Що потрібно знати про білірубін: ключові аналізи для моніторингу здоров'я печінки та всього організму

Роль білірубіну в організмі

Білірубін – це жовто-оранжевий пігмент, який утворюється в організмі людини як побічний продукт розпаду гемоглобіну – білка, що міститься в еритроцитах і відповідає за транспортування кисню. Коли еритроцити завершують свій життєвий цикл (приблизно за 120 днів), вони руйнуються, а гемоглобін розпадається на складові частини, однією з яких і є білірубін.

Хоча білірубін часто розглядають як "відходи" метаболізму, насправді він виконує кілька важливих функцій:

• антиоксидантна дія – є потужним антиоксидантом, який захищає клітини від окисного стресу та пошкодження вільними радикалами;
• нейропротекторна функція – може захищати нервові клітини від пошкоджень;
• протизапальна дія – має протизапальні властивості, які допомагають організму боротися з різними захворюваннями;
• регуляція імунної системи – бере участь у регуляції імунної відповіді організму.

Розуміння метаболізму білірубіну є ключовим для інтерпретації результатів аналізів:

• утворення – білірубін утворюється у селезінці, печінці та кістковому мозку внаслідок розпаду гемоглобіну;
• транспортування – спочатку білірубін є нерозчинним у воді (некон'югований). Він зв'язується з альбуміном і транспортується до печінки;
• кон'югація – у печінці білірубін з'єднується з глюкуроновою кислотою, стаючи водорозчинним (кон'югованим);
• виведення – кон'югований білірубін виводиться з жовчю у кишечник, де перетворюється на стеркобілін (надає калу коричневого кольору) і уробілін (надає сечі жовтого кольору).

Діагностика рівня білірубіна в організмі

Аналіз на білірубін є одним з найважливіших діагностичних інструментів у сучасній медицині. Цей тест допомагає лікарям оцінити функцію печінки, виявити можливі захворювання жовчного міхура та діагностувати різноманітні стани, пов'язані з обміном речовин.

Існує кілька типів аналізів на білірубін, кожен з яких надає важливу інформацію:

• загальний білірубін – сумарна кількість кон'югованого та некон'югованого білірубіну в крові;
• прямий (кон'югований) білірубін – відображає кількість водорозчинного білірубіну;
• непрямий (некон'югований) білірубін – розраховується як різниця між загальним і прямим білірубіном.

Регулярне проведення аналізів на білірубін є важливою частиною медичної терапії. Вони дозволяють:

• виявити захворювання на ранній стадії, коли лікування буде найбільш ефективним;
• моніторити ефективність лікування при вже діагностованих захворюваннях печінки або жовчного міхура;
• оцінювати загальний стан здоров'я, особливо у людей з факторами ризику захворювань печінки.

Підвищений рівень білірубіну та пов'язані захворювання

Підвищений рівень білірубіну (гіпербілірубінемія) може вказувати на різні захворювання:

• гепатит (вірусний, алкогольний, аутоімунний);
• цироз печінки;
• жовчнокам'яна хвороба;
• синдром Жильбера;
• гемолітична анемія;
• хвороба Крігглера – Найяра.

Знижений рівень білірубіну та пов'язані стани

Хоча підвищений рівень білірубіну частіше привертає увагу, його знижений рівень також може бути індикатором певних станів:

• надмірне споживання кави може знизити рівень білірубіну;
• у людей з ожирінням часто спостерігається знижений рівень білірубіну;
• за деяких видів анемії рівень білірубіну може бути нижчим за норму;
• деякі медикаменти теж можуть негативно впливати на рівень білірубіну, знижуючи його.

Андрій ПЕТРОВ