За останній тиждень стало відомо про загибель 23 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів ще 23 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Сергій Гетьманчук, Віктор Дехтяренко, Сергій Олійник, Олександр Злепко, Ігор Похил, Максим Помаз, Олександр Лагойда, Олександр Крівченко, Ігор Сажко, Василь Бурчило, Андрій Артеменко, Антон Гутиря, Олександр Батурін, Микола Ковач, Валерій Стешенко, Петро Чокинюк, Володимир Удовиченко, Вадим Мотріченко, Віктор Остропика, Олександр Фініченко, Євгеній Антонов, Євген Аверкеєв та Дмитро Сидорчук.
За інформацією Диканської селищної ради, 4 липня 2024 року в районі села Степова Новоселівка Куп’янського району Харківської області загинув солдат Гетьманчук Сергій Леонідович.
Воїн народився 27 лютого 1982 року в селищі Диканька Полтавської області. Був мобілізований до лав Збройних Сил України у березні 2024 року. Виконуючи бойові завдання в умовах збройної агресії, виявив стійкість і мужність. Поховали Сергія Гетьманчука 31 травня 2025 року з військовими почестями на Чигрівському кладовищі у Диканьці.

За інформацією Терешківської сільської ради, 17 серпня 2024 року поблизу села Андріївка Сватівського району Луганської області загинув Дехтяренко Віктор Ілліч — солдат, гранатометник.
Воїн народився 27 березня 1976 року в селі Гора Щербанівської громади. Закінчив восьмирічну школу в Нижніх Млинах. З 1994 по 1996 рік проходив строкову службу на десантному кораблі «Ольшанський» як електрик корабельного електрообладнання. Працював у Полтавському центрі механізації колійних робіт слюсарем із ремонту колійних машин і рухомого складу. До лав Збройних Сил України був мобілізований у лютому 2023 року. Проживав у селі Ваці Терешківської громади. Поховали Віктора Дехтяренка 28 травня 2025 року з військовими почестями.

За інформацією 1-го відділу Кременчуцького РТЦК та СП, 13 вересня 2024 року внаслідок бойових дій в районі села Бажане Перше Покровського району Донецької області загинув молодший сержант Олійник Сергій Володимирович.
Воїн народився 16 липня 1975 року в місті Комсомольськ (нині — Горішні Плавні). Навчався у школі № 5, згодом — у ПТУ № 18, де здобув фах водія та автослюсаря. У 1995-1997 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ. Працював у міській пожежній частині, на різних підприємствах, а з 2007 року — на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. У липні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ.

За інформацією Полтавської міської ради, 11 лютого 2025 року внаслідок мінометного обстрілу в районі виконання завдань за призначенням у Харківській області загинув Злепко Олександр Сергійович — солдат, оператор ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Воїн народився 21 травня 1999 року. Проживав у місті Полтава. Став до лав ЗСУ у травні 2024 року. Поховали Олександра Злепка з військовими почестями на Затуринському кладовищі у Полтаві.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 травня 2025 року після проведення інженерних робіт на запасній вогневій позиції в районі виконання завдань за призначенням у Донецькій області загинув Похил Ігор Борисович — солдат, майстер номер обслуги мінометного взводу.
Воїн народився 7 вересня 1980 року. Проживав у місті Полтава. До лав Збройних сил України був мобілізований у вересні 2024 року. Після отриманого поранення повернувся до підрозділу і продовжив службу.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 травня 2025 року внаслідок бойових дій в районі села Попово-Лежачи Глушковського району Курської області РФ загинув Помаз Максим Андрійович — солдат, стрілець-помічник гранатометника штурмового спеціалізованого батальйону.
Воїн народився 4 грудня 1978 року в місті Краматорськ Донецької області. Навчався у школі № 1, закінчив Краматорський машинобудівний технікум. Працював майстром мереж та підстанцій. З лютого 2022 року перебував на військовій службі у складі Збройних сил України. Поховали Максима Помаза з військовими почестями 29 травня у Кременчуці, де нині проживає його сестра. У загиблого залишився син.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 14 травня 2025 року в місті Кременчуці внаслідок серцево-легеневої недостатності помер солдат Лагойда Олександр Олександрович.
Воїн народився 27 травня 1980 року. Проживав у місті Кременчук. Навчався у ЗОШ № 18, здобув фах у ПТУ № 11. До повномасштабного вторгнення працював на ринку, займався фізичною працею. Мобілізований у вересні 2024 року. Після поранення тривалий час проходив лікування у військових госпіталях, зокрема у Хмельницькому та Вінниці. Поховали Олександра Лагойду з військовими почестями на Свіштовському кладовищі у секторі почесних поховань у Кременчуці.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 18 травня 2025 року в районі міста Білозерське Покровського району Донецької області помер Крівченко Олександр Миколайович — сержант, оператор-електрик відділення полігонного забезпечення.
Воїн народився 20 травня 1979 року в селі Максимівка Піщанської громади Кременчуцького району. Навчався у Максимівській загальноосвітній школі, здобув фах електрогазозварника в ПТУ № 22 міста Кременчук. Понад 20 років працював електрозварником на Крюківському вагонобудівному заводі.
У березні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Маючи досвід строкової служби водієм танка, пройшов кількамісячну підготовку за кордоном, після чого приєднався до 44-ї окремої механізованої бригади. Як командир бойової машини — командир відділення, брав участь у бойових діях на різних напрямках фронту. Під час служби двічі був поранений, проходив реабілітацію та щоразу повертався до підрозділу. Помер у зоні бойових дій від серцевого захворювання. Похований із військовими почестями на Свіштовському кладовищі в Кременчуці. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє дітей.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 21 травня 2025 року в районі села Обухівка Глушковського району Курської області РФ загинув Сажко Ігор Анатолійович — солдат, кулеметник штурмового відділення.
Воїн народився 27 квітня 1979 року в селищі Буди Харківської області. Проживав у місті Кременчук. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 29, закінчив фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Працював на заводі «Кредмаш» зварювальником. Поховали Ігоря Сажка з військовими почестями на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань у Кременчуці.

