За останній тиждень стало відомо про загибель 29 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Гадяцької міської ради, 9 жовтня 2023 року в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області загинув Харчина Роман Миколайович — старший сержант, командир взводу 46-ї окремої аеромобільної бригади.

Воїн народився 19 березня 1990 року. Проживав у селі Вельбівка Великобудищанської громади Миргородського району. У полеглого захисника залишилися батьки, сестра, брат, кохана дівчина та маленька донечка.

За інформацією Решетилівської міської ради, 12 січня 2024 року в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області загинув Писаренко Микола Миколайович — солдат, гранатометник механізованого батальйону.

Воїн народився 23 листопада 1974 року. Проживав у селі Капустяни Решетилівської громади.

За інформацією 1-го відділу Кременчуцького РТЦК та СП, 16 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув молодший сержант Лучковець Костянтин Олександрович.

Воїн народився 20 серпня 1985 року в місті Горішні Плавні (Комсомольську). Після закінчення 9 класів ЗОШ № 2 продовжив навчання в Комсомольському ПТУ № 15, де здобув професію помічника машиніста тепловоза, слюсаря-ремонтника рухомого складу. У 2003-2005 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. У 2005-2007 роках працював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Одночасно навчався в Комсомольському політехнічному технікумі, де здобув кваліфікацію техніка-механіка. Деякий час працював за кордоном, потім на підприємствах рідного міста. У липні 2023 року був мобілізований на російсько-українську війну.

За інформацією Великобудищанської сільської ради, 24 листопада 2024 року у бою за незалежність України загинув Лукаш Віктор Миколайович.

Воїн народився 16 червня 1977 року. Проживав у селі Плішивець Великобудищанської громади.

За інформацією Чутівської селищної ради, 6 грудня 2024 року внаслідок хвороби помер Легкий Віталій Іванович.

Воїн народився 26 грудня 1974 року. Проживав у селі Новофедорівка Чутівської громади.

За інформацією Чутівської селищної ради, 7 грудня 2024 року відійшов у вічність захисник України Сологуб Михайло Анатолійович.

Воїн народився 23 вересня 1982 року. Проживав у селі Черняківка Чутівської громади.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 8 грудня 2024 року у Чорнобильській зоні внаслідок хвороби серця помер Корба Дмитро Анатолійович — старший солдат, стрілець стрілецького відділення.

Воїн народився 21 жовтня 1980 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 31 та у ПТУ № 22. Став на захист Батьківщини у перші дні повномасштабного вторгнення.

Вдома у захисника залишилися дружина та двоє дітей.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 9 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Рублене Куп’янського району Харківської області Бабак Сергій Петрович — молодший сержант, медик-стрілець.

Воїн народився 20 травня 1977 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 16 та у ПТУ № 22. Працював у компанії «Л-Транс Сервіс». Став до лав ЗСУ влітку 2023 року. Під час служби пройшов у Чехії навчання на парамедика. У полеглого захисника залишилася мама.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 грудня 2024 року в районі виконання завдань за призначенням у Черкаській області помер Григоренко Руслан Сергійович — солдат, інспектора прикордонної служби 2 категорії.

Воїн народився 13 березня 1989 року. Проживав у Полтаві. Навчався у школі № 12. Працював слюсарем. Став на захист Батьківщини у 2023 році.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 10 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на території Курської області РФ, загинув Соловей Євгеній Олександрович — солдат, гранатометник десантно-штурмового відділення.

Воїн народився 25 квітня 1986 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 29 та у ПТУ № 29. Працював маляром. Був мобілізований до лав ЗСУ у жовтні 2024 року.

За інформацією Полтавської міської ради, 11 грудня 2024 року в районі виконання завдань за призначенням у Донецькій області загинув Височин Володимир Вікторович — матрос, гранатометник морської піхоти.

Воїн народився 4 березня 1986 року. Проживав у Полтаві. Працював водієм.

За інформацією 1-го відділу Кременчуцького РТЦК та СП, 11 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі селища Шевченко Покровського району Донецької області загинув солдат Торопенко Геннадій Анатолійович.

Воїн народився 6 грудня 1981 року в селищі Брилівка Херсонської області, яке нині перебуває в окупації. Після закінчення Брилівської ЗОШ працював в рідному селищі на підприємствах сільського господарства та будівництва. У вересні 2024 року був мобілізований на російсько-українську війну.

