За останній тиждень стало відомо про загибель 40 військових і цивільних, життя яких були пов'язані з Полтавщиною

За інформацією Полтавської міської ради, 10 листопада 2023 року на Донецькому напрямку загинув Жевненко Євген Валерійович — солдат, гранатометник стрілецького відділення.

Воїн народився 3 березня 1984 року. Проживав у Полтаві

За інформацією Решетилівської міської ради, 8 грудня 2023 року в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув солдат Моспанко Денис Сергійович.

Воїн народився 7 липня 1979 року у місті Донецьк. У рідному місті закінчив 9 класів загальноосвітньої школи та Донецький електрометалургійний технікум. Трудову діяльність розпочав на Донецькому коксохімічному заводі, потім на заводі «Істіл». Коли у 2014 році почалася російська збройна агресія проти України, Денис разом з батьками у січні 2015 року оселилися в селі Каленики Решетилівської громади. Став до лав ЗСУ у лютому 2023 року та гідно ніс службу на Донецькому напрямку.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 23 квітня 2024 року в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області загинув Малюгін Юрій Юрійович — солдат, стрілець-помічник гранатометника.

Воїн народився 19 лютого 1968 року у Кременчуці. Навчався у гімназії № 20, у ПТУ № 26 та в інституті інженерно-морського флоту. Став на захист України у грудні 2023 року.

У полеглого захисника залишилися мама та син, який також захищає Батьківщину у лавах ЗСУ.

За інформацією Шишацької селищної ради, 19 серпня дуже несподівано і зарано пішов з життя Величко Валерій Корнійович, який останні два роки свого життя віддав захисту рідної землі від російських загарбників.

Воїну було 52 роки. Він проживав у Шишаках. Ще під час навчання у Шишацькій школі Валерій активно займався гирьовим спортом, прославляв нашу Шишаччину та Полтавщину на теренах країн колишнього СРСР, здобув багато відзнак і нагород. У 1990 році отримав звання майстра спорту СРСР. Працював помічником тренера в юнацькій спортивній школі. Закінчив Сумський державний педагогічний університет. Працював учителем фізичної культури у Федунській школі, Яреськівському професійно-технічному училищі. Був тренером у фітнес-клубі «Астарти-Київ» в Яреськах. З 2000-х років Валерій займався підприємницькою діяльністю. Мав активну громадянську позицію, був учасником Майдану, а в перший день повномасштабної війни добровільно став на захист України. Під час служби отримав неодноразові контузії та поранення. У березні цього року був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров’я.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 26 серпня 2024 року в районі села Макіївка Сватівського району Луганської області загинув старший солдат Єрко Руслан Володимирович.

Воїн народився 30 квітня 1993 року в місті Комсомольську. Після закінчення 9 класів ЗОШ № 5 навчався у Комсомольському політехнічному коледжі, де здобув кваліфікацію гірничого електромеханіка. У 2013-2014 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. У 2014-2015 роках захищав незалежність і територіальну цілісність України на Сході. У 2016 році закінчив Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, де здобув кваліфікацію інженера-електрика. Працював на підприємствах Ferrexpo — Полтавському і Єристівському ГЗК. У листопаді 2022 року був мобілізований на російсько-українську війну.

За інформацією Глобинської міської ради, 26 серпня в районі село Щурове Донецької області загинув Зароза Олександр Васильович — солдат, стрілець.

Воїн народився 10 жовтня 1973 року у Глобиному. Змалечку втратив батька, тому зростав з мамою і бабусею. Закінчив місцеву ЗОШ № 1. Потому працював фуражиром у колгоспі імені Мічуріна. У 1991 році Олександр створив власну сім’ю і того ж року був призваний на строкову службу. По її завершенні повернувся до рідного міста, став працювати у кооперативі «Дорожник», згодом — у корпорації «Глобино»: спочатку забійником на м’ясокомбінаті, з часом — водієм на маслосирзаводі. Загалом у корпорації працював понад 10 років.

За станом здоров’я останні роки Олександр Васильович не працював. Але, не зважаючи на це, вирішив стати на захист своєї країни. У полеглого захисника залишилися мама та два сини.

