За останній тиждень стало відомо про загибель 27 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Полтавської міської ради, 18 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Перегуда Максим Олегович — молодший лейтенант, командир механізованого взводу 110-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 27 вересня 1987 року в Полтаві. Навчався у Полтавській гімназії № 33, яку закінчив у 2005 році. У 2010 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» у Полтавському університеті економіки і торгівлі. Працював провідним фахівцем у банківській сфері.

До лав Збройних сил України став навесні 2023 року. Воював на Авдіївському напрямку, проявивши мужність та відвагу, рятуючи пораненого побратима. Був поранений, нагороджений бойовими відзнаками. У загиблого захисника залишилися мама, брат, дружина та син.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 28 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув солдат Соляник Олександр Миколайович.

Воїн народився 9 грудня 1973 року в місті Горішні Плавні. Навчався у ЗОШ № 4. Після проходження строкової військової служби у 1991–1993 роках займався підприємницькою діяльністю. У 2007–2010 роках навчався в Комсомольському політехнічному технікумі, здобувши кваліфікацію техніка-будівельника. Створив будівельне підприємство, яке успішно працювало багато років.

З першого дня повномасштабного вторгнення добровільно став до лав Збройних сил України.

За інформацією Полтавської міської ради, 16 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Федій Володимир Володимирович — солдат, водій мінометного розрахунку мінометного взводу.

Воїн народився 3 лютого 1989 року. Проживав у Полтаві.

За інформацією Диканської селищної ради, 13 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі селища Глибоке Харківської області загинув Карпаті Ігор Ласлович — солдат, номер обслуги гранатометного взводу штурмового батальйону.

Воїн народився 21 вересня 1987 року в селі Марченки Диканського району. Став до лав ЗСУ у липні 2023 року.

За інформацією Комишнянської сільської ради, 8 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Михайлівка Покровського району Донецької області загинув сержант Оковитий Анатолій Павлович.

Воїн народився 15 листопада 1978 року в місті Попасна Луганської області. Навчався у Попаснянській середній школі № 25, після закінчення якої здобув спеціальність слюсаря-ремонтника в училищі № 85. Працював на вагоноремонтному заводі, а після строкової служби в армії повернувся до рідного міста, де одружився. У 2014 році переїхав до Києва, де працював у будівельній сфері.

У травні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив службу у складі протитанкового відділення протитанкового взводу. З початком повномасштабного вторгнення родина загиблого отримала прихисток у Комишнянській громаді, у селі Попівка. Там воїн і знайшов свій останній спочинок.

За інформацією Полтавської міської ради, 10 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області загинув Анісімов Геннадій Юрійович — солдат, стрілець-санітар мотопіхотного відділення.

Воїн народився 18 липня 1969 року. Проживав у місті Харків.

За інформацією Полтавської міської ради, 2 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Луганській області загинув Житній Олександр Юрійович — солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу.

Воїн народився 7 серпня 1985 року. Проживав у Полтаві.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 5 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Донецької області загинув Баля Станіслав Юрійович — солдат, стрілець-снайпер механізованого батальйону.

Воїн народився 15 липня 1982 року у селі Клюсівка. Навчався у Клюсівській, Дубинівській та Кунцівській школах. Потім здобув фах тракториста при Новосанжарській сільгосптехніці, де працював за спеціальністю. Згодом працював у ПАФ «Полузірське». Через проблеми зі здоров’ям змінив діяльність, займався пасікою, потім працював дистанційно у сфері комп’ютерних технологій.

У вересні 2024 року став до лав Збройних сил України. Пройшов навчання у Чернігові та Німеччині, після чого виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

У полеглого захисника залишилися мама та сестра.

За інформацією Хорольської міської ради, 6 лютого 2025 року поблизу селища Роздольне Волноваського району Донецької області загинув Павленко Вадим Вікторович — солдат, старший навідник протитанкового взводу мотопіхотної бригади.

Воїн народився 23 травня 1975 року у місті Хорол. Навчався у Хорольській ЗОШ №1, здобув спеціальність техніка-електрика в Хорольському агропромисловому коледжі. Працював у сфері електрифікації. Згодом мешкав у Київській області.

У 2024 році став до лав Збройних сил України за призовом Броварського ТЦК та СП. Після поранення та реабілітації повернувся на фронт. Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого удару з БпЛА.

17 лютого 2025 року воїна поховали у селі Шевченкове Великодимерівської громади Броварського району Київської області. У полеглого захисника залишилися син, брат, дружина та родина.

