За останній тиждень стало відомо про загибель 14 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів ще 14 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Сергій Лозовський, Олексій Петрянін, Іван Фальченко, Станіслав Шаркаді, Володимир Москвін, Дмитро Гафикін, Олександр Гриценко, Ігор Ніколаєнко, Володимир Бабіченко, Олексій Драганчук, Ігор Кочетов, Олексій Хабаров, Петро Колесник та Юрій Мокрота.
За інформацією Новосанжарської селищної ради, 21 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Чумацьке Покровського району Донецької області загинув Лозовський Сергій Миколайович — майор, заступник начальника штабу стрілецького батальйону.
Воїн народився 27 квітня 1965 року в селі Новодніпровськ Дніпропетровської області. Згодом його родина переїхала до Нових Санжар, де він прожив усе життя. Закінчив місцеву школу, навчався у профтехучилищі в Полтаві. У 1983-1987 роках здобував освіту у вищому танковому командному училищі. Працював у місцевій експедиції глибокого буріння та на Новосанжарській меблевій фабриці.
У грудні 2022 року Сергій Лозовський став на захист України в лавах Збройних Сил. Попри можливість залишатися в штабі, виконував бойові завдання безпосередньо на передовій. Був доброю, щирою людиною, любив природу, грав на гітарі.
У полеглого захисника залишилися мама, сестра та племінниці.

За інформацією Котелевської селищної ради, 25 листопада 2024 року в районі села Іллінка Покровського району Донецької області загинув солдат Петрянін Олексій Костянтинович.
Воїн народився 9 березня 1997 року в селищі Сосниця Чернігівської області. Закінчив місцеву школу, після чого навчався у Полтавському професійно-технічному училищі № 4, де здобув професію електрогазозварювальника. Працював різноробочим по найму. Проживав із сім’єю у селі Деревки Котелевської громади.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 16 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Соляники Сумської області загинув Фальченко Іван Сергійович — солдат, стрілець стрілецького відділення.
Воїн народився 14 вересня 1981 року на території Російської Федерації. З 2011 року проживав у Кременчуці. У 2024 році був призваний до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилася дружина.

За інформацією Карлівської міської ради, 4 серпня 2025 року внаслідок штурмових дій противника поблизу села Русин Яр Краматорського району Донецької області загинув Шаркаді Станіслав Васильович — солдат, старший стрілець-вогнеметник механізованого батальйону.
Воїн народився 14 квітня 2000 року в селі Мар’янівка Мартинівської громади Полтавського району. Закінчив місцеву школу, навчався у Полтавському фаховому коледжі нафти і газу. Став до лав ЗСУ у квітні 2025 року. Виконував завдання на найскладніших ділянках фронту.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 6 серпня 2025 року поблизу села Маркове Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Москвін Володимир Миколайович — старший солдат, старший навідник першого мінометного взводу.
Воїн народився 6 січня 1986 року у місті Покровськ Донецької області. Проживав у місті Родинське Донецької області. Навчався у місцевій школі № 8, працював на шахті «Красноармійська Західна». З перших днів повномасштабної війни став на захист України, залишаючись вірним присязі та обов’язку. Близько року тому його родина була змушена залишити рідний дім і переїхати до Кременчука. Колеги та знайомі згадують Володимира як доброго, світлого й щирого чоловіка, турботливого батька та відданого воїна. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина, донька та син.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 8 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Велика Рибиця Сумської області загинув Гафикін Дмитро Миколайович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів.
Воїн народився 25 жовтня 1984 року у Дніпрі. Згодом разом із родиною переїхав до Кременчука, де прожив майже все життя. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 3, після чого закінчив Дніпровську політехніку. У липні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Дмитро Гафикін був доброю, щирою та життєрадісною людиною, яку тепло згадують рідні, друзі, вчителі й побратими. Завжди підтримував інших, любив жартувати, був душею компанії. У полеглого захисника залишилися мама, сестра та бабуся.

За інформацією Кам’янопотоківської сільської ради, 13 серпня 2025 року на Запорізькому напрямку загинув Гриценко Олександр Леонідович.
Воїн народився 24 вересня 1983 року. Проживав у селі Білецьківка Кам’янопотоківської громади.

