За останній тиждень стало відомо про загибель 17 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Решетилівської міської ради, 19 березня 2023 року в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Свинаренко Віктор Володимирович — молодший сержант зі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Воїн народився 17 травня 1970 року у Миргороді. Проживав у селі Піщане Решетилівської громади.

За інформацією Градизької селищної ради, 25 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області загинув Довгополий Сергій Олександрович — солдат, стрілець 5-ї окремої штурмової Київської бригади.

Воїн народився 16 липня 2002 року у селищі Градизьк. Дитячі та шкільні роки провів у рідному селищі. Закінчив Градизьку гімназію імені О. Білаша у 2017 році. Педагоги згадують його як вихованого, доброго й чуйного учня.

Після школи навчався у Київському фаховому коледжі морського і річкового флоту та транспортних технологій Національного транспортного університету. У лютому 2023 року вступив на військову службу за контрактом. Тривалий час вважався безвісти зниклим.

За інформацією Лубенської міської ради, 7 березня 2024 року загинув Кабушко Станіслав Сергійович — солдат, помічник гранатометника батальйону спеціального призначення 12-ї бригади «Азов» Національної гвардії України.

Воїн народився 30 жовтня 2004 року у Лубнах. Навчався у 1-й гімназії імені Матвія Номиса, яку закінчив у 2022 році. Ще школярем разом із вітчимом ніс чергування на блокпостах, мріяв стати на захист Батьківщини. Після школи вступив до Національної академії внутрішніх справ, однак уже на першому курсі став до лав «Азову» за контрактом.

Станіслав мав багато захоплень: займався танцями в колективі «Водограй», серйозно тренувався у боксі та східних єдиноборствах. Був товариським і відповідальним, рано залишився без батька, тому став опорою для мами, бабусі та молодшого брата. Трудову книжку отримав вже у 14 років.

Брав участь в обороні Серебрянського лісу та Тернів, проявив мужність, вірність побратимам і відданість Україні. Своє коротке життя прожив яскраво й чесно, залишивши по собі добру пам’ять і вдячність.

За інформацією Михайлівської сільської ради, 19 липня 2024 року в районі села Прогрес Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув старший солдат Доля Володимир Олегович.

Воїн народився 21 лютого 1990 року в селі Коновалівка Михайлівської громади. Навчався у місцевій школі, дев’ятий клас закінчив у сусідній Ряськівській школі. Після цього вступив до Полтавського професійно-технічного училища № 17, де здобув фах тракториста. Працював у ТОВ «Коновалівське», а згодом — у ТОВ «Компанія Фармко» трактористом. У 2008 році одружився та став батьком.

25 лютого 2022 року став до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у складі окремої зведеної штурмової роти «Одін» Полтавського районного ТЦК та СП. Надалі виконував бойові завдання у складі 151-ї окремої механізованої бригади.

За інформацією Хорольської міської ради, 12 листопада 2024 року в районі селища Новоспаське Бахмутського району Донецької області загинув старший сержант Грищенко Владислав Іванович.

Воїн народився 4 квітня 1995 року у селі Хомутець Миргородського району. З 2013 року проживав у селі Шишаки Хорольської громади. Навчався у Хомутецькій школі, після чого закінчив Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум, здобувши спеціальність технолога з переробки молочної продукції.

У 2015-2016 роках проходив строкову службу у Національній гвардії України, у складі 2-ї окремої Галицької бригади. Згодом служив у 4-й бригаді оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії, виконував бойові завдання в зоні АТО/ООС на Донеччині та Луганщині.

З липня 2023 року служив у 44-й окремій механізованій бригаді на посаді командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Також проходив службу за контрактом у 12-й бригаді оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Національної гвардії України. За час служби неодноразово відзначався грамотами та подяками, а у жовтні 2024 року був нагороджений відомчою відзнакою Міністерства оборони України «Хрест пошани». Владислав отримав поранення, але, бережучи свою сім’ю, нічого про це не розповідав. Відновившись, повернувся в стрій. У полеглого воїна залишилися батьки, сестра та рідні.

За інформацією Лубенської міської ради, 18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Липці Харківської області загинув Брик Олександр Євгенійович — солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу роти вогневої підтримки батальйону оперативного призначення Національної гвардії України.

Воїн народився 20 квітня 1996 року у Лубнах. Згодом проживав у селі Мацківці. Середню освіту здобув у Мацківській школі, професію газоелектрозварника — у Лубенському ПТУ № 12. Працював на підприємствах «Лубнимаш», Лубенському молокозаводі та «Харківпродмаші».

Олександр був доброзичливою, щирою людиною, захоплювався футболом і грав захисником у ФК «Інтер» села Мацківці. Його цінували побратими та командири, він чесно виконав свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі.

У полеглого захисника залишилися мама, бабуся, сестра та брати.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 2 серпня 2025 року поблизу села Мілове Куп’янського району Харківської області під час виконання бойового завдання загинув Бордюг Антон Семенович — старший солдат, стрілець стрілецького відділення.

Воїн народився 26 квітня 1988 року у Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 12, після чого здобув освіту у професійно-технічному училищі № 2. Працював експедитором у ТОВ «Алексіс». У липні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися мама та сестра.

За інформацією Краснолуцької сільської ради, 14 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув солдат Мартиш Олег Миколайович.

Воїн народився 16 серпня 1992 року. Проживав у селі Максимівка Краснолуцької громади.