За інформацією Полтавської міської ради, 7 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку загинув Лісовський Ілля Петрович — солдат, розвідник-навідник розвідувального відділення.

Воїн народився 29 квітня 2000 року. Проживав у Полтаві.

За інформацією Полтавської міської ради, 8 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку загинув Білоус Едгар Олександрович — солдат, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення.

Воїн народився 12 травня 1990 року. Проживав у Полтаві. Став до лав ЗСУ у жовтні 2024 року.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 9 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Піщане Донецької області загинув молодший сержант Довгополов Сергій Павлович.

Воїн народився 8 жовтня 1995 року у місті Сіверськодонецьк Луганської області. Після закінчення 9 класів навчався у професійному училищі, де здобув декілька будівельних професій. Працював на будівельних підприємствах за фахом.

У вересні 2021 року підписав контракт із ЗСУ. За час служби нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою Міністра оборони України «Хрест доблесті».

17 лютого 2025 року воїна поховали з військовими почестями на території меморіалу «Їх імена будуть жити вічно» у Горішніх Плавнях.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув Полторацький Віталій Олександрович — солдат, майстер-номер обслуги самохідного артилерійського взводу.

Воїн народився 5 березня 1979 року. Проживав у Полтаві. Став на захист Батьківщини у перший день повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 11 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Курилівка Суджанського району Курської області загинув Сухомлин Віталій Вікторович — солдат, розвідник-радіотелефоніст десантно-штурмової бригади.

Воїн народився 23 жовтня 1990 року у місті Ізюм Харківської області. Навчався в місцевій школі, а згодом здобув професійну освіту у ПТУ № 24 міста Лиман. Працював будівельником. Після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Кременчука, де мав статус внутрішньо переміщеної особи. У загиблого захисника залишився брат, який також проходить службу у Збройних силах України.

За інформацією Миргородської міської ради, 12 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку загинув Виборнов Антон Дмитрович — солдат, навідник десантно-штурмового відділення.

Воїн народився 27 квітня 1993 року в Миргороді. З дитинства займався спортом, відвідував секцію дзюдо, брав участь у змаганнях всеукраїнського та міжнародного рівнів. Навчався в Миргородській гімназії імені Т.Г. Шевченка. Вищу освіту здобув у Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. Працював у різних сферах, пробував власні сили у бізнесі.

У листопаді 2024 року став до лав Збройних сил України, приєднавшись до десантно-штурмових військ. Виконуючи бойове завдання на одній із найгарячіших ділянок фронту, загинув смертю хоробрих.

21 лютого 2025 року воїна поховали з військовими почестями в Миргороді.

За інформацією Гребінківської міської ради, 17 лютого 2025 року під час виконання обов’язків військової служби помер молодший сержант Мазур Сергій Андрійович.

Воїн народився 23 вересня 1967 року в селі Кропивна Ізяславського району Хмельницької області. Здобув педагогічну освіту в Рівненському педагогічному інституті, працював учителем у місті Рівне. У 2012 році переїхав із родиною на Гребінківщину, працював у будівельній сфері в Києві.

Брав участь у проведенні АТО на сході України у 2015 році. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року знову став до лав Збройних Сил України.

У полеглого захисника залишилися мама, брат, сестра, дружина, син та донька.

За інформацією Хорольської міської ради, 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Гоголєвка Суджанського району Курської області загинув солдат Костянтин Миколайович Радченко.

Воїн народився 22 квітня 1975 року в місті Хорол. Навчався у Хорольській загальноосвітній школі №1, після чого здобув професію слюсаря з ремонту та водій автотранспортних засобів у Хорольському міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. Професія водія була основною в його подальшій трудовій діяльності. Зокрема, працював на молококонсервному комбінаті дитячих продуктів, Хорольському елеваторі, у дорожніх компаніях «Онур» та «Тодіні».

З початком повномасштабного вторгнення у березні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Служив у Миргородській бригаді тактичної авіації, а згодом — у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Магура». Загинув під час ворожого обстрілу бойової машини піхоти «Бредлі», якою керував. У загиблого залишилися мама, сестра, дружина, син та донька.

За інформацією Котелевської селищної ради, 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Харківській області загинув старший сержант Сиволап Петро Васильович.

Воїн народився 27 листопада 1979 року в селищі Котельва. Навчався у Котелевській гімназії № 1, здобув професію будівельника у ПТУ № 54. Також закінчив Полтавське ПТУ № 23 за спеціальністю газоелектрозварювальника. Працював за спеціальністю у Котелевському агропромтрансі, а згодом — муляром-штукатуром у приватній будівельній компанії.