За інформацією Хорольської міської ради, 12 грудня 2024 року внаслідок стрілецького бою загинув Манженко Ярослав Григорович — молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади.

Воїн народився 30 квітня 1975 року у селі Вишняки Хорольської громади. Навчався у Вишняківській ЗОШ та СПТУ № 45, де здобув фах тракториста-машиніста. Після строкової служби працював трактористом на місцевому агропідприємстві, у ДП «Нафком-Агро», машиністом навантажувально-розвантажувальних машин на ДП «Вишняківському спиртзаводі» та підсобним робітником у КП «Комунсервіс». Мав золоті руки, не цурався важкої роботи і любив порядок в усьому, тож до кожної справи відносився відповідально і старанно.

Став до лав ЗСУ у жовтні 2024 року. У полеглого захисника залишилися мама, вітчим та племінниця.

За інформацією Хорольської міської ради, 12 грудня 2024 року під мінометного обстрілу позицій в районі міста Курахове Покровського району Донецької області загинув Петраш Руслан Анатолійович — солдат, стрілець-номер обслуги окремої аеромобільної бригади.

Воїн народився 2 листопада 1975 року в сільській сім’ї трударів. Навчався у Староаврамівській восьмирічній школі, згодом у Миргородському ПТУ № 44. Захистив диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Машиніст крана». За професією кранівника не працював, бо знайшов своє призвання в аграрній сфері. Після строкової служби працював у базовому сільськогосподарському підприємстві, у Лубенській філії «Полтавський облавтодор» та водієм пожежного автомобіля. Став на захист Батьківщини у серпні 2024 року. У полеглого захисника залишилися мама, сестра, дружина та донька.

За інформацією Полтавської міської ради, 13 грудня 2024 року в районі виконання завдань на Донецькому напрямку загинув Джуян Максим Сергійович — сержант поліції, поліцейський взводу штурмового полку «Сафарі» об’єднаної штурмової бригади Нацполіції України «Лють».

Воїн народився 20 грудня 2000 року. Проживав у Полтаві. Навчався у ЗОШ № 5.

За інформацією Семенівської селищної ради, 13 грудня 2024 року загинув Стрибко Андрій Олександрович.

Воїн народився 10 березня 1992 року. Навчався у Семенівському НВК № 1 ім. М.М. Хорунжого, який закінчив у 2009 році. Любив спорт, особливо футбол. Був щирим, товариським, відвертим. Професійну освіту здобув у кременчуцькому ПТУ № 6. Опанував професію слюсаря з ремонту автомобілів. Працював різноробочим. У полеглого захисника залишилася дружина та донька.

За інформацією Гадяцької міської ради, 13 грудня 2024 року в районі населеного пункту Салтів Харківської області загинув Кондратенко Микола Григорович — сержант з 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені Костя Гордієнка.

У полеглого захисника залишилося семеро дітей.

За інформацією Лубенської міської ради, 13 грудня 2024 року на північно-східному напрямку загинули батько та син, військовослужбовці Анатолій та Євгеній Шаповали з села В’язівок Лубенської громади.

Шаповал Анатолій Вікторович народився 10 лютого 1979 року у селі Терни на Лубенщині. Закінчив В’язівську ЗОШ. Професію водія-тракториста здобув у ПТУ села Лазірки. Після строкової служби додому, створив сім’ю і дбав про своїх синів. Певний час працював у різних охоронних і будівельних фірмах Києва, а згодом — водієм в агрокомпанії Kernel.

З 2019 року Анатолій Вікторович став до лав ЗСУ і проходив службу в одній з військових частин, дислокованих на Лубенщині. Люблячий чоловік, справжній батько для своїх синів, опора і приклад у всьому, здатний заспокоїти і знайти вихід з будь-якої ситуації. Чесний, відповідальний, патріотичний. Так він виховав і свого старшого сина.

Шаповал Євгеній Анатолійович народився 2 січня 2000 року у селі В’язівок. У 2015 році закінчив лубенську ЗОШ № 4. Подальшу освіту здобув у Лубенському лісотехнічному коледжі та Київському Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Встиг попрацювати у Лубенському лісництві, а у 2020 році підписав контракт і став поруч з батьком на захист України. Євгеній любив історію, захоплювався краєзнавством. Він мав ще так багато зробити у своєму житті. Та не судилося. Ворог обірвав одночасно два життя, дві долі, зламав дерево ще одного роду.