За інформацією Гребінківської міської ради, 22 травня 2025 року внаслідок бойових дій у районі селища Ветеринарне Харківського району Харківської області загинув Бурчило Василь Васильович — сержант, командир зенітного ракетного взводу.
Воїн народився 26 вересня 1990 року в місті Рахів Закарпатської області. У 1997 році разом із родиною переїхав до села Овсюки Гребінківської громади Полтавщини, де й пішов до школи. Закінчив Овсюківську ЗОШ, навчався в Київському будівельному коледжі. У 2010 році був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. Після завершення служби одружився, у 2014 році народився син. Працював будівельником у Києві та за кордоном. З перших днів повномасштабного вторгнення росіян долучився до захисту Батьківщини. Під час служби неодноразово отримував відзнаки, грамоти та подяки.

За інформацією Полтавської міської ради, 23 травня 2025 року внаслідок удару FPV-дрона в районі виконання завдань за призначенням у Харківській області загинув Артеменко Андрій Олександрович — солдат, кухар господарчого відділення взводу матеріального забезпечення.
Воїн народився 9 січня 1985 року. Проживав у місті Полтава. Став до лав Збройних сил України у квітні 2022 року. Поховали Андрія Артеменка з військовими почестями на Затуринському кладовищі у Полтаві.

За інформацією Полтавської міської ради, 23 травня 2025 року внаслідок влучання БпЛА типу Shahed у польовому таборі на території Донецької області загинув Гутиря Антон Іванович — солдат, робітник підсобного взводу роти забезпечення.
Воїн народився 22 липня 1973 року. Проживав у місті Полтава. Став до лав Збройних сил України 25 лютого 2022 року. Поховали Антона Гутирю з військовими почестями на Затуринському кладовищі у Полтаві.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 травня 2025 року внаслідок удару ворожого дрона в районі бойових дій на Донеччині загинув Батурін Олександр Дмитрович — сержант поліції, боєць батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області.
Воїн народився 12 квітня 1998 року в місті Дебальцеве, значну частину життя провів у місті Бахмут. З дитинства займався боксом і кікбоксингом, у 18 років став переможцем чемпіонату України з кікбоксингу та отримав звання кандидата в майстри спорту. Закінчив Артемівський коледж транспортної інфраструктури, у 2021 році — Маріупольський центр первинної професійної підготовки «Академія поліції» Донецького державного університету внутрішніх справ. Службу розпочав у батальйоні конвойної служби ГУНП в Донецькій області.
У березні 2025 року добровільно приєднався до стрілецького батальйону поліції. У складі підрозділу виконував бойові завдання на передовій. Поховали Олександра Батуріна з військовими та поліцейськими почестями на Свіштовському кладовищі у Кременчуці, де нині мешкає його родина.