За інформацією Петрівсько-Роменської сільської ради, 27 серпня під час виконання бойового завдання загинув сержант Волошин Віталій Миколайович.

Воїн народився 20 липня 1970 року. Проживав у селі Петрівка-Роменська.

За інформацією Ланнівської сільської ради, 29 серпня на Донецькому напрямку внаслідок атаки ворожого БпЛА загинув Корж Олександр Анатолійович.

Воїн народився у 1982 році. Проживав у селі Климівка Ланнівської громади.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 30 серпня на Донеччині загинув Тур Олександр Володимирович.

Воїн народився 20 лютого 1999 року. Навчався на стоматолога. Став добровольцем на захист України на початку повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією Білицької селищної ради, 1 вересня на війні з російськими окупантами загинув Жмудь Олег Тимофійович.

Воїн народився 19 січня 1970 року в селищі Білики. Навчався у Білицькій школі № 2 та у Полтавському професійному училищі, де здобув фах електрика. Його життєвий шлях був сповнений праці й відданості: від роботи на молококонсервному комбінаті до електрика у Ліщинівському будинку-інтернаті. Його чесність та працьовитість були прикладом для багатьох.

Навіть у найважчі часи він не відвернувся від свого обов’язку перед Батьківщиною, і коли настав час, він без вагань став на її захист. У лютому 2024 року Олег був мобілізований до лав Збройних Сил України, відгукнувшись на заклик захищати рідну землю від ворога. У полеглого захисника залишилися брат, син та донька.

За інформацією Козельщинської селищної ради, 2 вересня в районі села Ольгівка Кореневського району Курської області РФ внаслідок удару ворожого FPV-дрона загинув Іванченко Олексій Іванович — молодший сержант, командир штурмового відділення.

Воїн народився 30 березня 1988 року. Проживав у селі Пашківка Козельщинської громади. У полеглого захисника залишилися батьки та сестра.

За інформацією Лохвицької міської ради, 3 вересня на Харківському напрямку загинув Чабак Роман Миколайович — солдат Національної гвардії України.

Воїн народився 5 січня 1993 року в селі Бербениці Лохвицького району. Навчався у Бербеницькій школі та ПТУ № 32 у місті Заводське. Після строкової служби в Збройних Силах України займався підприємницькою діяльністю. Роман став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення, брав участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині.

У загиблого захисника залишилися батьки, двоє братів та двоє сестер.

За інформацією Лубенської міської ради, 3 вересня у Лубнах, перебуваючи у відпустці після важкого поранення та лікування, помер солдат Чабаненко Артем Валерійович.

Воїн народився 6 березня 1984 року у місті Лубни. Навчався у ЗОШ № 10 та СПТУ № 12, де здобув спеціальність «тесляр будівельний». Працював будівельником. Артема Валерійовича завжди приваблювала психологія. Багато читав, аналізував, розмірковував. Тож згодом вступив до Київського національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Отримав диплом психолога. Працював учителем у навчальних закладах міста та району.

У червні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Воював на Донецькому напрямку, отримав тяжке поранення руки. Проходив лікування у військовому шпиталі, переніс кілька операцій. Приїхав до рідного міста, щоб набратися сил. Але численні операції далися взнаки — захисник помер від зупинки серця.

За інформацією Хорольської міської ради, 4 вересня в районі селища Миропільське Сумської області загинув Головань Сергій Васильович — сержант, медик, стрілець кулеметного взводу.

Воїн народився 21 лютого 1970 року. Проживав у селі Новачиха Хорольської громади. Про бойову звитягу Сергія Васильовича за роки служби в зоні АТО/ООС та в ході повномасштабної російсько-української війни з квітня 2022 року свідчать бойові нагороди та, передусім, повага і авторитет серед командування і бойових побратимів. Його знали, шанували як мудрого наставника і людину з великим серцем, тож болісна втрата вилилася віршами-посвятами від близьких по духу людей.

Вдома у полеглого захисника залишилися мама, сестра, брат, дружина та дві доньки.

4 вересня Шишацька селищна рада повідомила трагічну новину: на війні проти російських окупантів загинув Кедик Владислав Олегович.

