На Павленках конфлікт через приватний притулок: мешканці скаржаться на сморід від сотні собак

11 липня на засіданні депутатської комісії Полтавської міськради обговорили конфлікт, який вже кілька місяців точиться навколо приватного собачого притулку на провулку Данилейка, 6. Тваринок у власному дворі тримає Юлія Ткаченко, засновниця ГО «Кицькин дім 2Мокрі носи».

Мешканці прилеглих будинків просять перенести притулок в інше місце, адже життя поруч із понад сотнею собак, за їх словами, стало нестерпним.

— Ви собі уявляєте, як це — жити біля 300 собак? Вони виють ночами, гавкають без упину. Під час тривоги всі виють одночасно — неможливо ні спати, ні думати, — покаржилась одна із мешканок.

Сморід від собак стоїть навіть тоді, якщо просто проходити повз, а коли йде дощ, то неприємний запах підсилюється. Люди кажуть, що неодноразово зверталися до влади, але ситуація не змінюється.

Власниця тварин, пані Юлія, відповіла, що тварин багато, і вони на приватній території, де площа ділянки — менше 6 соток. Але, за її словами, це не повноцінний притулок, а волонтерська перетримка:

— Це не бізнес, я це роблю на волонтерських засадах. Постійно вивожу собак у клініку, вигулюю, сама прибираю. Я розумію, що є конфлікт, і хочу знайти інше місце. Але мені потрібна допомога міста хоча б з комунікаціями, щоб було куди перевезти тварин.

Вона додала, що вже шукала будинок за межами міста, але ті варіанти або були непридатними, або відлякували відсутністю комунікацій, зокрема водопостачання.

Під час обговорення також виступила активістка й волонтерка Ольга Жуковська:

— Ми не можемо пройти повз покинуту собаку. Не можемо просто подивитися їй в очі, розвернутися і піти. Якщо ми її не заберемо, то вона завтра загине або потрапить під машину. У місті немає жодної дієвої системи — усе тримається на волонтерах.

Депутати зазначили, що волонтерка фактично виконує функції, які мала б забезпечувати міська влада. Адже притулки переповнені, а система поводження з безпритульними тваринами недофінансована.

— Вона виконує роботу, яку мало б робити місто. Але при цьому порушує цільове призначення землі, санітарні норми й, можливо, рішення суду може бути не на її користь, — прокоментував депутат Сергій Іващенко.

— У мене вдома є одна собачка, яку ми підібрали з вулиці. І то буває складно — нагодувати, доглянути. А як це зробити з десятками собак щодня — я навіть уявити не можу, — додав він.

Під час обговорення депутат Тарас Бойко зауважив, що питання не зникне навіть після надання нової ділянки для волонтерки:

— Скільки ти не давай землі, все одно знайдуться волонтери, які триматимуть собак у дворі. Заповнять новий притулок — і знову буде те саме. Потрібна чітка політика й контроль. Люди теж мають право на спокій.

У підсумку члени комісії запропонували компроміс, знайти ділянку, яка підходитиме під нормативи для пункту перетримки, а потім виставити її на аукціон. Тоді Юлія або її ГО зможуть орендувати землю офіційно, облаштувати простір відповідно до санітарних вимог і вивезти тварин із житлового сектора. При цьому депутати вже три місяці обговорюють пошук земельної ділянки для приватного пункту перетримки, але так нічого і не знайшли.

На комісії, зокрема, обговорили ділянку на вул. Заводській, 1д. Проте, вона зарезервована для майбутнього комунального притулку, тому її не можуть передати приватній волонтерській організації. При цьому на цій території так нічого і не побудували. 

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»