За останній тиждень стало відомо про загибель 18 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною
Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 18 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Сергій Раєнко, Ростислав Володін-Усачов, Костянтин Сергієв, Димитрій Боєв, Олександр Верховський, Сергій Вінник, Ігор Мирний, Іван Новохатько, Костянтин Подгорнов, Андрій Барвінко, Олександр Яцюра, Олександр Гейко, Микола Крівченко, Віталій Манько, Віктор Харченко, Владислав Сапа, Богдан Сокол та Олег Довженко.
За інформацією Полтавської міської ради, 16 жовтня 2024 року на північно-східному напрямку загинув Раєнко Сергій Олександрович — навідник десантно-штурмового відділення.
Воїн народився 2 лютого 1977 року в місті Дніпро. Проживав у Полтаві. Мав спеціальності кухаря та газозварника. Понад 15 років працював в охоронному підприємстві. Став до лав ЗСУ у серпні 2024 року.
За інформацією Полтавської міської ради, 22 жовтня 2024 року в районі виконання завдань за призначенням на північно-східному напрямку загинув Володін-Усачов Ростислав Романович — солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення.
Воїн народився 23 квітня 1990 року. Проживав у Полтаві.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 26 жовтня 2024 року героїчно загинув солдат Сергієв Костянтин Олександрович.
Воїн народився 16 травня 1979 року у Кременчуці. Став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення росіян. У полеглого захисника залишилися брат та дружина.
За інформацією Полтавської міської ради, 27 жовтня 2024 року внаслідок скиду вибухового боєприпасу з ворожого дрону на Донецькому напрямку загинув Боєв Димитрій Бойчев — сержант, командир бойової машини.
Воїн народився 11 лютого 1978 року. Проживав у Полтаві.
За інформацією Полтавської міської ради, 30 жовтня 2024 року в районі селища Іллінка Покровського району Донецької області внаслідок скиду боєприпасу з ворожого дрону загинув Верховський Олександр Сергійович — молодший сержант з групи безпілотних систем Solovey.
Воїн народився 25 грудня 1987 року. Проживав у Полтаві.
За інформацією Глобинської міської ради, 30 жовтня 2024 року в районі міста Покровськ Донецької області загинув Мирний Ігор Володимирович — сержант з матеріального забезпечення стрілецької роти.
Воїн народився 17 листопада 1986 року у Глобиному. Навчався у Глобинській ЗОШ № 1, по закінченні якої працював на різних роботах, а також на маслозаводі та в олійниці. У травні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. У полеглого захисника залишилися батько, сестра, двоє доньок та син.
За інформацією Полтавської міської ради, 30 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання за призначенням на Донецькому напрямку загинув Вінник Сергій Сергійович — солдат, оператор відділення протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки.
Воїн народився 10 серпня 2005 року. Проживав у Полтаві.
За інформацією Машівської селищної ради, 30 жовтня 2024 року в районі міста Мирноград Покровського району Донецької області загинув Новохатько Іван Григорович — солдат, механік-водій розвідувальної роти.
Воїн народився 7 листопада 1987 року. Проживав у селі Латишівка Машівської громади.
За інформацією Полтавської міської ради, 30 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку загинув Подгорнов Костянтин Вікторович — старший солдат, навідник взводу морської піхоти.
Воїн народився 24 серпня 1992 року. Проживав у Полтаві.
За інформацією Лохвицької міської ради, 1 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку загинув Барвінко Андрій Анатолійович.
Воїн народився 1 вересня 1986 року у місті Лохвиця. Навчався у ЗОШ № 1. Після закінчення школи навчався у Лохвицькому механіко-технологічному фаховому коледжі ПДАУ. Після закінчення працював помічником бурильника. У 2004 році був призваний до лав ЗСУ для проходження строкової військової служби. Після чого працював на АЗС у рідному місті. У полеглого захисника залишилися батьки та двоє синів.
За інформацією Шишацької селищної ради, 2 листопада під час проходження служби помер підполковник Яцюра Олександр Вікторович.
Воїн народився 4 вересня 1976 року в Полтаві. Але оскільки його сім’я родом з Яресьок, саме це село стало для нього другою домівкою. Після школи Олександра чекала строкова служба, навчання у Полтавському військовому інституті зв’язку, кілька років військової професії. Потім звільнився в запас.
