1989 роках навчався у Хорольському технікумі механізації, здобув спеціальність «механізація та електрифікація сільського господарства».

У 1989 році був призваний на строкову службу, проходив її у військово-морських силах. Брав участь у бойових діях у зоні Персидської затоки, виконував завдання міжнародної операції «Буря в пустелі» у війні між Іраком та Кувейтом. За участь у визволенні Кувейту був відзначений жетоном «Маршал Шапошніков», нагрудними знаками «За Дальній Похід» та «Відмінник військово-морського флоту». У 1992 році демобілізувався та розпочав роботу у Хорольському відділенні міліції у званні старшини.

У 2000-х роках працював на Хорольському механічному заводі свердлувальником, пізніше — у будівельній сфері. Останнім часом проживав у селі Павлиш на Кіровоградщині.

У січні 2024 року був мобілізований на захист Батьківщини. Служив розвідником мінометної батареї 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади. Брав участь у боях на Донеччині, отримав поранення та три контузії поблизу села Григорівка Бахмутського району. Після лікування знову повернувся на фронт.

У полеглого захисника залишилися колишня дружина, донька та онучка.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 2 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі міста Покровськ Донецької області загинув Степаненко Віталій Віталійович — старший солдат, старший механік-водій танкового батальйону.

Воїн народився 2 березня 1984 року. Проживав у селі Дубина Новосанжарської громади.

За інформацією Комишнянської селищної ради, 2 вересня 2025 року після тяжкого поранення, отриманого під час виконання бойового завдання, помер захисник України Федоренко Дмитро Володимирович.

Народився у 9 жовтня 1989 року. Проживав у селі Остапівка Комишнянської громади. Вірно служив Україні, мужньо боронив її незалежність та територіальну цілісність.

За інформацією Глобинської міської ради, повідомленою 3 вересня 2025 року, зупинилося серце захисника України Неборака Віталія Григоровича.

Воїн народився 25 листопада 1986 року в селі Манжелія Глобинської громади. Близько 15 років працював на Кременчуцькому колісному заводі. У грудні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Боронив Україну на гарячих ділянках фронту, зокрема на Донеччині. Під Старомайорським отримав поранення, після якого пройшов важкий шлях лікування та реабілітації. Попри всі випробування, Віталій Григорович залишався справжнім оптимістом, завжди посміхався і вірив у краще.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»