У Полтаві відкрили меморіальну дошку Віталію Пашку

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та поклали квіти до меморіальної дошки.

Присутні вшанували пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.

Віталій Валерійович Пашко (позивний «Паха») народився 6 лютого 1968 року в місті Полтава. У 1975 році пішов до першого класу школи №19. У 1983 році закінчив 8 класів і вступив до середнього професійно-технічного училища №3 міста Полтава, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту тепловозів.

З раннього віку мав хист до малювання та активно займався спортом, зокрема дзюдо. Постійно брав участь у змаганнях і здобував перемоги.

Після завершення навчання працював на залізниці за фахом. У 1986–1988 роках проходив строкову службу в Повітрянодесантних військах (ПДВ). Після повернення з армії працював на Домобудівельному комбінаті (ДБК). З 1994 року був приватним підприємцем.

У 2023 році вступив до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Фізична культура і спорт».

З початком повномасштабного російського вторгнення Віталій добровільно став до лав Полтавської ТрО у складі підрозділу «Північ». Мав позивний «Паха».

Молодший сержант Віталій Валерійович Пашко обіймав посаду головного сержанта третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини А7312. Воював на Сумському напрямку (Білопільський район), згодом — на Донецькому (Краматорський та Покровський райони).

Під час виконання бойового завдання отримав вибухову травму, після лікування повернувся до строю.

За сумлінну службу був відзначений низкою нагород:

• Нагрудний знак Полтавської обласної ради «За вірність народу України» ІІ ступеня (розпорядження голови ПОР від 15.01.2024 №18);
• Нагрудний знак «За вірність народу України» І ступеня (посмертно) (розпорядження голови ПОР від 12.03.2024 №79);
• Відзнака Полтавської міської територіальної громади «Захисник України — Герой міста Полтава» (посмертно);
• Памʼятна грамота від Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного (від 05.02.2024) — на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ;
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) — згідно з Указом Президента України №223/2025 від 9 квітня 2025 року — за особисту мужність і самовіддане виконання військового обов’язку.

Останній бій Віталій прийняв біля села Новомихайлівка Донецької області. Загинув 4 лютого 2024 року.

Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»