За інформацією Решетилівської міської ради, 24 травня 2025 року під час виконання службово-бойових завдань у районі селища Миропільське Сумської області загинув Ковач Микола Васильович — старший солдат, розвідник-снайпер батальйону оперативного призначення.
Воїн народився 27 липня 1998 року в селі Білоконі, де й проживав. Навчався у Решетилівській ЗОШ та аграрному ліцеї імені І.Г. Боровенського, здобув професії слюсаря, тракториста-машиніста. Працював у компанії Kernel, проходив строкову службу у Слов’янську, згодом працював за кордоном.
У березні 2022 року був мобілізований до Національної гвардії України, охороняв об’єкти критичної інфраструктури. У 2023 році вступив на заочне навчання до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». З березня 2024 року — розвідник-снайпер у підрозділі спеціального призначення, проходив відповідну підготовку за кордоном. З червня 2024 року захищав Україну на Сумському напрямку. Поховали Миколу Ковача з військовими почестями на кладовищі в рідному селі Білоконі.

За інформацією Сергіївської сільської ради, 24 травня 2025 року на Донеччині внаслідок удару ворожого дрона загинув Стешенко Валерій Валерійович — солдат, водій-електрик польової лазні взводу матеріального забезпечення.
Воїн народився 17 липня 1988 року. Проживав в селі Сергіївка Миргородського району. Після початку повномасштабного вторгнення росіян був мобілізований до лав ЗСУ та проходив службу у складі танкового батальйону.

За інформацією Семенівської селищної ради, 24 травня 2025 року помер Чокинюк Петро Петрович.
Воїн народився 11 вересня 1965 року на Івано-Франківщині в багатодітній родині. З 1989 року проходив службу в правоохоронних органах. У 2015 році добровільно став до захисту України, а з початком повномасштабного вторгнення його родина змушена була покинути рідний дім через знищення населеного пункту на сході країни. Оселився в Семенівці, де згодом знову долучився до захисту держави.

За інформацією Гадяцької міської ради, 25 травня 2025 року помер Удовиченко Володимир Васильович.
Воїн народився 7 січня 1981 року. Проживав у місті Гадяч.

За інформацією Решетилівської міської ради, 27 травня 2025 року внаслідок бойових дій у районі селища Щербинівка Бахмутського району Донецької області загинув Мотріченко Вадим Олексійович — солдат Національної гвардії України.
Воїн народився 10 липня 1988 року. Проживав в селі Шилівка Решетилівської громади.

За інформацією Новооржицької селищної ради, 27 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Недригайлів Сумської області загинув Остропика Віктор Миколайович — солдат, стрілець-помічник гранатометника.
Воїн народився 25 квітня 1973 року. Проживав в селі Лазірки Новооржицької громади.

За інформацією Полтавської міської ради, 27 травня 2025 року в районі виконання завдань за призначенням у Харківській області помер Фініченко Олександр Олександрович — солдат, водій-електрик медичного пункту.
Воїн народився 30 листопада 1979 року. Проживав у місті Полтава. Став до лав Збройних сил України у жовтні 2022 року. Поховали Олександра Фініченка з військовими почестями на Затуринському кладовищі у Полтаві.

За інформацією Лубенської міської ради, 29 травня 2025 року у лікувальному закладі міста Слов’янськ помер Антонов Євгеній Олександрович — старший солдат, старший стрілець стрілецького батальйону Національної гвардії України.
Воїн народився 9 вересня 1979 року в селі Ніни Ставропольського краю російської федерації. З юності проживав на Полтавщині — навчався у Засульській школі, здобув професію у ПТУ № 53 села Войниха, проходив строкову службу в ЗСУ. Працював на СТО «Лаваль». З початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист Батьківщини. Попри поранення й лікування, повертався до служби. У полеглого захисника залишилися мама, брат, дружина та син.

1 червня 2025 року Щербанівська сільська рада повідомила трагічну новину: на війні проти російських окупантів загинув Аверкеєв Євген Володимирович.
Воїн народився 9 вересня 1966 року. Проживав у селі Розсошенці Щербанівської громади.

За інформацією Кобеляцької міської ради, повідомленою 1 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі Краматорського району Донецької області загинув Сидорчук Дмитро Олександрович.
Воїн народився 30 жовтня 1999 року. Проживав в селі Деменки Кобеляцької громади

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
«Полтавщина»