Третя дисциплінарна справа щодо судді із Зінькова: ухвалював собі самовідводи, розглядав справу помічника та надав ВРП сумнівну характеристику

Вища рада правосуддя відкрила третю дисциплінарну справу щодо судді Зіньківського районного суду Полтавської області Сергія Должка — цього разу це власна ініціатива Дисциплінарної палати, яка встановила, що Должко порушував правила самовідводу, розглядав справу свого помічника, хоча мав би взяти самовідвід.
Нагадаємо, щодо Сергія Должка вже відкрито дві дисциплінарні справи, які наразі об’єднані в одне провадження. У лютому 2025-го ВРП відкрила першу дисциплінарну справу, яка стосувалася чотирьох вироків, де, згідно із скаргою, Сергій Должко використав зокрема спосіб дводумства — викладав мотиви суду, які суперечать один одному, створював у пересічних громадян хибну впевненість у правомірності невиконання законів України, шкоди її суверенітету.
У вироках, які стосувалися порушення правил карантину, суддя Должко називав Нацполіцію — «приватною компанією» та стверджував, що «правонаступництво України на території Української РСР не відбулося, не передавалися території, майно». А у вироку щодо оплати послуг з розподілу газу АТ «Полтавагаз» суддя обґрунтовував свої мотиви та висновки, посилаючись на «божественний нормативно-правовий акт», а саме «Біблія Книги Священного Писання Старого та Нового Заповіту… Перша книга Мойсея буття ст. 5, 6», а також на «Житловий комунальний кодекс УРСР».
Також суддя Сергій Должко виправдав військовозобов’язаного, який двічі не з’явився у військкомат після проходження лікарської комісії, аргументуючи це тим, що Закони України та Укази президента є «авторськими творами». Крім того, частина цього судового рішення також викладена російською мовою.
Друга відкрита дисциплінарна справа стосувалася саме вище зазначеного вироку судді Должка. У трьох дисциплінарних скаргах на суддю зазначено, що у мотивувальній частині вироку суддя Сергій Должко:
- Поставив під сумнів існування та легітимність ключових державних інституцій України (Кабінету Міністрів, Міністерства оборони).
- Заявив, що закони України та укази Президента є «авторськими творами», а не обов’язковими законодавчими актами.
- Висловив сумніви щодо існування держави Україна як такої.
Частину вироку виклав російською мовою, порушуючи закон про державну мову судочинства.
На думку скаржників, ці твердження є абсурдними, підривають авторитет правосуддя, порушують присягу судді та можуть містити елементи сепаратистської пропаганди.
30 квітня Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення щодо відкриття третьої дисциплінарної справи стосовно судді Должка. Цього разу справу відкрили за власною ініціативою Дисциплінарної палати, її також об’єднали з двома уже існуючими дисциплінарними справами.
Причини для відкриття третього провадження наступні:
- Порушення правил самовідводу у кримінальних справах. Суддя Должко неодноразово протягом грудня 2024 — січня 2025 сам собі задовольняв заяви про самовідвід, що є порушенням Кримінального процесуального кодексу України. За законом, заяву про відвід/самовідвід судді, який розглядає справу одноособово, має розглядати інший суддя цього ж суду.
- Розгляд справи за участю свого помічника як сторони. 20 листопада 2024 року Суддя Должко розглянув цивільну справу, у якій ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» позивалася до помічника судді Должка щодо стягнення заборгованості і відмовив у позові. При цьому відповідач у справі є помічником судді Должка і його безпосереднім підлеглим, тому це викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, і він мав би заявити самовідвід, але не зробив цього.
- Сумнівна характеристика. ВРП отримала позитивну характеристику на суддю Должка, яка нібито була підписана в.о. голови суду Оксаною Ситник. Проте суддя Оксана Ситник повідомила ВРП, що вона цю характеристику не складала, не підписувала та вона була направлена помилково, тому просила вважати її відкликаною. Натомість, Оксана Ситник повідомила ВРП про вищевказані порушення з боку судді Должка.
Свою позицію під час засідання висловив і сам Сергій Должко. Він заявив, що вбачає у дисциплінарному провадженні ознаки тиску й дискредитації, а самі скарги назвав замовними, бездоказовими та спрямованими на приниження його честі й гідності. За словами Должка, у публічному просторі поширюється недостовірна інформація у грубій, нефаховій формі, з порушенням його конституційного права на свободу думки і слова. Він наголосив, що це стосується не лише його як судді, а й як людини, чию гідність було порушено.
Суддя заявив, що має законне право на відповідь і спростування у ЗМІ, а також заперечив усі звинувачення, викладені в скаргах. На його думку, вони містять неправдиві відомості й можуть бути вмотивовані особистою неприязню до нього. Окремо він підкреслив, що частина скарг грубо посягає на його авторське право — зокрема, право формулювати власну правову позицію в судових рішеннях.
Должко вважає, що скаржники намагаються викривити зміст його професійної діяльності, не наводячи при цьому ані аргументів, ані доказів, окрім текстів самих рішень, які залишаються чинними та, за його словами, відповідають нормам законодавства. Також він звернув увагу на те, що публікації у місцевих медіа з’явилися ще до першого засідання ВРП і містили інформацію, яка могла походити лише з документів службового обігу. Це, на його думку, може свідчити про витік даних, зокрема — з боку працівників Полтавської обласної прокуратури.
Крім того, суддя зазначив, що підписи у скаргах ідентичні, а тексти — дослівно схожі. Це, на його думку, може вказувати на залучення випадкових або підставних осіб, які не мають жодного стосунку до системи правосуддя.
Підсумовуючи, Сергій Должко послався на принцип презумпції невинуватості, закріплений у статті 62 Конституції України, та закликав Дисциплінарну палату ВРП закрити провадження через відсутність доказів, ймовірну замовність скарг та порушення його прав як судді і громадянина.
Наразі дисциплінарний інспектор ВРП Валерій Осєтров продовжить підготовку до розгляду вже об'єднаної дисциплінарної справи стосовно судді Должка за всіма виявленими фактами, які можуть свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»