Родина Катерини Ямщикової судиться із Полтаватеплоенерго за борг у 26 тисяч гривень
Днями у полтавських пабліках в соцмережах почали поширювати інформацію про маєток в Рибцях, який начебто належить секретарю міськради Катерині Ямщиковій та її чоловіку і депутату Вадиму Ямщикову
В ході перевірки цієї інформації ми переконалися, що будинок вже багато років належить батькові Катерини — Леоніду Бабічу. В принципі, нічого неординарного у цьому немає, бо кожен із нас має право на свою житлову нерухомість, навіть працівник управління ЖКГ міськвиконкому, який у минулому був директором будівельної фірми. Згодом Катерина Бабіч публічно написала, що і так було нам відомо — будинок належить не їй, а батькові, який збудував його ще понад десять років тому.
Однак, під час перевірки інформації про будинок у Рибцях «Полтавщина» за допомогою сервісу YouControl натрапила на іншу, на нашу думку, більш значущу для полтавців інформацію.
Це судові рішення стосовно родини Бабічів. Усі вони стосуються боргів за «комуналку».
Почнемо із судового наказу Октябрського райсуду Полтави від 15 січня 2021 року за заявою КП «ЖЕО № 2» про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Розмір боргу — 9303 грн. Мова йде багаторічний борг за квартиру у багатоповерховому будинку на вже колишній вул. Маршала Бірюзова. Відповідачі по справі — Бабіч Богдан Леонідович, Бабіч Лариса Зіновіївна, Бабіч Леонід Олексійович, Бабіч Вікторія Володимирівна та Шашова Катерина Леонідівна.
Суд вирішив солідарно стягнути з відповідачів суму заборгованості з урахуванням інфляції.
Другий документ — судовий наказ Октябрського райсуду Полтави від 1 квітня 2021 року за заявою ТОВ «Полтаваенергозбут» до Леоніда Бабіча. Сума невиплачених коштів за отримані послуги — 2307 грн. Суд зобов’язав відповідача сплатити вказану суму.
Третя справа — це рішення Октябрського райсуду Полтави від 15 травня 2024 року під головуванням судді Лариси Гольник за позовом обласного КП «Полтаватеплоенерго» до Леоніда Бабіча, Катерини Ямщикової, Богдана Бабіча та Лариси Бабіч. Сума боргу — 26 004 грн, яка накопичилася з 1 грудня 2020 року по 1 вересня 2023 року. Підприємство просило стягнути суму боргу з врахуванням інфляції та 3% річних.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заявив, що теплоенерго не врахувало дійсних показників лічильника. У відповідь представник комунального підприємства повідомив, що відповідачами не було проведено у встановлений строк повірку лічильника води, тому обсяг води брався відповідно до норми споживання. Також було встановлено, що «лічильники води були демонтовані, оскільки не підлягали експлуатації».
В результаті суд вирішив повністю задовольнити позов підприємства.
29 липня 2024 року відбулося засідання Полтавського апеляційного суду під головуванням судді Олени Кузнєцової. Суд розглянув скаргу Леоніда Бабіча стосовно неправомірності вище зазначеного рішення суду першої інстанції. Втім, суд вирішив залишити скаргу без руху, адже позивач не долучив копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Якщо позивач не усуне ці недоліки, то скарга буде вважатися неподаною.
«Полтавщина» звернулася за коментарями до Катерини Ямщикової, ім’я якої фігурує у кількох судових справах, щоб отримати відповідний коментар. Поки такої відповіді ми не отримали.
Моралізувати — не є обов’язком журналіста, тим більше без позиції усіх сторін. Тому про істинну причину неплатежів можна тільки здогадуватись. Єдиний натяк на відповідь є тільки у справі за позовом теплоенерго, де відповідач вказує на таку причину — начебто неврахування підприємством реальних показників лічильника.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»