Депутат Бражник та архітектор Руденко презентували проєкт нових контейнерних майданчиків для КАТП-1628

Полтаві пропонують типове рішення для облаштування сміттєвих майданчиків, яке може стати візуальним і функціональним стандартом у місті. За задумом авторів, протягом трьох років таких майданчиків можна зробити близько 500. Однак наразі проєкт не має фінансування, тож його реалізація поки що — лише на рівні ідеї.
Вчора на засіданні депутатської комісії з питань ЖКГ депутат Юрій Бражник («Слуга народу») презентував типовий проєкт майданчиків для збору сміття, розроблений спільно з Тарасом Руденком — радником міського голови з питань містобудування та архітектури, директором архітектурної студії «AXIOMA design» і доцентом Національного університету «Чернігівська політехніка».
Автори наголосили, що це не просто «гарна картинка», а продумане інженерно-архітектурне рішення, яке може стати візуальним і функціональним стандартом для всієї Полтави. За їхніми словами, нинішня ситуація з майданчиками для збору сміття в місті далека від впорядкованої: зараз у Полтаві близько 500 таких точок, і лише 100 з них мають огорожу.
На представленій візуалізації було зазначено переваги такого підходу:
- впорядковує розміщення контейнерів — жодного хаосу на вулицях;
- забезпечує кращий санітарний контроль — чистіше й безпечніше;
- знижує витрати на прибирання — менше стихійного сміття, менше непланових виїздів техніки;
- запобігає появі стихійних звалищ;
- зменшує ризик рознесення сміття вітром — у парки, дощову каналізацію, річки;
- ускладнює доступ до відходів для безпритульних тварин і шкідників.






Тарас Руденко зазначив, що пропонується використання збірно-розбірних павільйонів з антикорозійним захистом — гарячим оцинкуванням. Майданчики передбачають рівну основу, залізобетонну плиту на піщаній подушці, відбійники на рівні коліс баків, ворота та дах. Конструкції можуть бути розраховані на 2 або 3 контейнери з можливістю модульного розширення.
У планах — не лише покращити умови збору побутових відходів, а й упорядкувати збір негабаритного сміття. Оскільки в місті бракує спеціальних 7-кубових контейнерів для великогабаритного сміття, полтавці наразі просто вкидають його у ями, що утворюються після періодичного вибирання таких відходів екскаватором КАТП-1628.


Окрім технічних переваг, Бражник і Руденко назвали цей проєкт першим кроком до єдиного візуального стандарту міського середовища. За їх словами, він має змінити культуру поводження з відходами, сформувати повагу і до мешканців, і до самого простору Полтави.
Депутат Денис Поліщук запропонував розглянути можливість облаштування підземних контейнерів у центральній частині міста. А депутат Тарас Бойко нагадав, що без прив’язки до конкретних адрес проєкт розглядати зарано — через наявність підземних комунікацій. За його словами, у 2018-2019 роках (коли він очолював КАТП-1628), кожен майданчик мав власний паспорт.
У відповідь Тарас Руденко наголосив, що питання розміщення — окрема складна тема. Згідно з чинними санітарними нормами, майданчики мають бути віддалені щонайменше на 30 метрів від житлових будинків. Водночас 80% нинішніх точок збору сміття цієї норми не дотримуються.

Депутатка Оксана Лазаренко підтримала ідею, але уточнила: проєкт представили лише для ознайомлення чи вже планують реалізацію? Якщо так — скільки коштує один модуль? Таке ж питання порушив і депутат Віктор Булат.
Юрій Бражник відповів, що в «ідеальній картині світу» реалізацію проєкту слід розбити на три роки. Наразі фінансування немає, але депутати вже можуть обговорити місця розміщення та інші деталі.

Голова комісії Сергій Іващенко запропонував взяти інформацію до відома, а також доручити управлінню ЖКГ обрахувати вартість майданчиків і визначити найбільш проблемні локації. Це, на його думку, буде першим кроком до можливої реалізації проєкту.
Вже від себе поставимо запитання: чи не варто було б владі та управлінцям ЖКГ заздалегідь — ще під час формування бюджету на 2025 рік — презентувати подібні проєкти? Зокрема й трирічні (нещодавно вже був заявлений ризикований для бізнесу проект заміни світильників). Несистемність та непрозорість вибору рішень (наприклад, бажання вкотре відкорегувати проєкти зупинок) мимоволі наводить полтавців на невтішні для влади висновки.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»