Дротове радіо: карати не можна помилувати
Кому у цьому реченні намагаються поставити вже не перший рік «Укртелеком» і «Полтаваобленерго». На Полтавщині ситуація особливо загострилась наприкінці минулого року, і тоді на бік «Укртелекому» стало обласне управління з питань надзвичайних ситуацій. Поки що перетягування канату триває
Місце дії — Комсомольськ. У листопаді там закінчився термін договору між «Укртелекомом» та «Полтаваобленерго». І енергетики забажали підвищити плату за використання їхніх стовпів зв’язківцями. Замість символічних 12 гривень на рік за кілометр радіодроту вимагають 85, а до, того ж, ще й за оренду понад 700 гривень, якої донині ніхто не сплачував. Сума зросла у 68 разів. У разі затвердження такого тарифу дротове радіо з нерентабельного переходить у стабільний мінус, і, найвірогідніше, зникає взагалі. А цього допустити аж ніяк не можна, і для того є кілька причин. Прихильники сучасних технологій в один голос запевняють, що дроти — то вчорашній день. Однак райони області і в 21 століття здебільшого залишаються без Інтернету, покриття фм-діапазону та інших благ цивілізації. А що там говорити про невеликі хутори, де окрім «кухонного приймача» та тижневої газети жодної звістки про місцеві події. Якщо ж взяти до уваги позицію обласного управління з питань надзвичайних ситуацій, то дротове радіо — єдиний доступний засіб інформування про надзвичайні ситуації. Адже телебачення і FM-приймачі залежні від електроенергії, а сподіватися на всесильність мобільного зв’язку не доводиться, згадаймо хоча б марні спроби додзвонитися у святкові дні. А тим часом на людей може чекати велика небезпека — не лякає, а попереджає Віктор Бондаренко, начальник управління оповіщення та зв’язку облуправління з питань надзвичайних ситуацій.
— На даний час більшість населення відмовляється від радіоточок, але зосереджую увагу на тому, що в багатьох випадках радіо є єдиним засобом доведення інформації до населення. Як приклад — в каскаді Дніпровських ГЕС внаслідок прориву греблі затоплення дуже великих територій може відбутися за дуже короткий час. Довести до населення те. що трапилось і як діяти, можна тільки за допомогою дротового радіо. На приклад, місто Комсомольськ не охоплене ефірним мовленням.
Попри скепсис, так би мовити, «прогресивних людей» стосовно незначної аудиторії дротового радіо, спостережливі люди відзначають протилежне.
Одне із всеукраїнських видань наводить слова Івана Малковича, відомого українського поета та директора видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Він каже, що коли його запрошують виступити на радіо, то передовсім цікавиться, чи ідеться про FM-станцію чи про «кухонне радіо». І саме в другому випадку він безапеляційно погоджується, бо після таких виступів має масу відгуків. «Таке враження, що всі твої знайомі тебе чули», — дивується Іван Малкович. Схоже міркують і в обласному управління з питань надзвичайних ситуацій: буде вимкнене радіо в одній оселі, почує сусідка в іншій і передасть далі. Однак ліквідовувати мережу категорично не можна.
Якщо ж «Полтаваобленерго» дійсно не задовольняють тарифи за обслуговування дротів, то можливо було б варто почати із звернення до вищих інстанцій, аби на центральному рівні, дослідили можливості їх збільшення. А на місцях — розглянули б готовність працювати з такими сумами. Поки ж справа кочує з одного суду до іншого, підсумки попередніх засідань поки що були на користь «Укртелекому», однак щоразу з’являються нові нюанси. До цього часу Полтавщина має одні з кращих показників по Україні щодо забезпечення радіоточками. Тримати пальму нелегко, однак синхронно в цьому напрямку здавна працює обласна влада із згаданим зв’язківцями та рятувальниками.
— Ситуація могла б бути ще ліпшою, аби необхідність і стратегічну важливість радіозв’язку усвідомили б й інші зацікавлені сторони, — каже Віктор Бондаренко.
— За допомогою радіо до населення доноситься обстановка, яка сталася внаслідок надзвичайної події. Для оповіщення населення і привертання його уваги використовують електросирени, основна мета яких — привернути увагу населення, щоб вони ввімкнули всі наявні радіотрансляційні засоби мовлення і прослухали мовну інформацію. Я наголошую на тому, що за допомогою дротового мовлення доводиться до населення, в тому числі, і державні повідомлення і інформування місцевої влади по районах.
А тим часом свій антивнесок щоденно робить сучасний світ: новобудови здають без радіоточок, промисловість масово не виготовляє приймачів. А ті, що можна придбати, коштують від 80 гривень, однак продають їх переважно в Росії. Звісно, якщо добре пошукати, можна знайти вживаний пристрій — каже Віктор Бондаренко, і додає — але ж від того перепродажу кількість абонентів не зростає.
для «Полтавщини»