За інформацією Градизької селищної ради, 14 грудня 2024 року в районі села Миколаєво-Дарʼїно Суджанського району Курської області РФ загинув Романюк Олександр Петрович — сержант державної прикордонної служби.

Воїн народився 14 червня 2003 року. Проживав у селі Погреби Градизької громади.

За інформацією Карлівської міської ради, 14 грудня 2024 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу загинув солдат Слободанюк Сергій Васильович.

Воїн народився 29 січня 1985 року. Проживав у селі Попівка Карлівської громади. Навчався у карлівському ПТУ № 50.

За інформацією Здолбунівської міської ради, 16 грудня 2024 року загинув Довгаль Олег Михайлович — капітан з 47-ї окремої інженерної бригади.

Воїн народився 26 травня 1975 року у Миргороді. Зростав у дружній сім’ї разом з сестрою. Завершивши навчання у школі, вступив до Одеської національної академії зв’язку та здобув спеціальність «електрозв’язківець». Згодом працював у компаніях «Укртелеком» та «Воля».

Став на захист Батьківщини у травні 2022 року. Без батька залишилися донька та син, який зараз також захищає Україну.

За інформацією Решетилівської міської ради, 17 грудня 2024 року під час проходження лікування помер майор Калініченко Володимир Миколайович.

Воїн народився 5 грудня 1967 року. Проживав у місті Решетилівка. Брав участь у проведенні АТО на сході України. Воював на Донецькому та Луганському напрямках.

Під час повномасштабного вторгнення віддавав свої знання та досвід підготовці нових поколінь військовослужбовців для Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, був начальником курсу у 199-му навчальному центрі. Вдома у захисника залишилися дружина, доньки та онуки.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 17 грудня 2024 року на війні з російськими окупантами загинув Кучерявий Дмитро Юрійович.

Воїн народився 30 червня 1995 року. Проживав у місті Кременчук. Був активним учасником Цивільного корпусу «Азов» та вболівальником футбольного клубу «Кремінь».

За інформацією Ланнівської сільської ради, 18 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув Бондаренко Юрій Михайлович — офіцер Національної гвардії України.

Воїн народився 26 листопада 1970 року. Проживав у Полтаві та Харкові.

За інформацією Гадяцької міської ради, 18 грудня 2024 року в центральному клінічному госпіталі міста Львова від важкого поранення помер солдат Левдар Геннадій Петрович.

Воїн народився 29 червня 1978 року. Проживав у селі Сватки Краснолуцької громади Миргородського району.

За інформацією Лубенської міської ради, 18 грудня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу загинув Ситник Іван Анатолійович — солдат, десантно-штурмової роти.

Воїн народився 7 липня 1977 року у селі В’язівок на Лубенщині. Закінчив В’язівську ЗОШ навчався у Лубенському лісовому технікумі. Життя Івана Анатолійовича було присвячене мирній роботі: тракториста, будівельника. Працював на різних підприємствах у Києві, охоронцем в Укрпошті. У складі бригади виконував роботи на обʼєктах АТ «Лубнифарм».

Побратими говорять про нього, як про дуже відповідальну й надійну людину. Він вмів вислухати, підтримати, допомогти. Користувався авторитетом серед колег та підлеглих. А в мирному житті — це люблячий батько й дбайливий господар, що мав «золоті руки». Любив землю й тварин, природу й добрих людей.

За інформацією Карлівської міської ради, 19 грудня 2024 року помер Литвиненко Микола Володимирович.

Воїн народився 5 серпня 1978 року. Проживав у селі Попівка Карлівської громади. Мав значний бойовий досвід, як учасник АТО. Після повномасштабного вторгнення рашистів в Україну без вагань знову став на захист Батьківщини. Протягом трьох виснажливих років зі зброєю в руках протистояв російським загарбникам. Був вірний військовій присязі, з честю і гідністю виконував свій громадянський та військовий обов’язок. У полеглого захисника залишилися троє донечок.

За інформацією Машівської селищної ради, 20 грудня 2024 року внаслідок поранення, отриманого під час виконання бойового завдання в районі селища Комишуваха Запорізької області, загинув Бондаренко Володимир Іванович — солдат, водій-електрик взводу розвідки та корегування роти БпЛА НГУ.

Воїн народився 12 липня 1983 року. Проживав у селі Сахнівщина Машівської громади.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»