Мав досвід строкової військової служби. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році добровольцем став до лав Збройних Сил України. Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту, був поранений, проте після лікування повернувся до підрозділу. За проявлену мужність нагороджений медаллю «Сталевий хрест».

За інформацією Миргородської міської ради, 17 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Котлине Покровського району Донецької області загинув солдат Степанюк Дмитро Анатолійович.

Воїн народився 1 липня 1990 року. Проживав в селі Петрівці Миргородської громади.

За інформацією Машівської селищної ради, 18 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новий Комар Волноваського району Донецької області загинув Баранюк Михайло Зіновійович — солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти.

Воїн народився 31 липня 1982 року. Проживав в селищі Машівка.

За інформацією Гребінківської міської ради, 18 лютого 2025 року у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги від отриманих поранень помер старший солдат Гуляй Ігор Анатолійович.

Воїн народився 17 травня 1982 року в селі Світанок Гребінківського району. Навчався у Гребінківській ЗОШ №1, яку закінчив у 1999 році. Після школи здобув професію водія. У 2000 році проходив строкову військову службу в Національній гвардії України. Після служби працював охоронником у Києві та Київській області.

У травні 2022 року був призваний на військову службу, воював у складі 5-ї окремої штурмової бригади на Донецькому напрямку. Поранення, яке стало смертельним, отримав у районі міста Дружківка Донецької області. У полеглого захисника залишилися син, донька та 3-місячне немовля.

За інформацією Хорольської міської ради, 18 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі міста Покровськ Донецької області загинув Куненко Анатолій Володимирович — молодший сержант, гранатометник механізованої бригади.

Воїн народився 13 квітня 1977 року в селі Гиряві Ісківці Лохвицької громади Миргородського району. Проживав у селі Ковтуни Хорольської громади.

З початком повномасштабного вторгнення добровільно став до лав Збройних сил України. У 2023 році під Бахмутом отримав тяжкі поранення у серце та голову, пройшов складне лікування в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова та у військовому госпіталі в Черкасах. Попри це, повернувся у стрій та продовжив боронити Україну.

У полеглого захисника залишилися двоє братів, дружина та п’ятеро дітей.

За інформацією Гребінківської міської ради, 19 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Федорівка Бахмутського району Донецької області загинув солдат Ворожченко Богдан Романович.

Воїн народився 2 листопада 1997 року в селищі Оржиця. Навчався у Гребінківській ЗОШ № 4, згодом продовжив навчання в Тарасівській школі, яку закінчив у 2014 році. Проживав у селі Тарасівка Гребінківської громади. У червні 2024 року у місті Київ став до лав Збройних Сил України.

За інформацією Карлівської міської ради, 19 лютого 2025 року раптово помер старший стрілець-оператор Качалка Володимир Миколайович. Воїн народився 9 липня 1975 року. Проживав у місті Карлівка.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 19 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання загинув Дмитро Юрійович Садовенко.

Воїн народився 1 червня 1999 року в місті Кременчук. Закінчив Кременчуцький ліцей № 30 «Олімп». У 18 років підписав контракт зі Збройними Силами України, проходив службу у 2-му механізованому батальйоні 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Брав участь у боях за Ізюм, Кліщіївку та інші гарячі точки російсько-української війни.

У липні 2022 року отримав офіцерське звання та очолив взвод. Згодом перевівся до 17-ї важкої механізованої бригади, воював на Курщині.

За інформацією Новооржицької селищної ради, 20 лютого 2025 року унаслідок отриманих поранень під час бойового завдання помер солдат Марченко Олександр Сергійович.

Воїн народився 29 червня 1998 року, проживав у Новооржицькій громаді. Навчався у Новооржицькій ЗОШ, після закінчення якої вступив до Київського національного університету харчових технологій. Працював у сфері обслуговування населення. У серпні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив навчання як оператор дронів, отримав звання бойового інструктора.

Під час першого бойового виходу отримав тяжкі мінно-вибухові травми в районі селища Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області. Проходив лікування у лікарнях Слов’янська, Дніпра, а 11 листопада 2024 року був переведений до Києва, де переніс 17 тяжких операцій. Здавалося, стан хлопця стабілізувався, він почав пробувати самостійно ходити, проте 20 лютого 2025 року його серце зупинилося.

21 лютого Великосорочинська сільська рада повідомила про втрату захисника — Ляхова Дмитра Михайловича.

Воїн народився 17 серпня 1989 року. Проживав у Великі Сорочинці Миргородського району.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»