Однак у 2016 році добровільно повернувся у лави Збройних Сил України. Вірніше — на фронт, у пекло Донеччини. І з того часу він був в епіцентрі всіх воєнних подій — пройшов нелегкими шляхами антитерористичної операції, операції об’єднаних сил, повномасштабної війни.
Відповідальний, організований, досвідчений військовий, порядна, скромна людина, люблячий син, батько, вірний друг — таким запам’ятають Олександра Вікторовича всі, кому пощастило бути поруч з ним.
Воїн за покликанням, який не уявляв собі іншого життя. Командир, побратим, колега, друг, якого щиро поважали і яким пишалися, де він не був. Людина, яка залишиться у спогадах і серцях людей назавжди.
За інформацією Карлівської міської ради, 3 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку загинув Гейко Олександр Григорович.
Воїн народися 7 січня 1989 року. Проживав у селі Климівка Ланнівської громади.
За інформацією Піщанської сільської ради, 3 листопада 2024 року у 3-й міській лікарні Кременчука помер Крівченко Микола Миколайович — солдат, старший машини Національної гвардії України.
Воїн народився 7 травня 1984 року у селі Максимівка. Місцеву школу закінчив у 2002 році. Мав великий потяг до техніки. Працював трактористом, шофером, на навантажувачі у Власівському кар’єрі, на БМЗ у селищі Власівка. У травні 2023 року став добровольцем на захист Батьківщини, пройшов навчання у Німеччині. Після служби в Запоріжжі був командирований до Кременчука. У полеглого захисника залишилися сестра, брат, дружина, син та донька.
За інформацією Кременчуцької міської ради, 3 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув Манько Віталій Сергійович.
Воїн народився 4 вересня 1993 року. Проживав у селі Трудовик Новогалещинської громади. Навчався у Вишняківській школі та у ВПУ № 7 міста Кременчук. Розпочав службу у лавах Національної гвардії України у 2016 році. Вдруге став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення росіян. У полеглого захисника залишилися батьки та дружина.
За інформацією Лохвицької міської ради, 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України загинув Харченко Віктор Русланович.
Воїн народився 2 червня 2003 року у місті Ромни Сумської області. У 2009 році родина переїхала до села Білогорілка Лохвицького району. У цьому ж році Віктор пішов у перший клас Білогорільської школи. Після закінчення вступив у Аграрний ліцей села Глинськ Сумської області. Не закінчивши навчання у ліцеї, прийняв мужнє рішення — стати на захист своєї країни. У полеглого захисника залишилися мати, вітчим, троє сестер та брат.
За інформацією Хорольської міської ради, 4 листопада 2024 року внаслідок хвороби помер капітан Сапа Владислав Вадимович.
Воїн народився 1 травня 1992 року в місті Хорол. Закінчив з відзнакою за успіхи в навчанні Хорольську спеціалізовану школу № 1. Мав унікальні розумові здібності, енциклопедичні знання та ерудицію, що забезпечили йому перемогу в інтелектуальному телепроекті «Самый умный» у 2007 році.
Після закінчення школи навчався у Юридичній академії імені Ярослава Мудрого. У 2013 році захистив диплом за спеціальністю «Правознавство». На базі цього ж ВУЗу пройшов підготовку на кафедрі загальновійськових та правових дисциплін. У березні 2015 року розпочав військову службу з посади старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів. Подальше проходження військової служби було на різних посадах, у тому числі й в зоні АТО/ООС у 2017-2019 роках.
З 2021 року працював на посаді начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу в Хорольському РТЦК та СП. За контрактом служив на посаді офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи в 1-му відділі Лубенського РТЦК та СП. З лютого 2023 року за станом здоров’я був звільнений з військової служби у відставку.
За інформацією Оржицької селищної ради, 4 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув солдат Сокол Богдан Володимирович.
Воїн народився 31 січня 1985 року у селищі Оржиця. Після закінчення 9 класів Оржицької школи продовжив навчання у Полтавському навчальному профтехкомбінаті на оператора котельні. Упродовж кількох років працював за фахом у ТДВ «Оржицький завод «Райдуга», згодом — дорожнім робітником в Оржицькому райавтодорі, підсобним робітником у приватних підприємців, на КП «Оржиця-комунсервіс». У червні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися мама та брат.
9 листопада 2024 року сумна звістка сколихнула Чорнухинську громаду: загинув військовослужбовець ЗСУ Довженко Олег Iванович.
Воїн народився 15 жовтня 1987 року. Проживав у селі Мокіївка Чорнухинської громади.
Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.
«Полтавщина»