Катерина Ямщикова презентувала стратегію безбар’єрності Полтави на 2025-2030 роки

21 листопада секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова представила стратегію безбар’єрності міста 2025-2030.

Станом на початок 2024 року Лише у Київському та Подільському районах Полтави мешкало 2053 людини з інвалідністю, з яких 844 — діти. Також в цих районах проживало 19 209 ВПО, з яких 1226 мають різні групи інвалідності.

Під час презентації було заявлено, що Полтава вже робить певні кроки до безбар’єрності: застосовує нові державно-будівельні норми під час капремонту доріг та громадських зупинок, використовує низькопідлоговий комунальний транспорт з GPS-навігацією, забезпечує бібліотеки інтернетом, купує сучасні томографи в лікарні, інтерактивні дошки у школи, створює спеціалізовані навчальні класи. Проте потрібен документ, який би вирішував проблему в комплексі.

Автори стратегії поділили безбар’єрність поділили на такі типи:

1. фізична;
2. інформаційна;
3. цифрова;
4. економічна;
5. освітня;
6. суспільно-громадянська.

Фізична безбар’єрність

У Полтаві існує недоступний для маломобільних груп населення громадський простір. Неналежний стан тротуарів, ями, вибоїни, високі бордюри.

Необладнані зупинки громадського транспорту. У Полтаві лише дві зупинки «Корпусний сад» та «1100-річчя Полтави» переобладнають для потреб маломобільних груп населення.

У Полтаві майже відсутня велоінфраструктура. Любителям їздити на велосипеді доводиться рухатися разом із потоком автомобілів. У місті є лише фактично дві повноцінні велодоріжки — від Інституту зв’язку до Яківців та нова доріжка на Огнівці та Садах-2.

У місті проблема із громадськими вбиральнями. Минулого року влада анонсувала проект зі встановлення п’яти модульних вбиралень за 10 млн грн, однак цього так і не було зроблено.

Цифрова безбар’єрність

Наразі в окремих районах громади спостерігається низька якість інтернет-покриття. Особливо це стосується мобільних операторів під час вимкнень електроенергії у місті. Влада планувала допомогти операторам зв’язку закупити блоки живлення, але якось не знайшла порозуміння із приватним бізнесом.

Сайт Полтавської міської ради не зручний та морально застарілий. Відсутня адаптована версія для людей з порушенням зору та відсутність зворотнього зв’язку. Існує й відсутність відповідального за цифровізацію громади структурного підрозділу. У планах — створити окреме управління чи департамент.

Інформаційна безбар’єрність

Відсутність у доступному форматі загальної інформації для мешканців та гостей міста.

Відсутня доступна система навігації містом: універсальні вказівники, знаки піктограми, QR-коди, мапи. Відсутність інформування в громадському транспорті. Більшість зупинок у Полтаві не мають показників із назвами.

Освітня безбар’єрність

Висока вартість вищої освіти у Полтаві, що посилює соціальну нерівність. Освіта для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення не відповідає актуальним вимогам ринку.

Суспільно-громадська безбар’єрність

Брак заходів для інтеграції людей з інвалідністю та інших вразливих груп населення. Неадаптованість міської інфраструктури, окремих будівель для потреб людей з інвалідністю.

Переглянути проєкт Стратегії безбар’єрності Полтавської міської територіальної громади на 2025-2030 роки можна за посиланням.

За інформацією Катерини Ямщикової, ця стратегія є відкритою до обговорень і доповнень. Міськрада запрошує кожного мешканця громади долучитися до процесу вдосконалення цього важливого документа.

Подати свої пропозиції чи доповнення до 29 листопада 10:00 на електронну пошту [email protected].

Нагадаємо, у 2018 році в Полтаві затвердили концепцію розвитку міста до 2030 року. Однак, більшість запланованих проєктів так і залишилися на рівні ідей: реконструкція центрального ринку та вулиці Соборності, будівництво конгрес-центру, бізнес-парку, тренінгового центру, сонячної електростанції потужністю 20 МВт і вуличного освітлення на сонячних батареях. Безумовно, реалізації цих планів завадила повномасштабна війна, але значну роль також відіграла і бездіяльність чиновників.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»