Воїну було 27 років. Він народився у селі Христівці Шишацької громади. Навчався у Жорівській школі. Після 9 класів залишив рідне село, проживав у Полтаві. Цього року став на захист України від російських загарбників. На жаль, тяжке поранення обірвало життя молодого воїна.

За інформацією Михайлівської сільської ради, 5 вересня помер Григоренко Віктор.

Воїн народився 11 грудня 1971 року у селі Кустолово-Суходілка Михайлівської громади. Після школи пішов навчатися у Карлівське ПТУ № 50, аби здобути професію тракториста-машиніста. Після строкової служби в армії працював в Полтавській виправній колонії № 64. Та з часом доля його привела у свою Кустолово-Суходілку, де продовжив працювати вже у МВК № 9.

З початком війни у 2014 році Віктор став на захист країни. Понад рік брав участь в АТО. Повернувшись додому, працював трактористом в місцевому сільськогосподарському підприємстві. У березні 2022 року вдруге став на захист Батьківщини. Практично рік він воював на Бахмутському напрямку, згодом його перекинули на Сумщину. У полеглого захисника залишилися дружина, донька та син.

Жертви російської атаки по території Інституту зв’язку

Відповідно до повідомлень Полтавської міської ради, ЗМІ та органів місцевого самоврядування різних областей України, внаслідок ворожої атаки балістикою по території Інституту зв’язку у Полтаві 3 вересня загинули:

• Андрущук Сергій Владиславович. 55 років. Полтава. Майор, старший інженер технічної частини.

• Бабіцька Олена Романівна. 53 роки. Місто Мукачево. Телефоніст-лінійний наглядач.

• Безсмертний Олександр. 30 років. Місто Буча Київської області.

• Братасюк Михайло Миколайович. 29 років. Село Кустівці Шепетівського району Хмельницької області. Радіотелефоніст польового центру зв’язку.

• Діанич Мирослав. Місто Свалява Закарпатської області.

• Дюдюк Сергій Владиславович. 50 років. Полтава. Підполковник, помічник начальника військового коледжу.

• Єрмоленко Ірина. Полтава.
• Ігнатенко Андрій Володимирович. 54 роки. Місто Тернопіль.
• Каплун Віталій Володимирович. 49 років. Місто Лисичанськ. Творець та незмінний керівник сайтів «Діловий тиждень» і «Час Пік».

• Кохановський Степан Іванович. 53 роки. Солдат. Село Мартинівка Трибухівської громади Тернопільської області.

• Коченко Вадим Миколайович. 34 роки. Село Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області.

• Куліков Володимир Михайлович. 52 роки. Полтава. Солдат, курсант навчального взводу.

• Кучерук Віталій Вікторович. 31 рік. Полтава. Молодший сержант, інструктор навчального взводу зв’язку.

• Назаренко Андрій Олексійович. 52 роки. Полтава. Підполковник, психолог, старший викладач військового коледжу.

• Равський Олександр Сергійович. 26 років. Місто Острог Рівненської області.

• Ратушняк Сергій Леонідович. Місто Кам’янець-Подільський Хмельницької області.

• Ричагов Дмитро Олександрович. 32 роки. Полтава. Солдат, водій відділення автомобільного взводу.

• Романюк Олександр Васильович. Місто Корсунь-Шевченківський. Солдат.

• Самковський Станіслав Ігорович. 29 років. Місто Гайсин Вінницької області.

• Скрипниченко (Баранова) Катерина. 27 років. Село Опришки Глобинської громади. Бібліотекарка військового коледжу.
• Терновський Денис. 36 років. Місто Світловодськ. Зв’язківець.

• Тулайдан Юрій Юрійович. 47 років. Село Лазещина Ясінянської громади Закарпатської області. Солдат, радіотелефоніст.

• Турянин Ростислав. 31 рік. Місто Свалява Закарпатської області.

• Тупік Олександр Сергійович. 42 роки. Лаборант військового коледжу.

• Ціпло Олександр. 26 років. Село Пекарі Канівської громади Черкаської області. Старший солдат, старший водій-електрик польового вузла зв’язку.

• Чорний Ігор Федорович. 47 років. Місто Скалат Тернопільської області. Командир взводу.

Зауваження щодо неточностей в інформації про полеглих захисників та захисниць надсилайте на пошту [email protected].

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»