За останній тиждень стало відомо про загибель 13 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Лохвицької міської ради, 23 вересня 2022 року на Донецькому напрямку загинув Трейман Вячеслав Володимирович.

Воїн народився 23 грудня 1986 року у місті Ромни. Навчався у Роменській ЗОШ та Роменському ПТУ, де здобув професію електрозварювальника. Працював за спеціальністю у рідному місті, а згодом — у Києві.

Після одруження проживав у селах Харківці та Безсали Лохвицької громади. Брав участь у проведенні АТО на сході України. Після демобілізації повернувся до села Безсали, працював помічником бурильника у компанії «Кроско Україна». У 2021 році обійняв посаду майстра лісу. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі. У полеглого захисника залишилися мама, брат, дружина та донька.

За інформацією Полтавської міської ради, 8 листопада 2023 року в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Гришанов Данило Володимирович — солдат, навідник зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки.

Воїн народився 3 квітня 2002 року. Виріс у Рибцях. Навчався у школі № 36 та у Полтавському коледжі нафти і газу. Став добровольцем до лав ЗСУ у перший день повномасштабного вторгнення. У складі 144-го батальйону 116-ї окремої бригади територіальної оборони виконував бойові завдання на території Сумської та Донецької областей. Брав участь в запеклих боях поблизу Соледара та Мар’їнки.

За інформацією Пирятинської міської ради, 19 лютого 2024 року в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області загинув Гордовський Сергій Володимирович.

Воїн народився 6 березня 1980 року у місті Пирятин. Згодом родина переїхала у село Ясенівське Ровеньківського району Луганської області. Там він закінчив місцеву школу та Ровеньківський гірничий технікум. Повернувшись до Пирятина, працював на меблевій фабриці. Пізніше працював на будівництві та на пилорамі у Києві. Став на захист Батьківщини у квітні 2023 року. У полеглого захисника залишилися мама, вітчим, брат, син та донька.

За інформацією Білицької селищної ради, 15 липня 2024 року в селі Максимільянівка Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув Гадючко Роман Віталійович — солдат, стрілець снайпер.

Воїн народився 25 серпня 1983 року у сім’ї залізничників. Навчався у Білицькій ЗОШ № 1. Згодом, вирішивши продовжити династію залізничників, Роман пішов навчатися до Харківського технікуму залізничного транспорту. Після закінчення ХТЗТ в 2004 році прийшов працювати на залізницю, де майже 20 років пропрацював черговим по станції на дільниці від Малої Перещепинської до Поток. На початку повномасштабного вторгнення долучився до добровольчого формування, а згодом став до лав ЗСУ. У полеглого захисника залишилися мама, брати, дружина та двоє синів.

За інформацією Ланнівської сільської ради, 10 листопада 2024 року на Покровському напрямку загинув головний сержант Бакуменко Костянтин Анатолійович.

Воїн народився 12 листопада 1976 року. Проживав у селищі Ланна. Навчався в Ланнівській середній школі.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 13 листопада 2024 року в районі селища Спірне Бахмутського району Донецької області загинув Пєхов Владислав Сергійович — старший солдат.

Воїн народився 26 березня 1996 року у місті Покровськ Донецької області. Навчався у загальноосвітній школі № 5 міста Покровськ. Закінчив Донецький національний університет. Працював у шахтоуправлінні «Покровське» помічником начальника дільниці. З початком повномасштабного вторгнення росіян став до лав ЗСУ. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та син, які нещодавно переїхали до Кременчука.

За інформацією Білицької селищної ради, 15 листопада 2024 року загинули двоє братів-захісників — Швець Олександр Олександрович та Швець Микола Олександрович.

Олександр Швець народився 28 грудня 1976 року у селі Черняківка Чутівського району. Навчався у Бутенківській ЗОШ. Після строкової служби одружився та навчався в Харківському залізнодорожньому інституті. Проживав у Харкові. Все життя працював будівельником. Виховував спільно з дружиною трьох синів. Він був люблячим батьком, завжди дбав про свою родину та зробив все можливе, щоб діти росли здоровими та щасливими. Був мобілізований до лав ЗСУ у серпні 2024 року, ніс службу посаді стрільця-снайпера.

Микола Швець народився 14 січня 1987 року у селі Вітрова Балка (Котовське) Кобеляцького району. Навчався в Бутенківській ЗОШ. Після строкової служби працював з братом будівельником. Проживав у місті Харків. Як і брат був мобілізований до лав ЗСУ у серпні 2024 року, ніс службу на посаді водія.

За інформацією Полтавської міської ради, 25 листопада 2024 року в районі виконання завдань за призначенням в Сумській області загинув Врацлавський Сергій Володимирович — рядовий, водій мінометної батареї.

Воїн народився 11 лютого 1981 року. Проживав у Полтаві. Став на захист Батьківщини у січні 2024 року.

26 листопада 2024 року Білицька селищна рада повідомила трагічну новину: внаслідок тривалої недуги помер Лай Олег Миколайович — учасник бойових дій, ветеран війни. Воїн народився 15 листопада 1977 року. Проживав у селах Рубани та Жуки Білицької громади.

За інформацією Комишнянської селищної ради, 26 листопада 2024 року на Донецькому напрямку внаслідок штурмових дій російських окупантів загинув молодший сержант Случик Сергій Іванович.

Воїн народився 28 грудня 1989 року. Проживав у селі Гасенки Комишнянської громади. Навчався у місцевій школі. Середню освіту здобув у Клюшниківському навчальному закладі, який закінчив у 2008 році. Восени цього ж року був призваний на строкову військову службу. За сумлінну і вірну службу на благо свого народу був нагороджений Подякою Президента України. Після демобілізації розпочав трудову діяльність.

Після повномасштабного вторгнення рашистів, Сергій, не вагаючись, з перших днів став на захист рідної країни. За сумлінне та якісне виконання поставлених завдань, наполегливість, витривалість та стійкість отримував відзнаки командира військової частини.

За інформацією Лохвицької міської ради, 27 листопада 2024 року внаслідок скиду з ворожого дрону загинув солдат Комірний Олександр Михайлович.

Воїн народився 30 травня 1986 року у селі Христанівка Лохвицької громади. Закінчив Васильківську ЗОШ. Після строкової служби працював на різних роботах: в Києві на будівництві, в ТОВ «Максимко», КП «Добробут-сервіс», завгоспом у Васильківській філії Лохвицької гімназії № 1. Став до лав ЗСУ у червні 2023 року. У полеглого захисника залишилися мама, двоє братів, дружина, донька та син.

За інформацією Котелевської селищної ради, 29 листопада 2024 року в районі селища Старі Терни Покровського району Донецької області загинув матрос Волик Олександр Володимирович.

Воїн народився 30 серпня 1984 року. Проживав у селищі Котельва.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»