За інформацією Козельщинської селищної ради, 15 серпня 2025 року внаслідок контактного стрілецького бою в районі селища Тьоткіно Глушковського району Курської області РФ загинув Нікулін Богдан Сергійович — молодший сержант, гранатометник спеціалізованої штурмової роти «Шквал».

Воїн народився 30 грудня 1979 року у Харкові. Проживав у селі Верхня Жужманівка Козельщинської громади.

За інформацією Пирятинської міської ради, 18 серпня 2025 року в районі села Вовчанські Хутори Чугуївського району Харківської області під час виконання бойового завдання загинув Торубаров Микола Євгенійович.

Воїн народився 25 жовтня 1980 року у Пирятині. Навчався у міській школі № 5. Після її закінчення працював на Пирятинському сироробному заводі: спочатку підсобним робітником будівельної бригади, згодом — вантажником у цеху з виробництва продукції з незбираного молока. Загалом віддав підприємству понад двадцять років.

У серпні 2024 року був мобілізований на військову службу до Державної прикордонної служби України. У полеглого захисника залишилася мама.

За інформацією 1-го відділу Кременчуцького РТЦК та СП, 19 серпня 2025 року в районі міста Мирноград Покровського району Донецької області загинув матрос морської піхоти Певченко Віктор Олександрович.

Воїн народився 1 липня 1973 року в селі Жовтневе Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Закінчив дев’ять класів Решетилівської школи, після чого навчався у Хорольському агропромисловому коледжі. У 1994-1998 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

У 2000 році переїхав із сім’єю до міста Комсомольськ (нині — Горішні Плавні). Працював на КП «ВУВКГ», а також на Полтавському та Єристівському гірничо-збагачувальних комбінатах водієм у кар’єрі. У квітні 2024 року був мобілізований на військову службу.

За інформацією Карлівської міської ради, 20 серпня 2025 року помер Матяш Роман Вікторович — солдат, кулеметник роти охорони військової частини.

Воїн народився 22 жовтня 1976 року у селищі Диканька. Проживав у селі Попівка Карлівської громади. У 2023 році був призваний до лав ЗСУ.

За інформацією Семенівської селищної ради, 21 серпня 2025 року загинув Ковтун Станіслав Олександрович — старший солдат, водій-механік танка 3-ї окремої штурмової бригади.

Воїн народився 10 вересня 2004 року у селі Біляки Семенівської громади. Дитинство провів у сусідніх Заїчинцях. Закінчив дев’ять класів місцевої школи, після чого вступив до Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища, де здобув фах тракториста та водія. У 2022 році став студентом Полтавського аграрного університету, мріяв стати агроінженером.

У 2023 році склав присягу та вступив до лав Збройних Сил України. Навесні 2024 року, після загибелі батька-захисника, був звільнений у запас, однак уже 4 листопада того ж року знову повернувся до війська.

За інформацією Кременчуцького фахового коледжу транспортної інфраструктури та технологій, 21 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув Кочубей Володимир Ігорович.

Воїн народився 29 травня 1969 року у Кременчуці. У 1988 році закінчив Кременчуцький фаховий коледж транспортної інфраструктури та технологій. Працював у рідному навчальному закладі: у 2001-2002 навчальному році був викладачем спеціальних дисциплін, а у 2002-2017 роках — заступником директора з навчально-виробничої роботи.

Захищав Україну від російської агресії, проявивши мужність і відданість присязі. Колектив навчального закладу згадує його як людину честі, воїна і вчителя, приклад для майбутніх поколінь.

За інформацією Миргородської міської ради, 25 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання у Харківській області загинув Байбуза В’ячеслав Володимирович — солдат, військовослужбовець танкової бригади.

Воїн народився 30 вересня 1971 року у селі Василівка Семенівського району. Після проходження строкової служби у 1993 році вступив до Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, де здобув фах учителя німецької мови. Працював у Миргородській школі № 2, Петрівцівській та Трудолюбівській гімназіях, а також у ліцеї «Лінгвіст». Став на захист Батьківщини у березні 2022 року. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє доньок.

За інформацією Оржицької селищної ради, 25 серпня 2025 року на Куп’янському напрямку Харківської області загинула Русакова Віта Миколаївна.

Захисниця народилася 6 липня 1998 року у селі Чайківщина Оржицької громади. Навчалася у місцевій школі, повну середню освіту здобула у Староіржавецькій школі. Отримала професію кухаря у закладі освіти міста Хорол. Працювала у сфері громадського харчування в Оржиці та області, згодом — у КП «Оржиця-комунсервіс» і в Оржицькому опорному закладі.

З початком повномасштабного вторгнення не залишилася осторонь і добровільно стала до лав Збройних Сил України. З серпня 2023 року проходила службу за мобілізацією на посаді старшого кухаря стрілецького батальйону. Була шанованою серед побратимів, мала авторитет і повагу. Її життя обірвалося трагічного під час доставки їжі на передову. Вона загинула, виконуючи свою місію — підтримувати тих, хто боронить нашу землю. У полеглої захисниці залишилися мама та брат.

За інформацією Решетилівської міської ради, 28 серпня 2025 року на Сумщині помер солдат Колотій Олександр Олександрович.

Воїн народився 28 вересня 1982 року у Решетилівці. У 2016 році проходив службу в зоні АТО/ООС на Луганщині та Донеччині. Після початку повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил України.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»