Верховний суд відмовив екс-голові Полтавського апеляційного суду Гальонкіну у задоволенні позову до ВРП щодо поновлення на посаді
Колишній голова Полтавського апеляційного суду Гальонкін, якого ВРП звільнила за поведінку, що порочить звання судді, намагався оскаржити своє звільнення. Однак Верховний Суд йому відмовив, оскільки попереднє рішення ВРП про необхідність його звільнення вже було визнано законним Великою Палатою, а процедурних порушень, які б могли скасувати саме рішення про звільнення, суд не знайшов
Нагадаємо, що 64-річний суддя Сергій Гальонкін подав позови до Полтавського окружного адміністративного суду, Касаційного адмінсуду та до Верховного суду, щоб скасувати рішення Вищої ради правосуддя про його звільнення, повернутися на посаду та отримати суддівську винагороду, за час вимушеного прогулу.
Ще 12 вересня 2024 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Полтавського апеляційного суду Сергія Гальонкіна на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України. Гальонкіна звільнили зокрема за «вирішення питання» у двох адмінпровадженнях стосовно п’яного керування водіїв, один з яких — син судді.
У позові, який Гальонкін подав до Верховного суду, колишній голова Полтавського апеляційного суду просив визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року про його звільнення з посади судді, поновити його на посаді та звернути це рішення до негайного виконання рішення.
Свою позицію Гальонкін аргументував тим, що рішення про його звільнення ґрунтується на незаконному рішенні ВРП про застосування до нього дисциплінарного стягнення — подання про звільнення. Гальонкін вважає, що ВРП порушила процедуру звільнення, не задовольнивши його клопотання про зупинення розгляду справи через його хворобу — стаціонарне лікування та бажання бути присутнім на засіданні. Крім того, ВРП не розглянула його клопотання про зупинення розгляду питання про звільнення до набрання законної сили рішенням суду по іншій справі, де він оскаржував рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Вища рада правосуддя просила відмовити у задоволенні позову, стверджувала, що діяла в межах повноважень, а рішення про звільнення було прийняте повноважним складом, підписане всіма членами та містить посилання на законні підстави та мотиви.
Слід зазначити, що рішення ВРП про від 27 червня 2024 року щодо рекомендації звільнити суддю було оскаржене Гальонкіним до Великої Палати Верховного Суду, але скаргу було залишено без задоволення, а рішення ВРП — без змін. Тобто, Верховний Суд визнав законним рішення ВРП щодо необхідності звільнення судді. Саме на підставі цього рішення 12 вересня 2024 року ВРП й ухвалила рішення про звільнення Гальонкіна з посади судді.
Тож 13 травня 2025 року Верховний Суд відмовив повністю Сергію Гальонкіну у задоволенні позову до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на посаді судді. Суд дійшов висновку, що рішення ВРП про звільнення судді було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Верховний суд зазначив, що попереднє рішення ВРП про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді подання про звільнення було визнано законним Великою Палатою Верховного Суду, тому факт вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку не потребує доказування в цій справі. А щодо процедурних моментів — незупинення розгляду ВРП питання про звільнення через хворобу судді, суд вказав, що закон дозволяє ВРП розглядати питання за відсутності судді — за умови належного повідомлення, а зупинення розгляду є правом, а не обов’язком ВРП. Крім того, враховуючи результат розгляду справи Великою Палатою, незупинення розгляду не порушило прав позивача.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»