За інформацією Кобеляцької селищної ради, 13 серпня 2025 року на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання загинув Ніколаєнко Ігор Валерійович.
Воїн народився 10 квітня 1994 року в селі Світлогірське Кобеляцької громади. Закінчив місцеву школу, після чого навчався у гірничому ліцеї міста Горішні Плавні, де здобув професію слюсаря з ремонту дорожньо-транспортних машин. Певний час працював за кордоном, але залишався тісно пов’язаний із рідним краєм.
Захоплювався спортом, особливо футболом. Грав за команди Світлогірського, Озер, Кобеляк та Горішніх Плавнів залишаючи по собі світлу пам’ять як щирий і життєрадісний товариш.
У квітні 2022 року став на захист України в лавах Збройних Сил. Відтоді сумлінно виконував свій військовий обов’язок у складі артилерійської бригади.
У полеглого захисника залишилися мама, дружина та син.

За інформацією Пирятинської міської ради, 18 серпня 2025 року внаслідок ракетного удару по місту Слов’янськ Донецької області загинув Бабіченко Володимир Сергійович.
Воїн народився 15 лютого 1990 року в Пирятині. Навчався у місцевій школі № 4. У 2011 році закінчив Полтавський університет споживчої кооперації України за спеціальністю «Торгівельне підприємництво». Проживав у Пирятині, працював у ТОВ «СПКЗ» та у філії ТОВ «БЗК». У 2021 році переїхав до Чернігова, де працював у компанії «Техноторг».
З початком повномасштабного вторгнення повернувся у рідне місто. У вересні 2022 року добровільно став на захист Батьківщини. Брав участь у боях на Сумщині, під Краснопіллям, згодом під Бахмутом і Кураховим, виконував завдання на Лиманському напрямку. Був щирою, доброю і відданою людиною, справжнім патріотом.
У полеглого захисника залишилися дружина, маленька донечка та брат, який і нині служить у Збройних Силах України.

За інформацією Яреськівського старостату Шишацької громади, 19 серпня 2025 року загинув Драганчук Олексій Леонідович.
Воїн народився 7 вересня 1982 року в селі Богданівка Херсонської області. Проживав у селі Нижні Яреськи Шишацької громади.

За інформацією Комишнянської селищної ради, повідомленою 19 серпня 2025 року, на війні проти російських окупантів загинув Кочетов Ігор Олександрович.
Воїн народився у 1985 році на Донеччині. Проживав у селі Черкащани Комишянської громади.

За інформацією відділення НОК України в Горішніх Плавнях, 19 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Шахове Покровського району Донецької області загинув Хабаров Олексій Геннадійович.
Воїн народився 26 квітня 1994 року в місті Горішні Плавні. Закінчив факультет української філології та журналістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Був майстром спорту міжнародного класу, членом національної збірної команди України з кульової стрільби, багаторазовим чемпіоном і призером України, рекордсменом країни зі стрільби з пневматичної гвинтівки та претендентом на участь в Олімпійських іграх. У серпні 2023 року добровільно долучився до лав Сил оборони України.
Олексій Хабаров був засновником спортивно-стрілецького клубу «Фенікс» у Горішніх Плавнях, де працював тренером і наставником для молоді. Його вихованці вже здобували перемоги та призові місця на чемпіонатах України. Колеги й учні згадують його як чесного, щирого і відданого справі наставника, який надихав власним прикладом.

За інформацією Щербанівської сільської ради, 20 серпня 2025 року в місті Полтава внаслідок раптового погіршення стану здоров’я помер Колесник Петро Ростиславович.
Воїн народився 3 липня 1992 року в селі Малі Садки Шумської громади Тернопільської області. Виріс у багатодітній родині, завжди був відкритим і товариським, користувався повагою серед друзів. Після одруження переїхав жити на Полтавщину, оселився у селі Розсошенці.
З 2022 року брав участь у бойових діях, пройшов важкі бої на сході України, проявивши мужність та відвагу. Мріяв про спокійне життя з родиною під мирним небом, однак доля розпорядилася інакше.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 20 серпня 2025 року помер вірний син та відданий захисник Батьківщини Мокрота Юрій Миколайович.
Воїн народився 1 травня 1982 року. Проживав у місті Кременчук.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
«Полтавщина»